Що цікавого можуть бачити кияни на відомих річках столиці — у розповіді знаного в місті дослідника.
За останніми даними від КП «Плесо», у столиці обліковується майже 700 водних об’єктів.
«Вечірній Київ» дізнався подробиці літніх походів у дослідника столичних річок і підземель, популярного екскурсовода та автора багатьох книжок про річки Києва, Чорнобильську зону та Україну, Кирила Степанця.
Один з його улюблених маршрутів — долина річки Дарниця, яка простягається на 24 кілометри. Вона має декілька джерел, головний з яких — ставок на Оболоні, що у межах міста Бровари. Ще один виток розташований на північній околиці села Княжичі.
Майже половину свого шляху річка проходить лісистою територією, частково — через промзону і житлову забудову. Вона місцями захаращена, але продовжує існувати попри все.
«Мандрувати вздовж річище можна днями, тому я розробив декілька екскурсійних маршрутів для цієї локації, що користуються популярністю. Багато несподіваного трапляється на шляху мандрівників. Дуже цікаво те, що неподалік Дарницького вокзалу зберігся річковий ареал доіндустріальної забудови. Це болото Сірої чаплі. Тобто посеред промзони існує фрагмент стародавнього лісу з болотом, в якому є повноцінна автентична екосистема й навколо — своя стала флора й фауна, — говорить Степанець.
Мало хто пам’ятає, що річка Дарниця перетинає основну частину житлової забудови Лівого берега столиці.
«Вочевидь, не знали про це й проєктувальники єдиного існуючого підземного переходу в Броварах, який роками стоїть затопленим. Рівень води — по пояс дорослого чоловіка. Його наповнює ґрунтовими водами Дарниця. Нагадаю, що маленька, але дуже довга річечка дала назву величезному районові та зображена ще на мапах 17-го століття», — пояснив Кирило Степанець.
Затоплений перехід виглядає так.
За його словами, вчені-гідрологи розповідали, що цей підземний перехід не функціонував й дня з моменту створення. І взагалі дивним є сам факт його побудови.
Перехід розташований на перетині вулиць Ярослава Мудрого та Київської, в місцині під назвою Розвилка.
Кирило Степанець підкреслює, що нині верхів’я річки Дарниця, що знаходяться в лісі, не доступні для відвідування — закриті військовими через воєнний стан.
Влітку дослідник також пройшов вздовж річищ київської Либеді, Сирця, Протасового струмка, каскаду Совських ставків.
«Вперше за багато років побачив рибу у Либеді недалеко від місця її впадіння у Дніпро. Хоча „Плесо“ чистило береги та річище, вода у річці залишається брудною через стоки, які протягом всієї її довжини у 16 кілометрів ллються з незаконних врізок каналізації від приватного сектора та зливостоків вуличної каналізаційної мережі. А ще містяни, попри намагання комунальників чистити річку, продовжують скидати побутовий непотріб у її річище», — зауважує Кирило Степанець.
У місці, де літописна Либідь впадає у Дніпро, виник напрочуд дивовижний район. Місцеві вулиці не нанесені на мапи, їх взагалі ніби і не існує. Проте тут живуть люди, будують будинки.
На берегах Либеді розташувалося київське гетто — столична Нахалівка. Так останніми роками називають район стихійної забудови, що виник нелегально в мальовничій місцині на Дніпровському узбережжі.
«Місцеві будинки зібрані з мотлоху та всілякого підручного матеріалу, а вулиці не мають назв й нумерації. Мешканці живуть в Києві, але не отримують платіжки за комунальні послуги. Окрім того, саме біля київського гетто розташовані рештки так званого „кладовища кранів“, також можна побачити місце впадіння Либеді у Дніпро», — розповідає Кирило Степанець, який багато разів досліджував цю місцину.
Він говорить, що спостерігає, як з року в рік кількість мешканців невпинно зростає. Сюди не дістатися міським транспортом, але все це за кілька кілометрів від новобудов Печерська з квартирами за мільйони.
Щодо річки Сирець, на якій через зливу у 2012 році прорвало підземний колектор, в який заведено води ріки, й затопило по перші поверхи будинки на вулицях Скляренка та Куренівській.
Тоді комунальні служби оперативно усунули аварію, прибрали воду. Проте нині, за словами дослідника, в районі Київського заводу шампанських вин у густих заростях знову відбулася руйнація колектора, що загрожує новими затопленнями вулиць.
З приємних змін дослідник відмітив чисті береги на каскаді Совських ставків та нові прогулянкові містки.
Кирило Степанець також показав, які «скарби» під час мандрів столичними річками вдалося віднайти.
