Під час повномасштабної війни питання наявності боргів за комуналку стоїть гостро, бо чимало українців були змушені покинути домівки чи вони втратили джерело стабільного доходу. Водночас обов’язок вчасно сплачувати за газ, воду і світло нікуди не зник, а борги так само накопичуються і можуть стати причиною великих проблем із житлом.
Журналісти Новини Pro дізналися в адвокатів, чи законно блокувати доступ до оселі, якщо в мешканців є заборгованість за житлово-комунальні послуги.
Що каже закон про правові наслідки
Перше правило, яке повинні пам’ятати українці, базується на статті 47 Конституції. У ній сказано, що жодну людину не можна примусово позбавити житла, окрім як на підставі судового рішення. Тобто керуючим компаніям і ЖЕКам заборонено блокувати доступ мешканцям до їхньої квартири/будинку, примусово виселяти з дому тощо, не маючи на руках законного документу.
На практиці, якщо борг перевищує певну суму, комунальні підприємства можуть вимикати надання послуг, таких як електрика або водопостачання, відповідно до закону «Про житлово-комунальні послуги». Але це має відбуватися за встановленою процедурою, з обов’язковим попередженням, – зазначив керуючий партнер АО «Віннер Партнерс» Сергій Литвиненко.
Стягнення заборгованості завжди здійснюється через суд. Компетентні органи можуть на підставі рішення вжити каральні заходи, як-от арештувати майно чи кошти на банківських рахунках. І хоча блокування доступу до житла не входить до переліку санкцій, у випадку відсутності достатньої суми на картці нерухомість можуть забрати.
Чи можуть українців примусово виселити
Це чи не найбільший страх боржників – бути виселеним із квартири через комунальні борги. Згідно зі статтею 109 Житлового кодексу, примусове полишення житла допускається тільки за певних законних умов, наприклад, через аварійний стан будинку або необхідність переселення. А заборгованість за світло чи водопостачання не входить у перелік підстав для позбавлення оселі.
Винятком можуть бути випадки, коли житло знаходиться у власності держави або комунальної громади (службове житло), і боржник не сплачує оренду чи комунальні платежі, але й тоді процедура виселення здійснюється лише через суд, – констатував Литвиненко.
Виходить, працівники керуючої компанії чи ЖЕКу не можуть заборонити власнику квартири в ній проживати, аргументуючи таке рішення лише боргами. Але, за словами фахівця, на практиці трапляються ситуації, коли на двері встановлюють замки, блокують людям вхід у під’їзд та інше.
Постраждалі від таких дій мають право звернутися до правоохоронних органів, аби оскаржити неправомірні дії комунальників. А з іншого боку, їх теж не обмежили у праві скаржитися на недобросовісних мешканців і вимагати в судовому порядку стягнення заборгованості.
Як відбувається примусове відчуження житла
Втратити нерухоме майно дійсно можна, якщо справа дійде до виконавчого провадження. Без нього відчуження відбувається тільки в порядку стягнення на предмет іпотеки. Тобто якщо об’єкт перебуває в іпотечній заставі, а порядок, мінімальний розмір і строк протермінування платежів дозволяють здійснити процедуру.
Якщо ви не маєте іпотеки, але маєте борги за ЖКП, теж можете потрапити в халепу. Спочатку факт такої заборгованості підтверджується виконавчим документом – судовим рішенням, постановою про притягнення до адмінвідповідальності чи виконавчим написом нотаріуса, – розповіла адвокатка АО «EvrikaLaw» Ольга Брус.
Потім документ потрібно передати в Державну виконавчу службу чи приватному виконавцю, які займуться подальшим відчуженням. Хоча квартиру/будинок заберуть не одразу: спочатку треба переконатися, що на банківських рахунках немає достатньо коштів, аби повністю покрити заборгованість за комуналку.
Більше того, суд за позовом може відбутися без присутності власника нерухомості. Його лише по факту повідомляють про існування судового наказу, наприклад, за допомогою сповіщення з фінансової установи про блокування коштів на рахунку.
Якщо ваша квартира чи будинок є єдиним житлом, то продаж із торгів можливий лише, якщо сума до стягнення становить не менше 20 розмірів мінімальної заробітної плати. Наразі ця сума становить 160 000 грн, – уточнила Ольга Брус.
Рекомендуємо не затягувати з вирішенням проблеми та домовитися з комунальними службами про реструктуризацію боргу. Постачальники можуть піти на зустріч споживачам, узгодивши з клієнтами відтермінування оплати. Звісно, це право компаній, а не обов’язок, тож отримати відстрочку можна не завжди