Верховна Рада може зобов’язати українські банки розкривати особисті дані клієнтів після отримання звичайного запиту від співробітників Національної поліції. Юристи парламенту вважають, що це може порушувати конституційні права громадян.
Таку норму включили до законопроєкту №11043 перед другим читанням, який мають найближчим часом виставити на голосування у Верховній Раді. У ній ідеться про поправку до Закону «Про банки і банківську діяльність» щодо нової підстави для розкриття банківської таємниці.
Такою підставою є письмовий чи електронний запит від Нацполіції. Якщо правоохоронці запідозрять, що платіжна операція клієнта банка порушує деякі статті Кримінального кодексу України (зокрема 185, 190-192, 200, 361, 361-2, 362-363), банк муситиме протягом 24 годин з моменту отримання запиту надати інформацію про:
- Суму та валюту платіжної операції.
- Дату проведення платіжної операції.
- Тип платіжної операції.
- Геопросторові дані, IP-адресу, адресу засобу дистанційної комунікації (включно з платіжним застосунком) або платіжного пристрою, що використовувався для здійснення платіжної операції (за наявності), а в разі здійснення платіжної операції через касу – адресу каси (за наявності).
- Ідентифікаційні дані отримувача: для фізичної особи – прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків; для юридичної особи – повне найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України.
- Повне найменування надавача платіжних послуг отримувача;
- Унікальний ідентифікатор отримувача та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку отримувача.
- Найменування та код еквайра (за наявності).
- Ідентифікатор платіжного пристрою (за наявності).
- Код, що ідентифікує операцію в платіжній системі (за наявності).
- Унікальний ідентифікатор платника та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку платника.
У Головному юридичному управлінні Верховної Ради вже висловили свою стурбованість. Експерти зауважили, що законопроєкт вимагає розкриття «надзвичайно широкого обсягу інформації» і може порушувати норми Конституції про захист конфіденційної інформації про особу.
«При цьому не обмежено підстав надсилання такого запиту. Також незрозуміло, яким чином надавач платіжних послуг визначатиме, чи містить операція ознаки кримінального правопорушення», – зазначили в управлінні.
Водночас експерти вказали на відсутність у запропонованому проєкті закону правових норм, що пов’язують запропоновану ініціативу з інтересами національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. З огляду на це поширення інформації про майно, активи та зобов’язання осіб без згоди володільців цих даних буде «необґрунтованим, непропорційним та таким, що не враховує вимоги статті 3 Конституції України».