Учора усі 27 лідерів країн Євросоюзу домовилися про додатковий пакет допомоги нашій державі у сумі 50 млрд євро. Це рішення далося важко і Брюсселю, і Києву через позицію урядів Орбана і Фіцо. Але воно було дуже потрібне, тому гнучкість демонстрували всі.
«Усі 27 лідерів погодили додатковий пакет допомоги Україні розміром 50 мільярдів євро в рамках бюджету ЄС. Це забезпечує постійне довгострокове передбачуване фінансування для України. ЄС бере на себе лідерство та відповідальність у підтримці України; ми знаємо, що поставлено на карту», – сказав очільник Євроради Шарль Мішель. Це не означає, що гроші прибудуть вже завтра, бо попереду ціла процедура. Як повідомила перший віце-прем’єр Юлія Свириденко, тепер Європейська рада, Єврокомісія та Європейський парламент мають визначити фінальні умови програми. Після цього Європарламент має ухвалити регламент програми Ukraine Facility під час пленарної сесії, запланованої на 26-29 лютого 2024 року. То ж на перший транш Київ розраховує у березні. Гроші від партнерів дозволять зберегти відносну економічну стійкість держави – Свириденко повідомила, що потреби у зовнішньому фінансуванні цьогоріч складуть 39 млрд, тоді як від ЄС в рамках Ukraine Facility до кінця року може надійти максимум 18 млрд. Проте головний підсумок учорашнього рішення – політичний. Фактично до останнього моменту існувала ймовірність, що Орбан знову заблокує мільярди для України. Як зробив це у грудні минулого року на саміті ЄС, на якому нашу країну запросили до переговорів про членство, а от на виділення грошей Орбан вето таки наклав.
Погроза скоротити фінансування і поступки. Чому троянські коні путіна дали задню
- То ж як вдалося вмовити угорського прем’єра поступитися? Восени та в грудні хто тільки не намагався його переконати – разом з Олафом Шольцем і Еммануелем Макроном, – але той стояв на своєму, а тут включив задню. Існує кілька версій. Перша: в Євросоюзі пригрозили Будапешту серйозними наслідками. Журналісти The Wall Street Journal розповіли: угорському уряду дали зрозуміти, що позбавлять цю державу права голосу в союзному об’єднанні і головне – уріжуть фінансування. Наскільки ця версія вірогідна, сказати складно. Навряд чи Орбан злякався позбавлення голосу в ЄС, навіть навпаки, він багато років нагріває в Угорщині настрої проти політики Брюсселю і обставив би все як утиск єврочиновниками суверенітету його країни. Тобто використав би покарання собі на користь. Що ж до фінансових важелів тиску, то вони застосовуються до Будапешта не вперше, але жодного разу удар по економіці Угорщини не був потужним. Приміром, Європейська комісія затримала понад 20 мільярдів євро бюджетної допомоги Будапешту через занепокоєння щодо корупції та демократичних стандартів. І без цих грошей Орбан не пішов по світу з протягнутою рукою. Чи боїться він скорочення потоку грошей від ЄС? Відповідь на це питання слід шукати в і ншій площині: чи існує зараз в Угорщині реальна опозиція, здатна створити альтернативу політиці уряду. В Словаччині зовсім недавно були антиурядові акції протесту, в Угорщині їх вже давно немає.
- Друга версія: головний угорський урядник на підсвідомому рівні відчув, що зрештою дістав колег по ЄС і ті щоразу знаходитимуть варіанти, як обійти його вето. Або ж виконають погрозу і змінять систему ухвалення рішень в рамках союзу. Після чого втратить сенс орбанівська політика в рамках об’єднання – паразитуй на проблемах і шантажуй на великі гроші. Після програшу виборів польською партією «Право і справедливість» в Орбана в Європі лишився один союзник – Роберт Фіцо. І той радше копіює поведінку угорського прем’єра. Тому цього разу вирішив показати здатність йти на компроміс. А щоб населення Угорщини не здивувалося зміні позиції свого прем’єра, в Будапешті акцентують на тому, що гроші Угорщини не будуть використані при виділенні допомоги Україні. «»Місія виконана. Кошти Угорщини не опиняться в Україні, і ми маємо механізм контролю наприкінці першого та другого року», – пояснив свою «перемогу» Орбан. Дійсно, за словами співрозмовників видання Politico, європейським лідерам вдалося переконати Орбана трьома пропозиціями: щорічний звіт Єврокомісії про реалізацію пакета допомоги; дебати на рівні лідерів про реалізацію пакета; за необхідності, через два роки Європейська рада попросить Єврокомісію запропонувати перегляд нового бюджету. Це зовсім не так деструктивно, як ще донедавна наполягав Орбан – щоб пакет допомоги затверджувався щорічно (і Угорщина могла б повторювати свій шантаж).
- Третя версія: наші партнери тиснули на главу уряду Угорщини зі свого боку, але настійливо рекомендували Києву бути гнучкішим у взаєминах із офіційним Будапештом. А взаємини ці у нас за останні два роки на дуже низькому рівні. А заодно бути гнучкішими і зі словацьким урядом Роберта Фіцо. Тому протягом останнього часу відбулося кілька зустрічей на рівні міністрів і прем’єрів. Після зустрічі з відомим українофобом, главою МЗС Угорщини Петером Сіярто наш дипломат №1 Дмитро Кулеба дав інтерв’ю угорському порталу Теlex в якому здивував фразою: Орбан та Сіярто не є проросійськи налаштованими, вони – проугорські політики. У травні 2022-го, коли угорці блокували нафтові санкції проти росії, він звинувачував Угорщину у співучасті в російських злочинах в Україні. А в червні вже цього року заявляв, що у вивезенні українських військовополонених із росії в Угорщину зацікавлений особисто угорський прем’єр Віктор Орбан. Нині ж нашим урядовцям довелося наступити на горло своїй пісні і говорити з угорцями та словаками, обіцяти їм те, чого вони хочуть. Назагал потрапили дві теми, які обговорювалися – угорці хочуть повернути угорській громаді Закарпаття ті права, які у неї були до ухвалення Верховною Радою законів про освіту та державну мову. А Фіцо на зустрічі з Денисом Шмигалем виторговував продовження транзиту російського газу територією України. Причому навіть заявив, що Україна нібито погодилася. У нас таку домовленість не підтвердили.
- Четверта версія: ухвалюючи під тиском обставин проукраїнські рішення в рамках ЄС, Фіцо, а особливо Орбан, все одно лишаються троянськими конями росії в Європі. На саміті, де Україні запалили зелене світло для переговорів про членство, угорський прем’єр пішов попити каву, але того ж дня заблокував рішення про 50 млрд євро. Що важливіше зараз для кремля, формальний старт переговорів про членство України в ЄС, які триватимуть не один рік, чи зрив фінансової допомоги на тлі блокування республіканцями багатомільярдної допомоги на військові потреби українців? І не тільки на військові. Відповідь очевидна: Орбан зробив для путіна саме те, що йому було потрібніше. Учора угорський прем’єр підтримав виділення 50 млрд, які не витрачатимуться на зброю, але ЄС спіткнувся об інше рішення, про заснування спеціального фонду у 20 млрд євро для військової підтримки України. У цьому питанні, за словами Шарля Мішеля, досягнуто прогресу. Проте ухвали, на яку очікували в Києві, немає. Не тільки через позицію угорців і словаків, поки є й інші скептики, однак щойно дійде до кінцевого голосування, «пацифісти» з Будапешту і Братислави знову стануть в позу.
ЄС проявив лідерство, але з оглядкою на США. Три висновки після рішення ЄС
Зробимо кілька висновків. Перший: кошти, виділені ЄС, підуть на підтримання економічної стабільності, але з грошима на потужну військову допомогу поки немає рішення ні в США, ні Євросоюзі. Це означає, що час, доки наші партнери перебуватимуть у політичних дискусіях, буде дуже складним для наших оборонців.
Висновок другий: європейці контролюватимуть використання своїх коштів і якщо протягом 2024-го року у нас вибухатимуть корупційні скандали, прихильників позиції Угорщини ставатиме більше.
Висновок третій: Євросоюз попри внутрішні розколи зумів підставити плече Україні і проявив лідерство поки в США тривають дискусії, але все одно на подальший перебіг подій впливатиме президентська кампанія в Штатах, і в Європі багато хто орієнтуватиметься на події за океаном. Це означає, що нашій дипломатії доведеться ще не раз демонструвати гнучкість. І вже не тільки у відносинах із Словаччиною та Угорщиною.
