В Раді виконали стандарти FATF та Директиву ЄС: українці, які працювали в органах державної влади та займали керівні посади, назавжди отримають особливий статус – PEP (politically exposed person, політично значуща персона). Такі нововведення передбачені в прийнятому законопроєкті № 9269-д. Впродовж 12 місяців після звільнення PEP очікує жорсткий контроль зі сторони банків (після будь-якої операції можуть запросити документи, що підтвердять джерело доходу). А потім до кінця життя – особливий статус та увагу зі сторони контролюючих органів.
Про те, як працюватимуть нові правила і чому їх не варто боятись, читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Хто такі PEP?
Насправді, PEP – не кожен депутат чи чиновник. Йдеться про чиновників з посадами категорії «А» (це керівники центральних органів влади та їх заступники), тобто вищий корпус держслужби. Також політично значущими вважають всіх керівників правоохоронних органів та їх заступників, нардепів, членів правління та голову НБУ, членів Ради НБУ, суддів, членів різних державних агентств, колективних органів (Антимонопольний комітет, ЦВК, Нацкомісії з питань енергетики та компослуг і т.д). Також під особливий контроль потрапляють члени керівних органів партій. Тобто, якщо ви були чи є чиновником, місцевим депутатом, то ви не є PEPом.
Тільки державний ПриватБанк наразі обслуговує 10 тис. клієнтів, яких вони вважають PEPами. Як пояснив OBOZ.UA голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, якщо зараз статус PEP зберігається тільки впродовж трьох років після звільнення з посади, то за новими правилами цей статус буде довічним.
Крім того, PEPами будуть вважатись навіть ті, хто колись займав відповідну посаду (навіть якщо минули десятиріччя). Це десятки тисяч українців, які отримають довічний статус. Вони будуть вказувати його в усіх анкетах в державних органах, фінансових установах, де є питання щодо статусу особи. Тобто закон погіршить становище частини українців. А банки будуть ретельно перевіряти будь-якого PEPа, навіть якщо це пенсіонер, який вже десятки років як не працює на держслужбі.
Що змінить новий закон?
Гетманцев пояснив: всього в законі будуть три важливі зміни: довічний статус PEP, покарання для банків за неаргументовану відмову від співпраці з PEP та особливо жорсткий контроль впродовж 12 місяців після звільнення PEP зі своєї посади.
Покарання для банків складає до 10 млн грн. При тому розмір штрафних санкцій за відмову від співпраці такий же, як і за відмову від особливої перевірки PEP. «Якщо гроші отримано легально, якщо все законно, жодних проблем у РЕРа не буде. Звісно, якщо людина принесе в банк 100 тис. доларів, то будуть проблеми і питання: а де ти взяв ці гроші», – каже Гетманцев.
Перевірку (фінансовий моніторинг) в банках проходять не тільки політично значущі персони, а всі українці. Тому будь-хто, хто проводить операцію на сумму більше 400 тис. грн, за законом має пройти жорсткий фінансовий моніторинг та підтвердити, що кошти він отримав легально, з них сплачено податки.
Часто банки перевіряють українців занадто ретельно. Наприклад, блокують навіть невеликі перекази та вимагають надати довідку про доходи. Але це стосується не тільки PEPів. Банки використовують ризик-орієнтований підхід. Якщо вони вважають, що їх клієнт може незаконно отримувати кошти, отримує надто багато коштів, підозріло багато працює з готівкою,
«ПриватБанк виконував і буде виконувати сумлінно вимоги законодавства — обслуговуючи більше 10 тис клієнтів з ознакою PEP та пов’язаних з ними осіб Банк вже активно застосовує ризик-орієнтований підхід, як в оцінки діяльності клієнтів по рахунках так і в оцінки ризику самих клієнтів», – розповів OBOZ.UA прессекретар банку Олег Серга.
Які проблеми будуть у PEP?
Народний депутат («Голос») Ярослав Железняк, який також пожиттєво отримав статус PEPа розповідає OBOZ.UA: жодних проблем в нього з банками не виникало. Інколи дійсно просять надати декларацію для підтвердження своїх доходів, але це не викликає значних складнощів.
«Для мене, як для PEP, цей закон навіть вигідний. Бо він вводить покарання для банків, які без причин відмовляються від співпраці з PEP, через 12 місяців після звільнення передбачає перехід на ризик-орієнтований підхід. Але у нас не було виходу, це вимога для переговорів щодо вступу в ЄС», – каже Железняк.
Крім того, нардеп впевнений, що вже за 5 років фінансовий моніторинг всіх клієнтів банка настільки посилиться, що не буде різниці: це PEP, чи звичайний клієнт. Жорстко перевіряти будуть всіх. З таким поглядом погоджуються далеко не всі.
Наприклад, колишній голова «Нафтогазу» Андрій Кобалєв не тільки розкритикував повернення старих правил, але і тих, хто такі нововведення підтримав. «Комсомольці-антикорупціонери, які агітують за пожиттєвий статус ПЕПа та описують його чудодійно-лікувальний ефект на наше суспільство, є чудовою ілюстрацією одного маловідомого але дуже влучного вислову: «Страшніше за людину, яка не прочитала, жодної книжки, може бути тільки людина, яка прочитала всього одну книжку», – написав Кобалєв на своїй сторінці в Facebook.
Віталій Шабунін, голова «Центру протидії корупції», у відповідь нагадав: таке ж регулювання вже діяло з 2020 до 2022 року. «Приведення (повернення) цього закону у відповідність до Директиви ЄС 2015/849 і стандартів FATF було однією з семи вимог для початку переговорів про вступ України в ЄС. Норми прийнятого законопроєкту майже дослівно повторюють формулювання відповідної Директиви ЄС. Немає ніяких «довічних PEP» – це маніпуляція і фейк. 12 місяців після звільнення – посилений моніторинг, і, якщо ризики стосовно клієнта не зберігатимуться, до PEP застосовуються правила, як і до всіх клієнтів», – пояснив Шабунін.
У України не було вибору: чи вводити нові правила щодо PEP, чи ні. Це було умовою подальшої співпраці з міжнародними партнерами та переговорів щодо членства в ЄС. І на цю умову представники української влади погодились.