Влада України в оновленому меморандумі з МВФ пообіцяла партнерам відмовитися від обмеження цін на газ, тепло і гарячу воду. Як це вплине на платіжки українців, як Україна входить в зимовий сезон і чому країні може знадобитися імпортувати електроенергію з Росії в ефірі Українського радіо розповідає експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
Чи була умова відмовитися від обмеження цін несподіваною для України?
Це — не нове зобов’язання, яке на себе бере Україна. Цьогоріч в січні-лютому ціна на газ підскочила до 500 доларів за тисячу кубометрів і постало питання про підвищення тарифів для населення з боку Нафтогазу та інших постачальників газу, який брали цей ресурс за кордоном. І виявилося, що державі, для того, щоб не зросли борги, легше встановити адміністративну ціну 6,99 гривень. МВФ після цієї ситуації, даючи оцінку владі, фактично промовчало і не оцінило це жодним чином.
МВФ радше підтримує свою позицію про те, що Україна взяла на себе готовність інтегруватися в міжнародні ринки газу та електроенергії, що, своєю чергою, передбачає встановлення ринкової ціни. Новий меморандум підтверджує поступовий покроковий рух в цьому напрямку. Для людей це закінчиться підвищеннями тарифів.
Чому зростатимуть тарифи?
Питання в тому, що інфраструктура і система виробництва електроенергії, постачання газу потребують вливання коштів. Електростанції, атомні електростанції, лінії передач — зношені і потребують реконструкції, модернізації. В системі газу також працюють газорозподільні станції, газокомпресорні станції. Теперішній тариф, менший за 2 гривні — занижений. Об’єктивний тариф, який мав би бути — 3,5 гривні.
Інакше не буде коштів на купівлю технологічного газу, оплати зарплат і заміну мереж. Новий меморандум констатує те, що МВФ змінювати свою позицію не може, а держава — може. Вона завжди відштовхуватиметься від певних фінансових та економічних можливостей своїх та споживачів. Уряд ставитиме питання про врегулювання цін, аби не стався колапс у системі.
Чи вдасться державі відмовитися від обмеження цін на тарифи?
Ми бачимо приклад попередніх меморандумів, які зривалися, не виконувалися, ігнорувалися в деяких аспектах. Тому, думаю, на цей меморандум чекає подібна доля. Норма про зняття обмежень цін на газ, тепло та воду та застосування цього в майбутньому не буде виконана. Економічна ситуація погіршується. Доходи населення зменшуються і через обмеження, і через коронакризу. Борги зростатимуть в будь-якому випадку, тому держава має цей сегмент тарифів на газ регулювати.
Чи матиме конфлікт Зеленського та Ахметова наслідки для стабільності в українській енергетиці?
Я би оцінював конфлікт між Зеленським та Ахметовим як торги щодо наступних парламентських та президентських виборів. Дехто хоче, щоб його підтримували і намагається сформувати ситуацію певним чином. Це — політичний аспект. А щодо енергетичного, то я не думаю, що Ахметов використовуватиме систему, яка знаходиться в його руках, для того, щоб певним чином негативно вплинути в цілому на баланс енергосистеми виробництва електроенергії, поставок. Адже він також обмежений в певних своїх діях.
Про імпорт електроенергії з Білорусі та Росії
Ми повністю наростили обсяг імпорту електроенергії з Білорусі — 900 мегават. І я думаю, що тепер ми підійшли до етапу очікування імпорту електроенергії з Росії. У нинішній реальній ситуації Україні доведеться купувати електроенергію не тільки в Білорусі, а й в Росії. Люди готуються до цього, адже є діра в енергосистемі. І 900 мегават електроенергії з Білорусі — підтвердження цього.
Наша ситуація наступна: імпортуємо електроенергію з Білорусі та Росії, палимо газ, якого теж мало і обмежуємо промисловість в електроенергії. Промисловість — це бізнес. Обмежувати бізнес — отримувати менше доходів, прибутку тощо. Людям треба розуміти, що в умовах кризи можуть бути обмеження в електроенергії задля порятунку системи.
Що відомо
- Опалювальний сезон 2021-2022 Україна почала на тлі світової енергетичної кризи, нестачі вугілля та підвищення цін на енергоносії. Газ у світі здорожчав у понад десять разів, вугілля — в чотири.
- Цьогоріч Україна ризикує стикнутися з дефіцитом вугілля на складах теплоелектростанцій (ТЕС). За даними Міністерства енергетики, до початку опалювального сезону запаси українського вугілля були втричі менші за норму.
- Президент Володимир Зеленський увечері 10 листопада заявив, що енергетична ситуація в Україні «не така трагічна», як повідомляють ЗМІ. Звернення голови держави опублікував Офісу президента. «Енергетична криза не в Україні – енергетична криза сьогодні у світі. Безумно, це впливає і на нашу ситуацію, але вона точно не така трагічна, як змальовують її деякі істеричні медіа. Вона точно краща у порівнянні з багатьма іншими країнами», – сказав Зеленський.
- Міністр енергетики Герман Галущенко запевнив, що Україна безперешкодно пройде опалювальний сезон-2021 попри проблеми з імпортом палива. Галущенко заявив, що уряд розширить використання атомної енергетики задля проходження опалювального сезону.
- Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов заявив, що станом на 5 листопада майже 90% житлового сектору України забезпечені теплом.
- В «Укренерго» повідомили, що 2 листопада Білорусь та Словаччина здійснили аварійні поставки електроенергії в Україну за запитом української сторони. Причинами дефіциту потужності в «Укренерго» назвали підвищену аварійність на енергоблоках теплових електростанцій (ТЕС) у період сезонного зростання споживання.
- 5 листопада міністр енергетики Галущенко заявив, що жоден кіловат імпорту електроенергії в Україну не надійшов. 6 листопада у Міністерстві енергетики Білорусі заявили, що відновили постачання електроенергії в Україну.