Суспільство, розігріте дискусіями про бронь від мобілізації для платників великих податків, отримало новий подразник. Тепер шишки летять в колишнього міністра економіки, а нині голову наглядової ради “Укроборонпрому” Тимофія Милованова за пропозицію поповнювати армію шляхом лотереї – як це було у США. Звісно, і перше, і друге у великій теорії. Але не існує такої теорії, яку рано чи пізно не спробували б використати на практиці.
Отже, мобілізація, версія-2: на кого випаде жереб…
«Треба підключати ще й тарологів та екстрасенсів»
Як того вимагає справедливість, відмітимо, що Тимофій Милованов особисто не пропонує запровадити лотерею. У пості в фейсбуці, через який і розпочався новий скандал, він посилається на сторонніх осіб:
— Більшість моїх читачів пишуть, що правильний підхід до мобілізації — через лотерею або жеребкування. Держава випадково витягує день і місяць. Ті люди, які народились в ці дні, мобілізуються, інші — ні. І так робиться для кожної хвилі мобілізації…
Від себе Милованов пише, що не розглядає лотерею як правильний підхід, однак цікавиться думкою загалу. Реакція не забарилася – під постом більше 1,5 тисячі коментарів, більшість з яких обурливі чи іронічні. На кшталт: “через лотерею депутатів і міністрів будемо вибирати” або “та вже одразу влаштуйте нам “руську рулетку”.
Цікаво, що коли в такому ж стилі обговорювали ідею “плати – і не воюй”, чимало коментаторів посилалися на мобілізацію у США шляхом лотереї, як на приклад соціальної справедливості. Мовляв, якщо війна не для всіх, то нехай це вирішує жереб, а не тугий гаманець.
Але, як виявилось, і ця ідея не годиться. Тепер уявну лотерею порівнюють з грою в наперстки, де прості люди спіймають облизня, а діти багатіїв, депутатів та міністрів підуть у “батальйон Монако”.
— Ще можна тарологів підключити, щоб вони на картах дивилися, кого треба мобілізувати в першу чергу. А ще можна битву екстрасенсів реанімувати. Зразу і нове реаліті-шоу, — написав президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак.
Хоча прихильники ідеї також знаходяться.
— В Штатах це так і працює вже два століття. Це справедливо. А фінансовий, майновий ценз — навпаки, дуже несправедливо, — вважає спеціаліст з аеророзвідки Юрій Касьянов.
США: від Громадянської війни до сьогодні
Вперше жеребкування в Америці випробували під час Громадянської війни 1861-1865 років. Про соціальну справедливість тоді не дуже йшлося, бо небажаючим ризикувати життям дали право відкупитися за 300 доларів (тоді це були шалені гроші) або привести замість себе когось іншого. У 1917 році, коли відбулися три лотереї по набору до війська для участі у Першій світовій війні, відкуп скасували.
Принцип був такий: кожен військовозобов’язаний реєструвався на своєму окрузі і отримував номер від 1 до 10 500-го. Так по всіх округах. У Вашингтоні уповноважений від військового департаменту прилюдно і навмання витягав із прозорої скриньки кульки. Якщо всередині було, припустимо, 1341, то власників таких номерів мобілізували з кожного округу.
За подібним принципом проводилося жеребкування під час Другої світової, а на початку війни у В’єтнамі правила змінили. В кульки почали вкладати дати народження. Їх було 366 з урахуванням високосних років. Розігрувалася черговість мобілізації. Лотерею 1 грудня показували по телебаченню і транслювали по радіо. Першою витягли кульку з датою 14 вересня. Чоловіки віком від 19 до 26 років, які народилися в цей день, першими мали відправитися у В’єтнам.
В ході тої війни було проведено ще три лотереї, правила яких вдосконалювалися задля прозорості процедури. Після виведення військ з В’єтнаму Америка оголосила повний перехід на контрактну армію, але право на мобілізацію зберегла – на випадок кризової ситуації.
Нині облік військовозобов’язаних веде державна агенція Selective Service System (Система вибіркової служби), де мусять зареєструватися всі чоловіки віком від 18 до 25 років, які перебувають на території США – громадяни, негромадяни, біженці тощо. Виключення становлять лише власники гостьової візи, туристи, іноземні студенти та дипломати. За порушення передбачені великі штрафі і навіть тюремний строк.
Якщо уряд оголосить мобілізацію, лотерея відбуватиметься наступним чином.
В одну капсулу з поміткою “дата” вкладуть всі дні року, в другу – “число” від 1 до 366. Якщо з першої капсули випаде 19 січня, а з другої – 59, всі чоловіки у віці 20 років стануть 59-ю групою в черзі на мобілізацію. І так поки не буде визначена перша і остання групи.
На законодавчому рівні вирішено, що 20-річних мобілізуватимуть першими, потім йтимуть вікові групи 21 – 25, в останню чергу братимуть юнаків 19 і 18 років.
США, 20 липня 1917. Військовий міністр Ньютон Бейкер малює перший номер лотереї. Фото: en.wikipedia.org
Немає часу на експерименти
— Після Громадянської війни американці ніколи не воювали на своїй території. І у них контрактна армія, зараз мирний стан, тому є змога будувати і удосконалювати уявний призов. А у нас у розпалі війна за рідну землю, у нас загальна мобілізація, і немає часу на експерименти. В іншому варіанті може бути тільки вибіркова мобілізація – це коли в першу чергу призиватимуть людей з необхідними для фронту військово-обліковими професіями або формуватимуть певні роди військ. Наприклад, Сили спеціальних операцій. Про яке жеребкування тут може бути мова? — ставить риторичне запитання військовий експерт Олег Жданов. – І зрештою, хто проконтролює, що в ті кульки буде закладено стовідсотковий реєстр військовозобов’язаних?
Такої ж думки дотримується директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський:
— Для мирного часу така форма могла б підійти, наприклад, під час призову на строкову службу. А зараз ні в якому разі. Зараз треба піднімати моральний дух, звертатися до реальної рівності перед законом, а не до якоїсь лотереї. Ми знаємо, як ці лотереї працюють. Думаю, що це взагалі не треба обговорювати, бо скидається на спробу держави скинути з себе обов’язки, переклавши їх на жереб. Дуже погана ідея, армію не можна формувати за випадковістю.
Мобілізація для молодих – питання часу
У чистому вигляді американський досвід нам не підходить насамперед тому, що в Америці і в Україні різне бачення мобілізаційного віку. Нині він починається у нас від 27 років, за новим законопроєктом хочуть знизити до 25-ти, але це не 18–26 років, як в Америці. Тобто, якщо думати над жеребкуванням, треба починати з планувань, які базуватимуться на віковому проміжку у цілих 35 років. Або робити ставку тільки на молодих.
— Зниження мобілізаційного віку до 18 років – це справа часу, — переконаний колишній заступник начальника Генерального штабу ЗСУ генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко.— Я думаю, що це питання зараз не порушують тому, що просто не розуміють стан, в якому знаходиться наша держава. Справедливість – це обов’язок захищати її для всіх з 18 до 65-ти, тобто верхню планку теж доведеться підвищувати. Коли йдеться про питання безпеки, кожен мусить мати своє завдання по її забезпеченню. І ніяких лотерей, ніяких відкупів бути не може.
Коментар соціолога
Антон Грушецький, заступник директора Київського міжнародного інституту соціології:
— Як варіант справедливості лотерея може існувати. Принаймні це набагато краще, ніж дати можливість відкупатися від армії. Якщо останнє дозволити, будуть чітко проведені лінії між бідними і багатими. Ці розломи ставатимуть сильнішими і болючішими, на них спекулюватимуть низові лідери аж до спроби викликати соціальні заворушення.
Але я не знаю, як змусити людей повірити у справедливість призовних лотерей. Всі ж розуміють, що за подібні заходи виступають ті, кого вони точно не стосуватимуться. При нинішньому рівні нервозності і недовіри організувати жеребкування так, щоб йому довіряли, – це надзавдання.
Відбір за датою народження… Тоді треба, щоб люди побачили, що в ці списки напевне входять діти еліти – народних депутатів, прокурорів, суддів. Знали, що 10 липня народився син такого-то міністра – і він в Україні, у списку потенційних мобілізантів. Бо коли просто тягнути кульки з барабану, не повірять.
За нинішньої ситуації краще зберігати статус-кво. Люди якось живуть. Уже звикли. Коли не бачиш руху до стабільності, будь-яка радикальна зміна правил буде травматичною, бо сприймається кожним особисто як підвищення ризиків для себе і своїх рідних.