Іллінецька громада провела в останню дорогу воїна — молодшого сержанта Василя Мовчана. Востаннє проїжджав він знайомими вулицями Жорнища, яке стало для нього рідним. Дорога, якою повертався герой до дому, перетворилася на живий коридор скорботи. У цю мить кожен — від дитини з маленьким прапорцем до старенької в чорній хустині — дякували за подвиг, за мужність, за Україну. Бійцю навіки 39 років, повідомили в Іллінецькій громаді.
«Василь після закінчення Гайворонського будівельного технікуму здобув фах будівельника, який став справою його життя. Все вмів зробити, змайструвати, гарно малював. Любив працю на землі, посаджені ним рослини, оживали й щедро віддячували урожаєм. У 2007 році одружився, оселився в селі Жорнище. Разом із дружиною Іриною Іванівною виховували двох донечок — Дашу та Олю, яких батько любив безмежно. Для своїх дівчат він був опорою, світлом, найближчою людиною, котра завжди дарувала тепло й любов. Працював у Жорнищенській школі кочегаром. Колеги й односельці пам’ятатимуть його тихим, скромним, дуже добрим. Він ніколи не відмовляв у допомозі: міг підставити плече, підказати, підбадьорити. Саме тому й мав багато друзів», — йдеться у повідомленні.
Коли почалася повномасштабна війна, не ховався, а вчинив як справжній чоловік — 9 травня 2022 року Василь добровольцем став до лав Збройних сил України. Проходив службу в 66-й окремій механізованій бригаді імені князя Мстислава Хороброго, обіймав посаду командира відділення управління командира батареї мінометної батареї механізованого батальйону. Понад три роки разом з побратимами боронив Батьківщину на найважчих напрямках фронту.
За бездоганну службу, хоробрість, вірність військовій присязі був нагороджений Відзнакою Президента України «За оборону України», медаллю Міністерства оборони України — «Хрестом ракетних військ та артилерії», нагрудним знаком 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго.
Побратими говорять, що Василь був відповідальним, дисциплінованим, спокійним, надійним, а ще — вірним своїм переконанням та цінностям, вірний військовій присязі та українському народу.
3 червня 2025 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Рідкодуб Краматорського району молодший сержант потрапив під удар ворожого дрона-камікадзе. Відтоді воїн вважався безвісти зниклим. Лише минулого тижня родина отримала офіційне підтвердження його загибелі. Поховали героя зі всіма військовими почестями.