У журбі — Баришівська, Броварська, Великодимерська та Згурівська громади.
1 липня стало відомо про загибель під Лисичанськом у складі Сил територіальної оборони мешканця села Княжичі Анатолія Федоренка.
Анатолій Петрович прийшов працювати до Княжицької загальноосвітньої школи ще в далекому 1991 році як вчитель фізкультури та доппризивної підготовки.
Близько 10 років тому Анатолій Петрович завершив педагогічну діяльність і пішов працювати приватним підприємцем — ремонтував автівки.
Із початком повномасштабної російської агресії приєднався до тероборони Броварського району, підписав контракт із ЗСУ. Згодом був командиром 1 взводу, 2-ї стрілецької роти.
28 червня під Лисичанськом побратими Анатолія Федоренка повідомили, що він загинув. У березні йому виповнилося 53 роки.
У Анатолія Федоренка залишилася дружина і два сини, один із яких – неповнолітній.
27 липня стало відомо про загибель українського журналіста, офіцера Збройних сил України, учасника російсько-української війни та мешканця Броварів — Олександра Савоченка.
Олександр Савоченко народився 1986 року в селі Пролетарському (з 2016 року — Поліському) Коропського району (з 2019 року — Коропської селищної громади) на Чернігівщині.
Закінчив Ніжинський обласний педагогічний ліцей з медаллю. Потім вчився у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. На третьому курсі проходив практику на каналі СТБ. Почав працювати журналістом у Києві: спочатку на «СТБ», потім в інформаційному агентстві AFP та пізніше на «Суспільному». Робив аналітичні сюжети, де розповідав про економіку та політику.
Олександр жив у Броварах. У нього залишилися вагітна дружина, батьки, старший брат та бабуся.
З початком широкомасштабного військового вторгнення РФ в Україну 25 лютого 2022 року добровольцем пішов захищати Україну. Його мобілізували як офіцера до 72-гої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Спочатку воював між Черніговом і Ніжином, а рідним говорив що виконує редакційні завдання, їздить різними містами й селами.
Про загибель Олександра Савоченка у боях під Бахмутом (Донецька область) стало відомо 27 липня 2022 року.
Поховали Олександра у Поліському.
31 липня 2022 року у селі Шевченкове Великодимерської громади відбулося прощання із захисником України Романом Давиденком.
Роман у селі Шевченкове закінчив 9 класів. Після школи хлопець вивчився на бухгалтера і працював за спеціальністю.
У 2014 році, коли росія напала на Схід України, Роман із молодшим братом Анатолієм пішли добровольцями захищати країну. Потім підписали контракт. Після закінчення контракту хлопці повернулися додому.
Після повернення зі Сходу, знайти постійну роботу не зміг – шукав різноманітний підробіток у вигляді ремонтів.
Побув Роман після АТО удома лише дев’ять місяців.
24 лютого, коли росія повномасштабно вторглася в Україну, Роман із братом поїхали у свою військову частину, а звідти відправилися на фронт.
Ще ввечері 24 липня рідні говорили з Романом, а близько 11.00 25 липня Романів командир повідомив про його загибель.
Загинув Роман у Донецькій області. У вересні йому мало б виповнитися 42 роки. У Романа залишилися мама, брат, сестра і дві племінниці.
Відспівування та прощання відбулося у селі Шевченкове. Поховали Героя у селі Бобрик.
2 серпня 2022 року Баришівська громада прощалася з Андрієм Міщенком, бійцем з 2015 року полку «Азов», який героїчно загинув за Україну.
1 серпня 2022 року у селі Стара Оржиця Згурівської громади відбулося прощання та поховання Героя — Юрія Мірошниченка.
Юрію було лише 40 років…
Вічна пам’ять Героям…
Герої не вмирають!
Броварська районна військова адміністрація висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблих героїв, які боронили цілісність та незалежність України.