Влада поставила крапку у питанні доплат військовим: що тепер зміниться

Вла­да пос­та­ви­ла крап­ку у пи­тан­ні доп­лат для вій­сько­вих та пе­рег­ля­ну­ла за­без­пе­чен­ня тих, хто от­ри­мав по­ра­нен­ня і виз­на­ний об­ме­же­но при­дат­ним до служ­би. Від­по­від­ні змі­ни до за­ко­но­давс­тва, ух­ва­ле­ні Вер­ховною Ра­дою, пре­зи­дент під­пи­сав нап­ри­кін­ці чер­вня і не­гай­но ввів їх у дію.

Ана­лі­ти­ки Цен­тру спіль­них дій по­яс­ни­ли, чо­му це пи­тан­ня не мог­ли ви­рі­ши­ти про­тя­гом пів­ро­ку і що те­пер змі­нить­ся для вій­сько­вих.

У січ­ні 2023-го Мі­но­бо­ро­ни кар­ди­наль­но змі­ни­ло по­ря­док доп­лат. То­ді сут­тє­во ско­ро­ти­ли пе­ре­лік ка­те­го­рій, які мо­жуть роз­ра­хо­ву­ва­ти на до­дат­ко­ву ви­на­го­ро­ду. Од­нак пар­ла­мент ви­рі­шив зак­рі­пи­ти по­ря­док доп­лат ще й на рів­ні за­ко­ну. Де­пу­та­ти від про­філь­но­го ко­мі­те­ту за учас­ті пред­став­ни­ків вій­сько­вих ві­домств нап­ра­цю­ва­ли спіль­ний за­ко­ноп­ро­єкт. Він ви­рі­шу­вав не ли­ше проб­ле­ми фі­нан­со­во­го за­без­пе­чен­ня вій­сько­вих, але й за­чі­пав пи­тан­ня від­пусток, бойової під­го­тов­ки, звіль­нен­ня від мо­бі­лі­за­ції. На все зна­до­бив­ся мі­сяць. За­га­лом ух­ва­ле­ний за­кон впли­не на по­над міль­йон чо­ло­ві­ків і жі­нок, які за­раз за­хи­ща­ють на­шу не­за­леж­ність.

В основній частині доплат військовим майже не змінилися

Той по­ря­док, який був зак­ріпле­ний на­ка­зом Мі­но­бо­ро­ни, пе­ре­нес­ли у за­кон. Це 100 ти­сяч гри­вень доп­лат за дні бойових дій на пе­ре­до­вій, 30 ти­сяч за ви­ко­нан­ня зав­дань з обо­ро­ни не на лі­нії зіт­кнен­ня.

Але в за­ко­ні є важ­ли­вий пункт про за­без­пе­чен­ня по­ра­не­них бій­ців, яких вій­сько­во-лі­карсь­ка ко­мі­сія виз­на­ла об­ме­же­но при­дат­ни­ми до вій­сько­вої служ­би. Те­пер во­ни два мі­ся­ці от­ри­му­ва­ти­муть зар­пла­ту за ос­танньою зай­ма­ною по­са­дою, а піс­ля то­го — до­дат­ко­ві 20 100 гри­вень до ок­ла­ду за зван­ням з ура­ху­ван­ням доп­лат за вис­лу­гу ро­ків. Це сут­тє­ва змі­на, бо до­те­пер вій­сько­ві, які че­рез по­ра­нен­ня бу­ли ви­ве­де­ні по­за штат, от­ри­му­ва­ли вкрай ма­ло: від кіль­кох со­тень до кіль­кох ти­сяч гри­вень в мі­сяць. Під­ви­щи­ли вип­ла­ти та­кож і стро­ко­ви­кам — до 6 ти­сяч гри­вень, кур­сантам — до 2350 гри­вень та вій­сько­вим інс­трук­то­рам — із 15 до 30 ти­сяч гри­вень.

Відпустки військовим збільшили до 40 днів

30 що­річ­ної та 10 за осо­бис­ти­ми об­ста­ви­на­ми. За один раз мож­на ви­ко­рис­та­ти не біль­ше 15 днів за умо­ви, що у під­розді­лі від­сутні не біль­ше 30 % вій­сько­вос­лужбов­ців. Вій­сько­вос­лужбов­ці та­кож змо­жуть осо­бис­то по­да­ва­ти до­ку­мен­ти для офор­млен­ня від­пус­тки для лі­ку­ван­ня чи звіль­нен­ня з вій­сько­вої служ­би.

Розширено перелік тих, кого можуть мобілізувати

Ух­ва­ле­ний за­кон та­кож роз­ши­рює пе­ре­лік тих, ко­го мо­жуть мо­бі­лі­зу­ва­ти. До­те­пер відс­троч­ку від ар­мії мог­ли от­ри­ма­ти вій­сько­во­зо­бовʼяза­ні опі­ку­ни лю­дей з ін­ва­лід­ністю І-ІІ гру­пи. За­раз та­ка мож­ли­вість бу­де ли­ше у тих, хто є єди­ним опі­ку­ном. Як­що ж чо­ло­ві­ка чи жін­ку мо­бі­лі­зу­ва­ли, то во­ни ма­ють прой­ти курс за­галь­но­вій­сько­вої під­го­тов­ки три­ва­ліс­тю не мен­ше, ніж мі­сяць. До то­го ко­ман­ди­ро­ві вій­сько­вої час­ти­ни за­бо­ро­не­но до­пус­ка­ти но­вач­ків до бойових дій.

Зміни закривають спекуляції з доплатами військовим

Го­лов­ний по­зи­тив цього за­ко­ну у то­му, що він зак­ри­ває спе­ку­ля­ції з доп­ла­та­ми вій­сько­вим. Ад­же на­вес­ні бу­ло ба­га­то охо­чих по­вер­ну­ти вип­ла­ти вій­сько­вим у пов­но­му роз­мі­рі, поп­ри те, що гро­шей для цього у бюд­же­ті не­має. І на­віть про­го­ло­су­ва­ли так зва­ну поп­равку Ра­зум­ко­ва до од­но­го з ух­ва­ле­них за­ко­ноп­ро­єк­тів, якою про­по­ну­ва­ло­ся збіль­ши­ти ви­дат­ки на вій­сько­вих на по­над 150 міль­яр­дів гри­вень.

Але ця іні­ці­ати­ва так і за­ли­ши­ла­ся в сті­нах пар­ла­мен­ту, ос­кіль­ки в Ра­ді за­ре­єс­тру­ва­ли пос­та­но­ву про ска­су­ван­ня ух­ва­ле­но­го рі­шен­ня. По­ки за неї не про­го­ло­су­ють, спі­кер не мо­же під­пи­са­ти ух­ва­ле­ний за­ко­ноп­ро­єкт. Та все ж пар­ла­мен­ту слід ос­та­точ­но ви­рі­ши­ти, що ро­би­ти із прав­кою Ра­зум­ко­ва. Бо три­ма­ти у під­ві­ше­но­му ста­ні ух­ва­ле­ний за­ко­ноп­ро­єкт — це по­га­ний ви­бір.