Про те, чому в Україні раптово зросла активність боротьби з корупцією і чи зможе влада довести справу до логічного завершення – нижче в матеріалі РБК-Україна.
Перший день лютого ознаменувався серією обшуків у чиновників різного рангу української влади – від київської податкової до Міністерства оборони. Крім того, силовики навідалися до олігарха Ігоря Коломойського, екс-міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та нардепа від екс-ОПЗЖ Вадима Столара.
З чим пов’язана активність роботи українських правоохоронців, чи є це продовженням курсу, взятого минулого тижня Банковою, – розбиралося РБК-Україна.
Лютий лютий
Минулий тиждень пройшов під знаком гучних кадрових перестановок – після кількох іміджевих скандалів звільнився заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко. Заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов написав заяву про звільнення після скандалу із закупівлями продуктів для армії.
Президент Володимир Зеленський також підписав низку указів про звільнення голів обласних військових адміністрацій. І це не кажучи про відставку заступника міністра регіонального розвитку Василя Лозінського, який попався на хабарі, і кількох менш помітних чиновників, які залишилися без роботи. Співрозмовники РБК-Україна стверджували, що це тільки початок і мали рацію.
Вранці 1 лютого у соціальних мережах з’явилася інформація про те, що співробітники Державного бюро розслідувань проводять обшуки у податковій Києва. Пізніше цю інформацію підтвердили у ДБР. Відомство повідомило, що викрило керівницю податкової Оксану Датій на багатомільйонних схемах – під час обшуків у неї вилучили 158 тисяч доларів, 530 тисяч гривень, елітні годинники, автомобілі тощо.
Кадр з обшуків Оксани Датій (фото: прес-служба ГБР)
Через півгодини з’ясувалося, що слідчі дії у начальниці податкової лише відкрили «сезон» обшуків та підозр. Паралельно з ними співробітники ДБР обшукували будинок олігарха Ігоря Коломойського на Дніпропетровщині. Дії проводилися в рамках справи про махінації у компаніях «Укртратнафта» та «Укрнафта». Йдеться про розтрату нафтопродуктів на 40 млрд гривень.
Слід зазначити, що слідчі дії щодо Коломойського відбувалися вже неодноразово і без якихось видимих для нього наслідків. Втім, поінформований співрозмовник РБК-Україна ще в грудні говорив, що в найближчому майбутньому у олігарха з’являться справді серйозні проблеми, аж до взяття під варту. Але поки що, очевидно, що про це не йдеться.
.jpg)
Кадри обшуків у Коломойського (фото взято з мережі)
До того ж під «каток» правоохоронців потрапили колишні і чинні чиновники Міністерства оборони – обшуки пройшли у Шаповалова, що звільнився з відомства, у колишнього заступника директора департаменту держзакупівель Богдана Хмельницького, у чинного співробітника відомства, чиє прізвище не оприлюднили. На цьому фоні в соцмережах та кількох ЗМІ навіть з’явилася інформація про нібито можливу відставку міністра Олексія Резнікова, що, втім, не змогли підтвердити джерела РБК-Україна у владі. Ще один його заступник – Олександр Лієв повідомив, що так само, як і Шаповалов, подав заяву про відставку.
В Офісі генпрокурора на цьому не зупинилися – під їхнім процесуальним керівництвом правоохоронці оголосили про підозру колишньому міністру енергетики Ігорю Насаліку, в.о. першого заступника голови правління «Укртатнафта» та чиновнику Одеської ОВА, який, за твердженням слідства, «погорів» на хабарі в 40 тисяч доларів.
1 лютого стало днем кадрових перестановок і для Державної митної служби. З посади звільнили в.о. голови служби В’ячеслава Демченка та його заступника Олександра Щуцького, а також усунули Руслана Черкаського. У відомство одразу ж призначили тимчасового керівника, ним став заступник голови ГМС Сергій Звягінцев. Причому, за словами співрозмовників, кадрові перестановки на Митниці готувалися за кілька днів до ухвалення рішень і, ймовірно, з прицілом на те, щоб провести їх одночасно разом з резонансними обшуками.
Окремо пройшли несподівані обшуки екс-міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Вони не були пов’язані із загальними «антикорупційними» підозрами. Йшлося про договори на закупівлю гелікоптерів Super Puma, на одному з яких 18 січня розбилося керівництво МВС.
Кадр із обшуків (фото: прес-служба Офісу генпрокурора)
Лютневу активність з обшуками коментували як правоохоронці, так і нардепи, приправляючи свої заяви легким пафосом. В основному їхня оцінка ситуації зводилася до того, що це лише початок і зупинятися наміру немає. Приблизно про це і написав генпрокурор Андрій Костін, додавши, що настали нові часи.
«Україна йде європейським шляхом і не згорне з нього. Влада передбачає відповідальність. Якщо ви не згодні жити за Законом, це буде кримінальна відповідальність», – процитували Костіна в ОДП.
Керівник Служби безпеки України Василь Малюк наголосив, що масові обшуки – це удар по внутрішньому ворогові. «Це лише перший етап комплексної та системної роботи, яку вже проводить Служба безпеки. І ми не плануємо зупинятися!» – наголосив він.
Глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія нагадав свої ж слова про «весняні посадки» і додав, що країна змінюватиметься, хочуть цього старожили у провладних кабінетах, чи ні. «Якщо хтось не готовий до змін, то держава сама прийде і допоможе їм змінитись», – додав нардеп.
Курс на антикорупцію
Загальну тенденцію до змін в Україні, звісно, задає війна. Не лише самі українці стали ще більш прискіпливо ставитись до дій влади – на них звернули особливу увагу західні союзники. Тут логіка проста – сьогодні для утримання економіки та соціальної сфери на плаву та успішної боротьби з російськими агресорами європейські та американські партнери забезпечують Україну як зброєю, так і фінансами.
Минулий тиждень, що запам’ятався гучними звільненнями та розглядами, став лише початком «чисток» усіх рівнів влади – від топ-істеблішменту до пересічних чиновників. Можна припустити, що Офіс президента намагається відповідати вимогам Заходу, але тут включаються й інші чинники.
Наприклад, запит суспільства на зміни та загальне бажання доводити регулярні корупційні скандали до логічного завершення – коли винні сідають до в’язниці. І, власне, сам інститут репутації, який, як кажуть у владі, нарешті починає працювати – звільнення Шаповалова, відповідального за держзакупівлі Міноборони, стало показовим.
Західні партнери, за твердженням співрозмовників РБК-Україна, не вказують, кого звільняти, а кому вручати підозру. На думку нардепа від «Євросолідарності» Олексія Гончаренка, у США хочуть бачити результати заданої війною тенденції – боротьби з корупцією у масових масштабах, але прізвища називати не стануть.
Попри поширені міфи, західні партнери України і справді досить рідко озвучують українським колегам конкретні прізвища чиновників, яких для спільного блага варто, наприклад, звільнити.
«Це абсурд. Не сидять американці і не кажуть: «Давайте у того обшуки проводити, у цього». Американці можуть бачити проблеми, можуть казати: «Або є боротьба з корупцією, або гроші платників податків ми сюди давати не будемо». Вони будуть нести відповідальність перед американським народом. Вони сигнали дають, але не про прізвища. Це точно не так працює», – каже Гончаренко у коментарі РБК-Україна.
Крім того, йдеться про продовження боротьби з «внутрішніми ворогами», про що прямо сказав і сам керівник СБУ. Обшуки у нардепа від екс-ОПЗЖ Вадима Столара ілюструють цей наратив, як і слідчі дії в київській податковій.
Безумовно, західні партнери насамперед зацікавлені у прозорій діяльності оборонних відомств, тому, на думку нардепа від «Слуги народу», члена комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Максима Бужанського, підозри «топам» міністерства – правильний крок, який показує тверді наміри української влади боротися із корупцією.
«Я думаю, коли наші партнери кажуть нам, що нам потрібно посилити боротьбу з корупцією, їх більше цікавить те, що безпосередньо відбувається в міністерствах і на місцях прямо зараз. У зв’язку з цим, важливий крок – це підозри, які були вручені заступником міністра та начальникам департаменту Міноборони», – сказав Бужанський РБК-Україна.
Однак на сьогоднішньому етапі важливо не лише голосно пройтися оборонними та іншими, не менш важливими відомствами, а й закріпити результат – довести справи до суду і винести справедливе рішення. І в цьому питанні у деяких скептиків можуть виникнути сумніви, а з урахуванням традицій, що склалися в українському політикумі, вони досить обґрунтовані.
Наприклад, нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк звернув увагу на те, що Кабмін не звільнив, а лише усунув заступника начальника митної служби Руслана Черкаського. За твердженням депутата, саме Черкаський фактично керував митницею та був, за словами співрозмовників Железняка, «системним», тобто не реформатором, а поборником побудови різних «важелів впливу».
«Тому без звільнення цього пана, всі інші кадрові ротації – це скоріше профанація. За інформацією з моїх джерел, він начебто й заяву не писав і на лікарняний пішов. Але ще раз – без цього звільнення на митниці нічого не зміниться», – упевнений. нардеп.
Суспільство, звичайно, чекає, що розпочаті кадрові «чистки», активна боротьба з корупцією в якийсь момент не почнуть гальмувати і сходити нанівець, а звільнення не нагадуватимуть «замилювання очей» – як українців, так і західних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський (фото: Facebook-сторінка президента)
Водночас співрозмовники РБК-Україна у владі налаштовані оптимістичніше. Якщо звести розмови з кількома джерелами в одну фразу, то «чистка» лише починається. Більше того, в її активній фазі та логічному завершенні зацікавлений насамперед сам президент.
«Спочатку наказ починати був від Зеленського. Те, що запустили, матиме продовження ще довго – цього тижня буде багато чого цікавого і гучного, а до результату обов’язково прийдемо», – сказав РБК-Україна один з поінформованих співрозмовників у владі.
Західний вітер
Внутрішній запит українського суспільства на зміни, толерантність до будь-яких корупційних проявів на тлі масштабної війни, що різко впала, звичайно, підштовхують владу до такої активності. Але, напевно, ще важливіше – позиція Заходу.
Цим же можна пояснити, чому правоохоронці розвели таку бурхливу діяльність саме останніми днями. Адже вже завтра, 2 лютого, у Києві з’являться члени Єврокомісії, які проведуть з українським Кабміном спільне засідання. А 3 лютого відбудеться саміт Україна-ЄС, стратегічна мета якого, за задумом української влади, – отримати нові сигнали про зближення з ЄС у контексті майбутнього членства.
Показові звільнення, кримінальні справи та обшуки напередодні такої події легко зчитуються як сигнал європейським партнерам: Україна усвідомлює свої проблеми з корупцією, готова з ними боротися та розуміє, що без цієї боротьби подальша євроінтеграція навряд чи можлива.
Головне, щоб розпочатий курс на очищення не згорнули незабаром після того, як гості з Брюсселя повернуться додому, що в новітній історії країни вже бувало не раз. Але зараз ситуація унікальна – ще ніколи Україна не була такою залежною від Заходу у всіх сенсах. Тому й шанс на те, що активність силових структур виявиться не показовим виступом, а призведе до реальних результатів, цього разу справді вищий за нуль.