Програма “Transparent cities/Прозорі міста” презентувала результати адаптованого дослідження стану прозорості 70 міст України в умовах дії воєнного стану. Із них у 2022 році у категорію “прозорих” потрапили лише три міські ради, ще десять одержали статус “частково прозорих”. Решта – “непрозорі”, втрапили до цього списку і вісім міст пристоличного регіону.
Про це KВ дізналася із результатів дослідження, опублікованого на сайті Transparency International Ukraine.
“Програма “Transparent cities/Прозорі міста” (Transparency International Ukraine) опублікувала нове дослідження роботи міських рад. Це не звичайне продовження традиційних Рейтингів прозорості – цьогоріч команда оцінювала лише 70 міст зі звичних 100 за оновленими критеріями. Замість звичних балів і місць – тепер статус міста (“прозоре”, “частково прозоре” та “непрозоре”) і рівень виконання індикаторів”, – йдеться у повідомленні.
Експерти, зокрема, зауважили, що попри повномасштабне вторгнення росії в Україну, у 2022 році три міста потрапили в категорію “прозорих”. Це – Дніпро, Львів та Мукачево. Ще десять міст, а це: Вінниця, Володимир, Житомир, Кам’янське, Київ, Кропивницький, Луцьк, Тернопіль, Ужгород, Чернівці, було визнано “частково прозорими”.
Решта 57 міст одержали статус “непрозорих”. Варто додати, що до цього списку увійшли і вісім міських рад Київщини. Це – Боярка, Вишневе, Біла Церква, Бровари, Фастів, Ірпінь, Бориспіль та Васильків.
Так, оцінювання проводилося за 40 адаптованими критеріями, які стосувалися організації роботи міських рад, публікації інформації на офіційних ресурсах, доступу до даних щодо земельних питань та житлових питань, комунального майна, соціальної сфери тощо.
“У середньому міста виконували індикатори дослідження на 37,5%. При цьому вимоги українського законодавства – на 47,8%. Тобто українські міста не виконали понад половину обов’язкових законодавчих вимог”, – зауважила команда програми.
І додають, що низький рівень прозорості окремих міст не завжди свідчить про їх недоброчесність чи наявність корупційних ризиків. На це могла вплинути низка чинників, пов’язаних з обмеженнями воєнного часу. Адже аргументуючи безпековими ризиками, міста призупиняли роботу офіційних порталів або ж обмежували доступ до окремих розділів чи сторінок.