В Україні незабаром Нацбанк отримає нові повноваження. Фінансову установу можна закрити чи націоналізувати, навіть якщо банк не порушив фінансові нормативи. Єдина умова: проти власника чи одного з власників мають ввести санкції. Про те, на кого вплинуть нові правила, до чого варто готуватись українцям і що може змінитися, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Що та як планують змінити
В Україні за час повномасштабної війни закрилося шість банків (було 71, залишилось 65). Більшість із них мали російський капітал, ще кілька – з фінансовими проблемами. В НБУ дуже обережно коментують можливі закриття банків і зазвичай зосереджуються на тому, як банківська система успішно долає нові виклики. Проте неофіційно співробітники регулятора кажуть: є ще до 10 фінансових установ, робота яких під загрозою.
Ці банки не працюють на прозорому ринку, їх використовують для податкової мінімізації, відмивання коштів і т.д. Зазвичай це невеликі регіональні банки, назви яких фігурують у розслідуваннях щодо ухилення від сплати податків чи «обналу». Єдиний російський банк, який продовжує успішно працювати, – «Сенс Банк» (колишній «Альфа Банк»). Його власники – Петро Авен та Михайло Фрідман після початку повномасштабної війни покинули РФ, проте їхній «Альфа Банк» залишається найбільшим комерційним банком Росії.
Раніше було ухвалено законопроєкт, згідно з яким системні банки замість ліквідації будуть націоналізувати. Фактично держава буде безкоштовно забирати такі банки, якщо їхні власники довели їх до банкрутства. Але «Сенс Банку» ці нововведення не стосуються: це системний банк, який продовжує виконувати нормативи, тож Нацбанк не має підстав для того, щоб визнати його неплатоспроможним.
Уже незабаром такі підстави у Нацбанку можуть з’явитись. Комітет із питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував ухвалити законопроєкт 9107-1, який дозволить регулятору закривати, виводити з ринку системно важливий банк, якщо проти його власника ввели санкції, і це загрожує вкладникам.
Голова профільного комітету Ради та один з авторів законопроєкту Данило Гетманцев розповів OBOZREVATEL: закони не ухвалюються щодо конкретних банків, це стосується всіх фінансових установ, власники яких потрапили під санкції, а не тільки «Сенс Банку».
«Йдеться про ті банки, які належать підсанкційним особам. НБУ відновлює ризикоорієнтований нагляд за діяльністю банків. Це його завдання за правилами, які діяли в мирний час», – розповідає Гетманцев. Співпрацювати з власниками банків, які перебувають під санкціями, буде фактично неможливо. Наприклад, у випадку такої потреби бізнесмен під санкціями не може провести докапіталізацію.
Що відбудеться після ухвалення нового законопроєкту
Гетманцев розповідає: зараз комітет рекомендував ухвалити законопроєкт. Наступні кроки – документ мають розглянути в парламенті. Після його остаточного ухвалення НБУ, ймовірно, зможе розпочати процедуру націоналізації банку. Фінансова установа перейде у руки держави, а власники отримають компенсацію, тільки коли Росія заплатить репарації.
Водночас у законопроєкті скасують і «золоті парашути» менеджерам. У контрактах із деякими менеджерами прописана виплата зарплати за кілька років у разі звільнення. Законопроєкт обмежує виплату в розмірі 6 середніх заробітних плат.
Перехід від приватної до державної форми власності має пройти непомітно для клієнтів «Сенс Банку». Ба більше, якщо банк націоналізують, у разі необхідності докапіталізації це мають зробити з державного бюджету. Погана новина: в Україні і без «Сенс Банку» левова частка банківського сектору належить державі. Йдеться про найбільші банки ПриватБанк та Ощадбанк, а також Укргазбанк та Укрексімбанк.
«Сенс Банк» – системний банк. Він володіє значною часткою ринку. Нацбанк не може допустити його банкрутства, бо це може призвести до поглиблення фінансової кризи. Загалом ситуація в банківському секторі залишається стабільною, пояснює Данило Гетманцев. «Банківська система стабільно працює, банки прибуткові. Причин для хвилювання зараз узагалі немає», – каже голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
Зазначимо, в Україні під час воєнного стану в разі закриття банку Фонд гарантування вкладів поверне клієнтам усі 100% депозиту. Тобто навіть якщо банк закриється, клієнти свої кошти не втратять. При тому «банкопад» після початку повномасштабної війни не повторився: на ринку залишились ті фінансові установи, які здатні витримати кризову ситуацію і пережити умови «ідеального шторму».