У той час як у деяких європейських країнах змінюються умови перебування українських біженців, в Євросоюзі планують нову реформу для них із 2027 року. Поки що єдиної думки про те, які саме будуть нововведення, її розробники не мають.
Про це повідомляє «Радіо Свобода» з посиланням на своїх співрозмовників з числа європейських чиновників та дипломатів, поінформованих про перебіг дискусій. За словами останніх, обговорення лише розпочинаються, тому зараз важко сказати, який вигляд матиме остаточне рішення, на дискусію вплинули практики та ініціативи певних країн, які вже взялися за звуження тимчасового захисту.
Наприклад, Швейцарія з 1 листопада 2025 року почала розрізняти регіони України та внесла до категорії безпечних для повернення сім західних областей України: Волинську, Рівненську, Львівську, Тернопільську, Закарпатську, Івано-Франківську та Чернівецьку. Норвегія запровадила зміни у березні 2026 року, обмеживши можливості захисту для чоловіків віком від 18 до 60 років, оскільки туди за останні пів року прибуло «багато переселенців, особливо молодих чоловіків».
Уряд Данії також озвучував плани обмежити захист для чоловіків призовного віку та мешканців 14 областей західної та центральної України, однак через березневі вибори в країні та формування нового уряду ці зміни поки не були остаточно ухвалені.
За словами чиновника ЄС, під час розмови з міністрами спецпредставник ЄС Ілва Йогансон натякала, що, можливо, тимчасовий захист можна було б продовжити, але з іншим цільовим охопленням, для обмежених груп осіб.
Тобто одним з ключових напрямів дискусії можливе звуження сфери дії захисту: врахування регіону походження заявника та окремий підхід до осіб, які підпадають під мобілізацію в Україні. А також обговорюється варіант «залишкового статусу» для найуразливіших груп або тих, хто ще не може перейти на інший правовий статус у країнах-членах.
При цьому, швидше за все, мова про можливість висилки українських біженців призовного віку в Україну не йде, оскільки в ЄС діє право на відмову від військової служби з міркувань совісті (або право на альтернативну службу), і це фундаментальне право людини в Євросоюзі, яке засноване на свободі думки та релігії та дозволяє замінити військову службу. Європейський суд з прав людини каже, як зазначають юристи, що держави не можуть карати за таку відмову.
При цьому є ймовірність, що під дію правил можуть потрапити тільки новоприбулі українці і вони не торкнуться тих, хто вже перебуває під тимчасовим захистом. Це може статися тому, що у разі застосування нових правил до всіх біженців, різко зросте кількість звернень українців до органів притулку, що призведе до їхнього колапсу.