День Гідності та Свободи – це державне свято в Україні, яке відзначається щорічно 21 листопада. Його встановлено на честь початку двох революцій: Помаранчевої революції (2004 рік) та Революції Гідності (2013-2014 роки).
Ці події стали поворотними моментами в історії України, які сформували сучасну українську державу та її європейські прагнення. OBOZ.UA пропонує дізнатися важливі факти про знакове українське свято.
День Гідності та Свободи
21 листопада в Україні – День Гідності та Свободи, день, коли вшановують події, які стали ключовими для сучасної української історії. Цього дня розпочалися дві революції, що визначили курс країни: Помаранчева революція 2004 року та Революція Гідності 2013 року. Обидва рухи об’єднувала боротьба українців за демократичні цінності, національні інтереси та свободу вибору. Святкування цього дня стало офіційним з 2014 року, коли п’ятий президент України Петро Порошенко підписав указ про запровадження Дня Гідності та Свободи.
Що відбувалося 10 років тому
Метою цього свята є утвердження ідеалів свободи, збереження пам’яті про події, що відбувалися на Майдані Незалежності, та шана всім громадянам, які брали участь у революційних протестах. Події 2004 і 2013 років стали символами мирного протесту українців, які виступили проти фальсифікації виборів, корупції та зовнішньополітичного тиску. Помаранчева революція стала першою великою хвилею протестів, яка завершилася перемогою демократичних сил.
День Гідності та Свободи прийшов на заміну скасованому Дню Свободи, заснованому у 2005 році третім президентом Віктором Ющенком на честь Помаранчевої революції. У 2011 році президент Віктор Янукович об’єднав День Свободи з Днем Соборності, перенісши святкування на 22 січня. Однак події на Майдані 2013 року показали, що українці продовжують прагнути до демократії та незалежності, що стало підставою для відновлення ідеї окремого свята на честь революційних здобутків.
Масштабні протести
У листопаді 2004 року, після другого туру президентських виборів, який завершився заявою ЦВК про лідерство Віктора Януковича, в Україні спалахнули масштабні протести. Центральна виборча комісія оголосила результати, які відрізнялися від екзит-полів, що засвідчили перемогу кандидата опозиції Віктора Ющенка. Це викликало обурення суспільства, яке масово вийшло на Майдан, щоб захистити справедливість виборів.
Після Помаранчевої революції мирні протести на Майдані повторилися восени 2013 року. Причиною стала відмова уряду Миколи Азарова від підписання угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Рішення уряду викликало обурення суспільства, яке підтримувало курс на євроінтеграцію. Тисячі людей почали збиратися на Майдані, висловлюючи протест проти цього рішення та урядової політики загалом.
Заклики до боротьби
Перший заклик до протесту в соціальних мережах зробив журналіст Мустафа Найєм, закликавши всіх, хто підтримує асоціацію з ЄС, вийти на Майдан. Масові мітинги переросли у тримісячний протест, який увійшов в історію як Революція Гідності. Протести посилилися після силового розгону мітингувальників у ніч на 30 листопада, коли спецпризначенці розігнали студентів, які мирно протестували на Майдані.
Перші жертви
Застосування сили стало переломним моментом, перетворивши мітинги на антиурядові протести. Після трьох місяців протистоянь у центрі Києва, які супроводжувалися людськими втратами, Віктор Янукович покинув країну. Протести завершилися перемогою українського народу, але одразу за цим послідувала російська агресія, яка призвела до анексії Криму та окупації частини Донбасу.
Сьогодні День Гідності та Свободи є символом незламності та прагнення українців до свободи і незалежності. Щороку українці вшановують пам’ять загиблих, зокрема Героїв Небесної Сотні, які віддали свої життя під час Революції Гідності. У цей день в українських містах проходять урочисті заходи, покладання квітів до пам’ятників та місць, пов’язаних з подіями Майдану.
Зимові події 2013-2014 років назавжди змінили хід української історії, утвердивши прагнення народу до європейського вибору та демократії.