В Україні набуде чинності закон, який забов’яже фінансові установи розкривати повну вартість мікрокредитів – позичок, які менші за мінімальну зарплату 5 тисяч гривень та короткострокових запозичень (до одного місяця).
Відповідний документ уже підписав президент Володимир Зеленський. Закон набирає чинності через 3 місяці з дня його опублікування – у січні 2021 року.
Фінансові компанії будуть зобов’язані вказувати реальну річну процентну ставку за мікрокредитами, яка включає всі без винятку витрати клієнта. Зокрема це стосується і реклами.
Буде заборонено зазначати процентні ставки на рівні 0% чи 0,01%, які можуть діяти лише впродовж короткого пільгового періоду, що призводить до неправильного розуміння вартості кредиту споживачем.
Договір мікрокредиту повинен буде містити повну інформацію про позику, а саме:
-
повну процентну ставку
-
наявність додаткових та супутніх послуг
-
орієнтовну загальну вартість кредиту
-
графік платежів
-
інформацію про санкції у випадку прострочення.
Штрафи за прострочення
З’явиться максимальна планка штрафів та пені – подвійна сума кредиту. Водночас таке обмеження не може збільшуватися за домовленістю сторін (навіть, якщо така умова передбачена в договорі).
Також закон передбачає, що у випадку прострочення ставка за мікрокредитом не може змінюватися в гіршу для клієнта сторону.
Саме штрафи у випадку прострочення можуть подвоїти-потроїти чи навіть збільшити борг удесятеро. Клієнти можуть не розібратися у графіку платежів. Водночас система сплати штрафів може бути прописана надто складно, тому позичальник не розуміє їхнього обсягу.
Штраф може становити, наприклад, 2% від простроченого платежу в перший день прострочки і ще плюс 2% кожного наступного дня. До цього може додаватися пеня, наприклад, 1,5% від суми кредиту за кожен день прострочки.
Що дає закон
Закон посилить захист споживачів мікрокредитів від необґрунтованого боргового навантаження, а також убезпечить кредиторів від недобросовісних позичальників та, відповідно, сприятиме зменшенню частки проблемної заборгованості.
Також закон установлює максимальну планку штрафних санкцій, які фінустанова може нарахувати клієнтові у випадку прострочення виплат за кредитом.