Київ захищали Сили оборони, основою яких стала 72 бригада імені Чорних запорожців. Розповідаємо про захисників столиці.
На північно-східних рубежах перед столицею ворог був зупинений. Надзвичайно професійну оборону населених пунктів Пухівка, Рожівка та Калинівка Броварського району, спланував та провів майор Роман Дармограй, який створив ефективну систему вогню підрозділів механізованого батальйону бригади. 9 березня, після майже чотиригодинного бою з рашистами, було знищено 17 танків, 3 БМП та до 55 окупанти.
Джерело — ВЕЧІРНІЙ КИЇВ
Указом Президента України майору Роману Дармограю присвоєно звання Герой України. Проте для українців він давно Герой: фронтовими дорогами крокує з 2015 року, коли одразу після закінчення Нацакадемії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного прибув на посаду у 72 бригаду на посаду командира взводу.
Як повідомляють у 72 бригаді ім. Чорних запорожців, лейтенант керував своєю перша першою бойовою позицією у диких степах поблизу Волновахи, між українською Богданівкою та окупованим селищем Петрівським.
Саме під час її оборони Роман зарекомендував себе ефективним командиром. Тому не випадково невдовзі очолив роту, яка брала активну участь у захопленні та утриманні териконів довкола Докучаєвська. Про підрозділ Дармограя ходили легенди, адже хлопці воювали настільки вправно, що противник у паніці тікав із тимчасово захопленого міста.
«А коли командування формувало зведений батальйон для участі у міжнародних навчаннях „Rapid Trident“. Роману, без жодних вагань, доручили очолити штаб», — розповіли у 72 бригаді.
Командував батальйоном на той час підполковник Олександр Вдовиченко.
Його заступником був знаменитий капітан Андрій Кизило, який у січні 2017 року здійснив успішне захоплення ворожих позицій під Авдіївкою і на чию честь вони були названі його іменем. На жаль, у той чорний день, 29 січня, Андрій, після влучання у бліндаж ворожого снаряду, загинув…
Саме Дармограй за наказом командира батальйону змінив полеглого капітана на його посту і безпосередньо очолив оборону укріпрайону. Разом з вірними друзями, такими ж молодими офіцерами Андрієм Верхоглядом та Василем Тарасюком, продовжував бити ворога доти, допоки противник не полишив своєї позиції.
«За роки війни нашому Герою майже не доводилось відпочивати: бої за боями, ротація за ротацією, навчання, полігони… Богданівка змінювалась Новотроїцьким, „промка“ — Світлодаркою… Мужність та командирська майстерність Дармограя були відзначені орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та найвищим народним званням „Народний Герой України“», — повідомили у бригаді.
Після Авдіївки, в якості заступника командира батальйону, Дармограй рік воював у районі Світлодарської дуги. Воював досить успішно. Під час виходу бригади на ротацію, командування запропонувало молодому капітану очолити батальйон — той самий, в який Роман прийшов молодим офіцером, випускником Академії сухопутних військ.
З початком російської агресії 72 бригада стала на захист Києва, а справжньому бойовому офіцеру Роману Дармограю довірили вкрай важливий напрям оборони на Київщині.
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»