Роль української жінки останніми роками сильно змінилася. Іншим стало й сприйняття жінок на керівних та важливих посадах: ти можеш втілювати сміливі дизайнерські ідеї на чолі компанії, а можеш впроваджувати зміни для рідної держави.
Нам ще є до чого прагнути, але жінки, які вже змінюють Україну — дійсно надихають, у цей момент. Заступниця міністра цифрової трансформації Валерія Іонан — одна із тих, хто входить до молодої генерації політикинь.
В інтервʼю для Vogue.UA Валерія розповіла, про що вона думає під час роботи, як поєднує особисте та карʼєру і як починається кожен її ранок. Ми переповідаємо найцікавіше далі у матеріалі.
Секрет успіху
У свої 33 роки Валерія Іонан має довгий список із виконаними завданнями. У 23 роки заснувала ІТ-агенцію. А ще — перепливла Босфор та є призеркою Кубка України з боксу. Вона — мама. За спиною — пʼять років державної служби, у 2019 році вона стала наймолодшою заступницею міністра в українському уряді.
У її успіху теж є секрет, та вона його розкрила: любов до людей, до своєї справи, навички планування та вміння контролювати свої емоції.
Жінка не прагнула політичної роботи, але хотіла змінювати життя країни. Саме цим і займалася у Мінцифри від першого ж дня роботи у відомстві. Наразі відповідає за платформу Дія.Освіта, проект Дія.Бізнес, розвиток регіональної цифровізації тощо.
Валерія просуває цифровий бренд України у світі. Жінка вважає, що про нашу країну мають чути не лише у контексті війни, а й завдяки нашим технологіям, щоб Україна вважалася й була бажаним партнером.
— Нам потрібно, щоб про Україну чули як про технологічну державу. Не просто про країну, де йде війна і якій потрібна допомога, а як про класного партнера у сфері цифрових проектів, — каже заступниця міністра.
Її ранки розпочинаються з роботи: читає новини у сфері технологій на Wired, надсилає список нових стартапів у сферах медицини, агротехнологій та нейрочипів. Водночас Валерія Іонан завжди мислить на перспективу. До такої філософії її підштовхнула книга Вільяма Макаскілла про лонгтермізм.
Коли ти створюєш бренд одягу, маєш розуміти, наскільки він буде екологічним і чи матиме це користь через сім поколінь. Мене хвилюють думки про те, що ми залишимо по собі, — каже жінка.
Повномасштабна війна збільшила не лише навантаження, але й рівень відповідальності.
Щоб перемикнутись — іде на ринг
Шалений тиск відповідальності та небезпеки зараз можна балансувати. Багато кому з нас це вдається, та шляхи порятунку всі обираємо на власний смак.
Валерія Іонан — не виняток. Та декого її рецепт перезавантаження може здивувати.
— Ти виходиш на ринг, у тебе є три хвилини на раунд — і ти фізично не можеш думати про роботу чи взяти в руки телефон. Це допомагає перемкнутись, — розповідає вона про тайський бокс, яким захоплюється. Тепер вона мріє втілити ще одну мрію — спробувати себе у змішаних бойових мистецтвах.
Після народження сина всі захоплення відійшли на другий план. Жінка не працює допізна — хоче бачити сина. Та все ж вона зуміла поєднати роботу й материнство, не йшла у декрет.
Важко було на початку повномасштабної війни, доводилося дбати про безпеку найрідніших людей, поєднувати годування та роботу — у такий критичний час! Та вже у 2022 році син поїхав разом з мамою у відрядження — у Давос.
Водночас Валерія, попри всі свої досягнення, вважає: балансу у житті не буває.
— Якщо ти показуєш результат і досягаєш успіху у професії, то точно десь недопрацьовуєш як мама — наприклад, не ведеш у цей момент дитину в садок, адже в добі всього 24 години. І навпаки. І це нормально.
Це не про баланс, а про пріоритети, — висновує жінка.
