За рік після того, як розслідування проєкту «Схеми» показало, як активи російського бізнесмена Ігоря Наумця в Україні (група «Юнігран»), незважаючи на дію санкцій РНБО та арешти, в обхід держави перейшли до нового приватного власника – броварського ділка Сергія Шапрана, було відкрито кримінальні провадження щодо учасників схеми, частина фігурантів, включно з Шапраном, були затримані та отримали підозри, а в АРМА розпочали підготовку до передання в управління бізнесу Наумця. Однак фактично значних зрушень у справі не відбулося.
Про те, як це сталося, розповіли журналісти «Схем» у новому розслідуванні. «Цей показовий на старті кейс зрештою не продемонстрував ефективність державних структур на різних рівнях, а, навпаки, підсвітив прогалини в їхній роботі«, – стверджують розслідувачі.
Про які активи йдеться
Ціна питання – 1 мільярд гривень. Активи «Юніграну»– це, зокрема:
- чотири кар’єри з видобутку граніту, піску та щебеню;
- спецдозволи на такий видобуток;
- бурові установки та інші виробничі комплекси в Київській і Житомирській областях;
- завод із виробництва тротуарної плитки;
- завод із виготовлення емульсійної вибухівки «Гранеміт»;
- десятки земельних ділянок;
- залізничні вагони;
- сотні одиниць спецтранспорту.
За рік після розслідування ці об’єкти не конфіскували, і вони не почали приносити дохід державі. Кар’єри стоять затоплені. А розслідування правоохоронців, яке розширилося після публікацій у ЗМІ, хоча сама історія тягнеться ще з 2022 року, досі на етапі досудового розгляду.
Початок епопеї з «Юніграном»
У жовтні 2024 року «Схеми» розповіли про те, як заморожені активи холдингу «Юнігран» російського бізнесмена Ігоря Наумцяперейшли до рук нового власника з оточення очільника Одеської області Олега Кіпера – Сергія Шапрана. Перехід активів між двома бізнесменами, як зазначали журналісти, відбувся в обхід держави.
В ідеалі активи підсанкційного бізнесмена мали бути вилучені на користь держави, а потім продані на відкритому конкурсі. Виручені кошти можна було спрямувати на армію та відновлення. Але в цій історії все пішло за іншим сценарієм.
Прицільну увагу на «Юнігран» і його власника Наумця держава звернула ще в березні 2022 року. Тоді в СБУ повідомили, що припинили діяльність «організації, яка займалася незаконним видобутком українських надр у промислових масштабах». Офіс генпрокурора та Держбюро розслідувань (ДБР), яке відкрило відповідне провадження, також наголошували, що холдинг«спрямовував мільйонні прибутки на фінансування повномасштабної агресії РФ, а також на матеріальне забезпечення окупаційних адміністрацій у Криму та на сході України».
Усе це призвело до арешту активів «Юніграну». Навесні 2023-го було запроваджено і санкції проти Наумця. До чорного списку також потрапила довірена особа, на яку активи бізнесмена намагалися переписати вже після відкриття кримінального провадження. Також санкції зачепили низку кіпрських фірм, які володіють українськими компаніями підсанкційної групи.
«Санкції мали б стати запобіжником подальших рухів з активами. Мовою закону – передбачали тимчасове позбавлення права ними користуватися і розпоряджатися, обмежували торговельні операції, запобігали виведенню грошей за межі країни, а також зупиняли всі спеціальні дозволи на користування надрами. Плюс на горизонті замаячила потенційна конфіскація на користь держави», – зазначають журналісти.
Однак замість держави власником стала приватна особа – бізнесмен Сергій Шапран. Розслідувачі встановили, що передача майна «Юніграну» фірмам з орбіти Шапрана стала можливою «завдяки» судді Печерського районного суду Києва Сергію Вовку.
Він у порушення юрисдикції зняв арешт з активів, а прокурор в останній момент відмовився від своєї ж апеляції на це рішення. Сприяла схемі й відсутність покарання за обхід санкцій в українському законодавстві.
Цікаво, що сам Наумець під час спілкування з розслідувачами підтверджував, що Шапран обіцяв йому вирішити його «проблеми з бізнесом» в обмін на частку 50%, але зрештою нібито «рейдернув» увесь бізнес. Сам же Шапран заявляв, що всі угоди, які він укладав, «є законними».
Пізніше в інтерв’ю броварський бізнесмен навіть хвалився, як підсанкційний бізнес працює на його користь – пісок видобували і продавали сотнями тонн. Одночасно з цим Шапран публічно пояснював, що «нічого не порушив», проте правоохоронці пожвавилися.
Справа «Юніграну»: нова глава
Після активного висвітлення схем Шапрана – Наумця у ЗМІ Головне слідче управління Нацполіції під процесуальним керівництвом Офісу генпрокурора розпочало кримінальні провадження за фактами незаконного продажу активів «Юніграну». Їх згодом об’єднали з першою справою ще від 2022 року, зокрема, щодо «ухилення холдингу від сплати податків» та «схем мінімізації рентних платежів» під час видобутку граніту.
В об’єднаному провадженні згадувалася і стаття«фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України».
Для розслідування цих подій у Нацполіції організували окрему спецоперацію «Граніт». У її рамках повідомили про підозру 18 особам.
Серед них – «український і російський бізнесмени» (власне, Шапран і Наумець). А також їхні спільники – керівники підприємств, бухгалтери, нотаріуси та інші «особи, які брали участь у схемі переоформлення активів, незважаючи на дію санкцій».
Шапрана, зокрема, підозрюють у «легалізації майна, отриманого злочинним шляхом«. Про це стало відомо під час засідання в Печерському суді, де йому 24 червня 2025 року обрали запобіжний захід – тримання під вартою з можливістю внести заставу в розмірі 100 млн гривень. Тоді ж з’ясувалося, що правоохоронці затримали бізнесмена у Львові «під час спроби втечі».
Під вартою Шапран пробув менше ніж три місяці. 17 вересня адвокати внесли за нього заставу, він вийшов із СІЗО. Але не 100 мільйонів, а у 20 разів менше. Бо перед цим в апеляції зменшили розмір застави до 5 мільйонів. Відтоді ні сам Шапран, ні його адвокати більше не коментують перебіг справи.
За ідентичними статтями про підозру повідомили й Ігорю Наумцю. Тобто в переліку поки що немає епізодів, пов’язаних із РФ чи окупованими територіями. У серпні 2025 року російського бізнесмена оголосили в розшук в Україні.
За даними розслідувачів, Наумець перебуває в Лондоні. Його захист стверджує, що у справі «Юнграна» російський бізнесмен нібито є потерпілим.
«Ігор Наумець і компанії «Юніграну» є потерпілими від дій Сергія Шапрана та його команди, а аж ніяк не співучасниками злочинів. Саме Шапран одноосібно заволодів активами «Юніграну» і використовує їх під власним брендом «Юні Люкс». Пан Ігор не мав стосунку до переоформлення активів і подальшого їх використання», – йдеться у відповіді юристів журналістам.
Юристи Наумця додають: «Як раніше вже повідомляв Ігор Наумець, він вів із Сергієм Шапраном переговори щодо купівлі-продажу частини бізнесу «Юнігран», і так, між ними був меморандум про відповідну співпрацю. Однак співпраця закінчилася рівно тоді, коли Сергій Шапран з його людьми зрозуміли, що можна нічого не купувати, а скористатися шансом і забрати все безкоштовно. (…) Як уже стало відомо, Сергій Шапран обманом, шантажем і погрозами змусив менеджмент компаній «Юніграну» підписувати документи купівлі-продажу активів і припинити будь-яке спілкування з Ігорем Наумцем».
Наразі, за словами адвокатів, через арешт провадження фактично зупинилося: «Заборона користуватися майном і рахунками призводить до руйнівних і невідворотних наслідків. Пинязевицький кар’єр повністю затоплений, Коростенський, поки що, лише частково. Навіть просто відкачати воду неможливо через арешти». Крім того, зазначають юристи Наумця, наразі компанії мають заборгованість близько 20 мільйонів гривень перед бюджетом та працівниками, більшість яких було звільнено.
На супутниковому фото, отриманому завдяки естонському медіа Delfi, та знімках і відео «Схем» справді можна побачити затоплення на території Коростенського гранітного кар’єру:
Супутник також зафіксував початок затоплення на іншому згаданому кар’єрі на Житомирщині – Пинязевицькому – ще 2021 року. Відтоді, як свідчать фото, там стоїть вода.
Громадянство та бізнес Наумця: що відомо
Журналісти через юристів знову адресували Наумцю питання, яке ставили під час першої розмови з ним по відеозв’язку – чи подав він заяву про відмову від громадянства РФ. На це пряме запитання адвокати підприємця відповіли ухильно:
«Слідство свідомо маніпулює судом і громадською думкою, бездоказово представляючи Ігоря Наумця громадянином РФ, при цьому повністю забуваючи, що він – повноправний громадянин України. (…) Ігор Наумець ніколи не підтримував агресію РФ, ні з 2014 року, ні з 2022 року«.
У розслідуванні журналісти встановили, що громадянство Росії він отримав 2001 року, а 2014-го, після досягнення 45-річчя, оновив паспорт. Дійсність документа підтверджують дані з державного порталу РФ «Госуслуги», а також виписки про власність в іноземних компаніях, де значиться його російське громадянство.
Наумець, як зазначається, раніше проживав на дві країни – і в Росії, і в Україні, де вів бізнес із видобутку копалин і продажу будматеріалів протягом десятиліть. «Юнігран» продавав українські копалини російським приватним підприємствам і державним структурам, зокрема, у 2015-му – Федеральному агентству спецбудівництва, що тоді підпорядковувалося міністерству оборони РФ, у 2017-2018 роках – «Будівельному об’єднанню» управління справами президента РФ.
Як з’ясували журналісти, холдинг вивозив видобуті в Україні копалини в Росію до кінця грудня 2021 року. Частину фірм Наумця в Росії вже ліквідовано, але станом на зараз там продовжують працювати чотири компанії, пов’язані з його сім’єю або наближеними до нього людьми. Три фірми займаються торгівлею будматеріалами, перевезенням вантажів та управлінням нерухомістю, четверта – це приватна клініка в Московській області, якою керує донька Наумця.
Що отримує Україна
З 2025 року до справи «Юніграну» підключилося Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Йому, зокрема, починаючи з березня передавали арештоване майно холдингу – корпоративні права, спецдозволи на користування надрами, земельні ділянки, два заводи.
Однак виявилося, що АРМА, ймовірно, передали не все – в агентстві заявили, що під час оглядів на місцях його співробітники виявили «рухоме майно, безпосередньо задіяне у виробничій діяльності«. Йдеться, зокрема, про спецтехніку – транспортери, стрічкові конвеєри, насосні станції, – яку нібито не заарештували прокурори.
В Офісі генпрокурора на це відповіли, що «під час досудового розслідування накладено арешт на всі ідентифіковані активи, які були об’єктами кримінально-протиправних дій«. У відомстві додали, що «зазначене майно становить єдиний майновий комплекс і може бути ефективно використане під час реалізації процедури управління».
У серпні-2025 АРМА розпочало ринкові консультації з потенційними управителями майна «Юніграну», ще до оголошення конкурсу. Зацікавлені мають подати комерційні пропозиції, після чого АРМА сформує чіткі критерії та вимоги до потенційних управителів, а лише потім оголосить відкриті торги.
У відповідь на запит журналістів в АРМА назвали кілька приватних компаній, які вже надали свої пропозиції щодо частини майна. Серед них «Схеми» не знайшли прямо пов’язаних із Шапраном чи Наумцем.
«Але для розуміння цифр – скільки потенційно може заробити держава – у пропозиціях є розрахунки. Наприклад, компанія, яка володіє майном для обслуговування кар’єрів – а це спецтехніка, вантажні вагони, земельні ділянки, бурові установки, – з новим управителем може приносити в дохід щомісяця до 600 тисяч гривень, завод з виготовлення плитки – понад 300 тисяч гривень, а завод з виробництва промислової вибухівки – від 400 тисяч гривень до майже півтора мільйона. Наступний етап – оцінка активів. І оголошення конкурсу», – зазначають журналісти.
Важливо, що від самого початку в рамках кримінальної справи прокурори наголошували на можливій подальшій конфіскації активів. Таким був і оголошений політичний курс: українські урядовці неодноразово заявляли про намір конфіскувати активи російських бізнесменів та їхніх поплічників на користь держави для поповнення бюджету під час повномасштабної війни.
Але з моменту введення санкцій позов так і не було подано. Рік тому в Міністерстві юстиції повідомили, що шукатимуть активи Наумця і пов’язаних із ним осіб. Рік потому в Мін’юсті кажуть: активи знайшли, але тепер «встановлюють підстави для їх стягнення в дохід держави».
«У цій історії багато чого ще «не відбулося»: не подали позов про стягнення в дохід держави, не передали справу до суду, не запровадили покарання за обхід санкцій. Йдеться про законопроєкт, який встановлює кримінальну відповідальність за такі дії… У січні цього року цей законопроєкт як невідкладний на розгляд до Верховної Ради вніс президент Володимир Зеленський. Нагальність розтягнулася в часі: у червні депутати лише ухвалили його за основу. Зворотної сили він не матиме, але на майбутнє мав би значно посилити спроможність держави відстоювати право на ті активи, власників яких вона називає «посібниками Росії», і конвертувати їх у такі необхідні надходження до українського бюджету», – резюмують розслідувачі.
Як повідомляв OBOZ.UA, раніше правоохоронці вилучили техніку ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД» – компанії, яка з підсанкційної імперії росіянина Ігоря Наумця перейшла під контроль броварського ексдепутата і бізнесмена Сергія Шапрана. Фірма, незважаючи на санкції і навіть взяття Шапрана під варту, до останнього незаконно видобувала пісок у Пухівці Київської області.