Кількість закритих ФОПів за підсумками 2024 року сягнула рекорду, свідчать дані YouControl.Market. Із бізнесу вийшли майже 210 тис. фізичних осіб-підприємців. Це на 32% більше, ніж 2023-го. Найбільше ФОПів закрилося в секторі роздрібної торгівлі та IT. Водночас реєстрація нових підприємців у 2024 році знизилася на 5% відносно року до того.
Невтішну статистику наводить і Опендатабот. Так, у грудні на 1 відкритий ФОП припадало двоє закритих. Тоді ж як у 2023 році ситуація була кардинально протилежною: на чотирьох нових підприємців припадало лише одне закриття.
І хоча спад бізнес-активності під кінець року є традиційним, головною причиною такого масового припинення діяльності підприємці називають підвищення податків – 62% респондентів Опендатаботу озвучили саме цю причину.
28 листопада 2024 року президент Володимир Зеленськийпідписавзакон про історичне підвищення податків. 19 грудня 2024-гостало відомопро хакерську атаку на державні реєстри України. Тому експерти аналізували доступні дані за цей період
Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зі свого боку спростував дані про масове закриття ФОПів після закону про підвищення податків, заявивши, що кількість новостворених ФОПів у 2024 році переважає кількість закритих на 92 тис.
Аргументував свою позицію нардеп також статистикою. Так, за даними Гетманцева, станом на 1 грудня 2024 року кількість ФОПів становила трохи більше 2 млн 76 тис. Майже 273 тис. з них зареєструвалися минулоріч, що на 83,6 тис. підприємців більше порівняно з 2023-м.
«Показник росту новостворених ФОП перевищує показник припинених майже на 92 тис. осіб. За останні два місяці [2024 року] кількість новостворених ФОП збільшилась на 7 тис. у порівнянні з припиненими або склала 47,7 тис. платників проти 40,7 тис. припинених ФОП», – наголосив Гетманцев.
Він додав, що наведені цифри не свідчать ані про економічне зростання, ані про падіння кількості підприємців. «Адже, на жаль, інститут єдиного податку став інструментом не розвитку підприємництва, а ухиленням від оподаткування великого та середнього бізнесу», – резюмував голова фінансового комітету.
Провідний фінансовий аналітик YouControl Роман Корнилюк каже, що процес збільшення кількості закриття ФОПів у 2024 році має мультифакторний характер:
- Продовжився тренд на реалізацію відкладеного під час першого року повномасштабної війни попиту на закриття/реєстрацію ФОП. Міграційні та мобілізаційні процеси лише посилили тренд на закриття бізнесу.
- Зміни податкового законодавства таки зіграли свою роль. Найголовніше, що з 1 січня 2025 року сплата ЄСВ для ФОПів знову стала обов’язковою навіть у разі відсутності доходів. Тому багатьом фізособам-підприємцям стало економічно невигідно лишатись у сегменті «заморожених ФОПів».
- Загальна ситуація в країні під час війни не є сприятливою для ведення бізнесу, тому виживають сильніші, а значна кількість мікробізнесу приречена на згортання діяльності.
- Далеко не кожен ФОП – представник мікробізнесу. Існує чимало схем з використання ФОПів для мінімізації оподаткування, які в ході боротьби з ними з боку регуляторів можуть як знижувати необхідність в існування частини «фіктивних» ФОПів, так і генерувати попит бізнесу на ФОПи-одноденки, які за своєю природою змушені з певною періодичністю масово закриватися.
«Який саме з перелічених факторів був визначальним у 2024 році – мало б стати предметом серйозних наукових досліджень вчених-економістів, якби у нашому суспільстві існував дійсний, а не декларативний запит на об’єктивну оцінку економічної реальності», – підкреслив Роман Корнилюк.
ФОПи – не для наповнення бюджету
Насправді, закриватися ФОПи почали задовго до підвищення податків. Тільки за перші шість місяців минулого року вийшли з бізнесу майже 92 тис. фізосіб-підприємців, що на 54% більше, ніж 2023-го.
Позаминулого року, до речі, українці відкрили рекордну кількість ФОПів за останнє десятиліття – 314 392. А за даними того ж Опендатабот, більше ніж третина нових справ закривається в перший рік роботи.
Загалом внесок фізичних осіб-підприємців у бюджет країни, каже економіст Олександр Савченко, мінімальний, тому податкова не звертає увагу, скільки їх відкрилося чи закрилося.
«ФОПи – це не для наповнення бюджету, а для самовиживання українців, родин, яким держава не може нічого дати, де важко знайти роботу. Тому люди самі про себе дбають, реєструють ФОП, займаються торгівлею, якимось нескладним виробництвом тощо», – зазначив він в ефірі Ранок.LIVE.
Проте збільшення податкового навантаження дійсно може стати непідйомним для українців, яким, як зазначив Савченко, «держава не може нічого дати», тобто фізособам-підприємцям.
«ФОП на І групі єдиного податку заплатить у 2025 році майже у 10 разів більше – 34 353,6 грн на рік (у 2024 році було лише 3 633,6 грн на рік), ФОП на ІІ групі додатково сплатить 30 720 грн на рік, а ФОП на ІІІ групі – до 114 480 грн на рік. Очевидно, що ФОПи до такого фінансового тягаря не готові», – каже членкиня комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна.
Нардепка звертає увагу, що сектор роздрібної торгівлі мікробізнесу виявився самою уразливою категорією до нових податкових правил.
«ФОПи, які здійснювали періодичну підприємницьку діяльність (наприклад, торгують на ринках два дні на тиждень), тепер підуть у тінь, бо для них є різниця – заплатити на рік 3,6 тис. грн чи 34,4 тис. грн. Тож від припиненого ФОПа ні копійки не отримає ні державний бюджет, ні місцевий бюджет», – пояснює вона.
Враховуючи нові податкові ставки для підприємців, спрощена система оподаткування все одно залишається вигідною. Проте окрім єдиного податку, ЄСВ і військового збору, звертає увагу Южаніна, потрібно враховувати податок на землю, податок на нерухомість, орендну плату за приміщення та торгові місця, витрати на РРО, заробітну плату та податки найманих осіб, витрати на складання, подання звітності та сплату податків, витрати на електроенергію та пальне для генераторів, собівартість продукції тощо.
«Чи вистачить фінансової стійкості у ФОПів?», – риторично питає Ніна Южаніна.
Контроль за ФОПами посилюється
Окрім того, не варто забувати про посилення контролю за ФОПами у межах боротьби зі схемами оптимізації податків. Національний банк ще в листопаді минулого року надав банкам і небанківським фінансовим установам рекомендації щодо виявлення механізмів «дроблення бізнесу».
«Застосування таких механізмів може свідчити про розроблення та використання схем з метою ухилення від сплати податків, що полягає у штучному розподілі ведення бізнесу юридичної особи через інших суб’єктів господарювання, зокрема залучення фізичних осіб-підприємців, які мають право застосовувати спрощену систему оподаткування», – пояснили в НБУ.
Регулятор також сформував приклади й ознаки, що можуть свідчити про зв’язки між юридичною особою та ФОПом. Таку зв’язку в Нацбанку назвали «Групою».
Так, на думку Національного банку, ключовими ознаками можуть бути:
- випадки надання однією особою до фінансової установи пакета документів на встановлення ділових відносин з юридичною особою та ФОПами, зокрема одночасно;
- спільна адреса місця перебування юридичної особи та ФОП;
- спільне місце реалізації товарів і послуг (адреса магазину, інтернет-сайту);
- юридична особа та/або ФОПи мають спільних власників, представників, бухгалтерів, довірених осіб тощо;
- у ФОП зазвичай немає необхідних ресурсів для ведення діяльності,
- включаючи діяльність з юридичною особою.
Про зв’язки між юридичною особою та ФОПами, на думку регулятора, можуть свідчити також інші ознаки, зокрема, характер операцій, включаючи їх обсяг, регулярність і мету. Тож ознаками щодо належності клієнтів банків чи небанківськиї фінустанов до Групи, можуть бути:
- значні надходження на рахунки ФОП від юридичної особи або інших суб’єктів господарювання Групи;
- сплата юридичною особою послуг ФОП, вартість яких складно оцінити (оренда, маркетингові, інформаційні послуги, реклама тощо);
- надання юридичною особою фінансової допомоги ФОП;
- значний обсяг фінансових операцій за рахунками новоствореного ФОП;
- здійснення ФОП фінансових операцій протягом короткого періоду часу (два-три місяці) на загальну суму, що досягає граничного обсягу доходу на рік відповідно до обраної групи платників податків;
- послідовне здійснення групою ФОП діяльності, зазначеної в попередньому абзаці;
- використання одного платіжного терміналу фінансової установи кількома суб’єктами господарювання.
«Вищезазначений перелік ознак не є вичерпним. Фінансові установи мають право визначати самостійно інші ознаки, що можуть свідчити про відповідні зв’язки», – ідеться в листі Нацбанку до учасників ринку.
Регулятор також звернув увагу, якщо за результатами аналізу встановлена належність клієнтів до Групи, є підстави вважати, що діяльність суб’єкта господарювання може бути пов’язана з ухиленням від сплати податків, фінансові установи мають повідомити Держфінмоніторинг про такі фінансові операції (діяльність), а також ухвалити рішення щодо подальших ділових відносин з урахуванням виявлених ризиків у порядку, визначеному законодавством у сфері фінансового моніторингу.
Джерело: https://biz.censor.net/