Ще один захисник України повернувся додому «на щиті». 20 грудня небо над Кагарличчиною було важке від смутку, бо цього дня проводжали в останню дорогу солдата Ярослава Грушка. Йому було лише 30 років. Це вік розквіту, час, коли чоловік будує плани, мріє, кохає і просто живе. Але коли над Україною нависла смертельна небезпека, Ярослав як справжній син своєї землі не шукав легких шляхів, повідомляє Кагарлицька громада.
«Усі пам’ятають його як щирого і працьовитого хлопця — від учня місцевої школи до майстра своєї справи. Ярослав вчився в Богуславському центрі професійної освіти, здобувши професію слюсаря. У 2015 році навчався у школі міліції, а потім два роки стояв на варті закону в нашому Кагарлицькому відділенні міліції», — йдеться у повідомленні.
У 2017 році працював на меблевому комбінаті в місті Києві, пізніше — на фабриці, останнє місце роботи — пекар. Людина, чиї руки пахли хлібом і життям.
«Але в суворі часи війни ці самі руки змінили пекарську лопату та інструменти на зброю. 15 серпня 2024 року він був призваний на військову службу. Ярослав пройшов через найтяжчі випробування війни. Пекло Донеччини, запеклі бої на Торецькому напрямку, а згодом солдат Грушко був переведений в іншу військову частину. Він знав, що таке справжнє братерство і що таке ціна свободи. Останні дні його служби минули на Запорізькому напрямку. На жаль, 13 грудня 2025 року він загинув під час виконання бойового завдання», — розповіли земляки воїна.
Останній спочинок солдат Ярослав Грушко знайшов на Березівському цвинтарі.