Найчастіше молодь після випуску з педагогічних закладів вищої освіти не йде працювати за фахом через низькі зарплати. Проте є й інші причини, серед яких перевантаженість, ейджизм та невідповідність підготовки в університетах до викликів роботи в школах.
Крім того, молоді педагоги кажуть, що їм не вистачає практики під час навчання та можливості обговорити з куратором проблеми, які виникають при стажуванні. Адже, за словами випускників, нерідко спостерігається значний розрив між університетами та школами, ніби це два паралельні світи. Своїми думками вчителі поділились з Новою українською школою.
«У нас зараз дійсно спостерігається певний розрив між університетами, які готують вчителів, та школами. Інколи, це ніби два паралельні світи, де кожен має свої цілі», – каже одна із вчительок.
Вона пояснює, що студентам викладають методику, розповідають про інструменти, але уявлення як використовувати ці підходи є далеко не в усіх здобувачів освіти. Натомість вчителі-практики не завжди орієнтуються у програмах університетів та володіють навичками наставництва.
Одна із студенток педуніверситету запевняє, що навчальна програма недостатньо фокусується на наданні практичних навичок, які допомагатимуть у проведенні цікавих та ефективних уроків. Тож замість того, аби витрачати час на підготовку до проведення занять, молоді вчителі змушені переймати вміння у більш досвідчених колег уже під час роботи.
Водночас молодим педагогам не вистачає впевненості під час практики. Проте поспілкувавшись з більш досвідченими колегами, вони розуміють, що навіть вони можуть проводити невдалі уроки.
Також під час навчання студентам не вистачало знань про ресурси та інструменти, завдяки яким на уроках більш б працювали учні, а не вчитель. Крім того, деякі здобувачі освіти кажуть, що потрібно осучаснити та переглянути заняття з методик викладання, адже він часто залишається на розсуд викладачів.
Молоді фахівці не мають навичок комунікації з дітьми, особливо у конфліктних ситуаціях, наприклад як реагувати на зачіпки або жарти з боку школярів.