Анатолій Тимофєєв, серійний вбивця, який відправив на той світ 13 осіб, причому часом у день здійснював не одне злочин. Все це заради жалюгідної здобичі, яку можна знайти в небагатій хаті: трохи грошей, пару сережок, одяг, а то й просто пляшка. За свідченням обізнаних людей, Тимофєєв, засуджений до смертної кари, був останнім розстріляним за вироком суду в Україні.
Незадовго до страти Тимофєєва, і відразу після неї, діяв мораторій на виконання смертних вироків, а кару й зовсім в Україні скасували, замінивши довічним ув’язненням. Ряд засуджених до розстрілу через це залишилися жити і відбувають довічне. Але Тимофєєву, можна сказати, не пощастило. Касацію без звичайних зволікань направили до Верховного суду і в серпні 1996 року Тимофєєва «виконали» у Лук’янівській в’язниці (СІЗО № 1) Києва.
Анатолій Тимофєєв ніколи не був законослухняною людиною. Народившись в 1960 році під прізвищем Кривобок в Березані Баришівського району Київської області, він там і жив, там, до речі, (і поруч) здійснив чимало своїх злочинів. Перший раз його осудили в 1981 році, отримав три роки, вдруге, в 1983 році сів вже на 7 років. Обидва рази – за крадіжку. Причому «семирічку» відсидів до «дзвінка», вийшов на свободу в липні 1990 року. І в цьому ж 1990 році, тільки в жовтні, одружився. Причому, мабуть, щоб позбутися від кримінального «сліду», взяв прізвище дружини і став Тимофєєвим.
Перше вбивство він скоїв 11 вересня 1991 у Броварах. Маленький зріст, але жилавий, з дуже сильними руками, Тимофєєв легко проникав у будинки через кватирку, щілину в сінях і т.д. Ось і в той день він забрався в будинок на вулиці Челюскінців, де жила старенька за прізвищем Щербак. Тільки почав нишпорити по полицях, як несподівано в будинок повернулася господиня. Тимофєєв сховався, став прислухатися. Потім вибрався з укриття, на кухні знайшов металевий товкач (яким в ступі товкли зерна), підкрався до господині і оглушив її залізякою. Але в живих не залишив, так як ще нічого не знайшов. Зняв із себе ремінь і задушив бідолашну жінку. А потім не поспішаючи перевернув все в будинку догори ногами (це, до речі, був його фірмовий «почерк», залишати після себе в будинках пограбованих повний розгардіяш), знайшов трохи грошей і золоті прикраси, забрав їх. А щоб остаточно замести сліди, підпалив будинок! Після цього потягнувся кривавий слід, який й привів його до заслуженої смертної кари.