Нове законодавство має легалізувати різноманітні форми зайнятості: дистанційну роботу, надомну, нефіксований робочий час. Також збір інформації про працівника буде діджиталізовано, тож більше не знадобляться паперові трудові книжки. Про це повідомила перший міністр економіки Юлія Свириденко.
У січні стартує обговорення документу з усіма зацікавленими сторонами: “Ринок праці в Україні досі функціонує за Кодексом законів про працю 1971 року. Попри численні зміни, цей документ більше не відповідає вимогам часу та гальмує розвиток економіки”, — зазначила Свириденко.
Також у 2024 році міністерство економіки планує реформувати підходи до державного замовлення, що допоможе протидіяти структурному безробіттю.
“Це такий вид кадрового дефіциту, коли безробітних багато, але в той самий час ринок праці потребує зовсім інших фахівців. Щоб розв’язати цю проблему, держзамовлення у вищих навчальних закладах буде зведено до мінімуму. Натомість в українців з’явиться можливість отримати грант та отримати бажану професію”, — сказано в повідомленні.
Таким чином, грант частково покриватиме витрати на навчання (cofinancing of tuition). Заклад і освітню програму студент обиратиме за своїми вподобаннями. Мета такої системи – максимальна свобода вибору.
“Молода людина вступатиме в той навчальний заклад, куди хоче, а не де є бюджетні місця. У такому випадку шанси, що по закінченні він або вона працюватимуть за фахом – значно вищі, ніж за нинішніх умов”, – підкреслила міністр.
Які зміни очікують Державну службу зайнятості
В міністерстві економіки кажуть, що діяльність Державної служби зайнятості буде модернізована. В рамках реформи в організації буде оцифровано 90% процесів. Також планується створити широку мережу партнерств з:
- тренінговими компаніями,
- компаніями з підбору персоналу,
- громадськими організаціями, що займаються соцпроєктами.
Також збільшаться обсяги державної підтримки людей та бізнесу. Зокрема, навчання та перенавчання зможуть пройти 100 тис. українців. А роботодавці зможуть отримати компенсації за облаштування щонайменше 10 тис. інклюзивних робочих місць. Окрім цього, у межах програми єРобота планується видати 15 тис. грантів:
- на власну справу,
- для ветеранів, ветеранок та їхніх дружин і чоловіків,
- для переробних підприємств.
Якщо ж людина не знає, на кого вчитися або планує змінити професію, Міністерство економіки рекомендує придивитися на перелік актуальних напрямків, яких потребує ринок праці. Тобто, зараз в Україні необхідні:
- інженери та технічні спеціалісти оборонно-промислового комплексу,
- військові всіх спеціальностей,
- випускники зі STEM-освіти (наука, технології, інженерія та математика),
- медики, зокрема реабілітологи і психологи,
- освітяни,
- енергетики,
- будівельники, архітектори, проєктанти тощо.
Раніше повідомлялося, що у 2024 році Україна суттєво збільшить обсяг фінансування грантової програми “єРобота” для розвитку малого та середнього бізнесу, на це передбачено близько 9 млрд грн. Для порівняння: за півтора роки її дії держава профінансувала грантів на 6,5 млрд грн.
