Журналістка «Телеграфу» порівняла різні аспекти життя у столиці та передмісті
Київ – це місто можливостей, енергії, шаленого ритму. Але іноді за мрію доводиться платити надто дорого і не завжди грошима.
Журналістка «Телеграфу« Марина Іщенко ділиться особистим досвідом переїзду з передмістя столиці Броварів до Києва. І про те, чому життя в мегаполісі виявилось зовсім не таким, як вона собі уявляла.
Дороге житло столиці і комфортне передмістя
«Найбільший мінус життя в столиці для мене — це відсутність власного житла. У Київ я переїхала через особисті обставини з власної квартири», — розповідає Марина.
У столиці за її словами, знайти житло не за всі гроші світу важко. Проте варіанти є.
«Я знайшла непогане житло у гарному районі міста за добу! Різняться і ціни на оренду», — каже дівчина.
Переглядаючи оголошення про оренду двокімнатних квартир, картина стає ясною. У Броварах можна знайти пристойне житло за 7000 грн на місяць. Це не якась вбита квартира на околиці, про які ми часто розповідаємо у своїх матеріалах, а цілком нормальна квартира в приватному будинку площею 50 квадратних метрів. За 10 000 грн вже є варіанти у хороших районах з якісним ремонтом, а топові пропозиції — сучасні квартири у новобудовах з генераторами та усіма зручностями — коштують 17 000 грн.
А тепер Київ. Найдешевший варіант, який можна знайти — 15000 грн. І це не центр, не елітний район, а звичайна квартира. Хочеш щось кращого? Готуй 20-25 тисяч гривень. А якщо мрієш про сучасну квартиру у новобудові з нормальним ремонтом та зручностями — то це вже від 30 до 40 тисяч гривень на місяць.
Найболючіше, що за ці гроші отримуєш менше. Якщо у Броварах за 12 000 грн можна орендувати квартиру 60-67 квадратних метрів, то у Києві за ті ж гроші — максимум 45-50 метрів, та й то не факт, що з якісним ремонтом.
Журналістка «Телеграфу» каже, що жити у своїй квартирі значно краще: «Ти звик до свого району звик до будинку і навіть знаєш, скільки сходів треба подолати, аби опинитися вдома», — жартує Марина.
Що стосується оплати комунальних, то у Києві вони дешевші, але якість їх не найкраща.
Транспорт є, але ходити пішки краще
Марина каже, що з транспортом у Києві проблем нема. Він є на різний смак: тролейбус, трамвай, маршрутка, метро і таксі. «З мого мікрорайону можна за 20 хвилин доїхати до метро різних гілок на тролейбусі, або за 10 хвилин на власній автівці».
Цим і підкуплює столиця — до центру буде їхати трохи довше, але при наявності метро це не проблема. Ціна за проїзд у громадському транспорті у Києві складає від 8 до 15 грн. Це значно економить бюджет, хоча є, звичайно, і мінуси. Київ великий і доводиться кататися більше і довше.
У Броварах вартість маршрутки коштує 15 грн по місту. До метро «Лісова» проїзд коштуватиме 35 грн.
«Я на маршрутках чи автівці дуже рідко куди їздила у Броварах, немає для цього потреби. Місто хоч і велике, але у пішій ході за 30 хвилин можна дійти в центр міста. Ходити у наш час корисно, самі розумієте, сидяча робота, тому вмикаю музику і йду собі».
Кажуть, що Київ — це місто контрастів. І це правда: тут є швидкісне метро та неквапливі автомобільні затори. Особливо в години пік, коли вулиці перетворюються на справжні автомобільні річки, що течуть повільніше за Дніпро. Місцеві жартують: «Життя киянина можна поділити на три частини — дім, робота і затори». І в цьому є доля правди — адже саме в заторах народжуються найкращі київські анекдоти, завершуються важливі телефонні розмови та приймаються доленосні рішення.
Жити у Києві не означає бути у безпеці
Ще один величезний і найбільший страх переїзду у Київ — це повітряні тривоги і сумна статистика обстрілів столиці. Марина переїхала у столицю нещодавно і вже пережила два масовані обстріли, каже, що під час атаки постраждала інфраструктура у її районі.
У Броварах з початку війни з цим більш-менш було спокійно, розповідає дівчина і додає, що лише пару разів були звуки ППО і відлуння вибухів у столиці.
«Я пам’ятаю лише один раз, коли сиділа у ванній під час повітряної тривоги. Тоді росіяни завдали удару по дитячій лікарні «Охматдит». Це була робоча зміна і вибух був настільки сильним, що почула я його у Броварах», — згадує вона.
За словами журналістки, у Києві відчуття спокою і захищеності немає. Нещодавно телеграм-канали писали про можливий масований обстріл з 8 на 9 червня, вона зізнається — без заспокійливих не можливо було заснути.
«Укриття найближчого у будинку, де я живу у Києві, теж немає, тому доводиться виходити у коридор і дотримуватись правила двох стін і чекати з молитвою ранок, аби було світло і не так страшно. Тому жити у столиці не означає бути в безпеці. На жаль, росіяни грають в «русскую рулєтку», а українці їх мішені», — з сумом розповідає Марина.
Затишне передмістя виграє інфраструктурі Києва
«Що стосується інфраструктури, то з цим у Києві мені менше пощастило, ніж у Броварах, де поруч з будинком було три зупинки, поруч магазини у хвилині ходьби, були поруч дитячі садочки і школи, до речі, аж три. У столиці все далеко від місця проживання», — розповідає журналістка.
Те саме стосується і дозвілля. У Броварах воно обмежене, але якщо знайти те, що шукаєш, буде простіше. У передмісті столиці немає проблем з ресторанами, кав’ярнями і спортзалами. Можна вийти на природу, поїхати в ТРЦ або сходити в парк.
А у Києві Марина шукала спортивну залу більше тижня. «Я ходила у тренажерний зал займатися з тренером у Броварах 5 разів на тиждень, сама зала знаходилась у 5 хвилин ходьби від дому, були й різні варіанти в центрі. Ціни були такі: 5250 грн за 21 тренування, тобто 250 грн заняття. Тренер був супер, дуже сумую за нею».
«А у Києві з цим відверта біда. Аби знайти зал, який підходить мені по ціні, розташуванню — задача з зірочкою, адже у журналістів немає сталого графіку. Мені пропонували різні варіанти від 800 до 10 тисяч гривень абонемент в залі на місяць. За тренера треба платити від 400 до 900 грн за годину. Причому тренери не є професіоналами, я навіть думаю, відповідної освіти теж не мають», — каже вона.
Продукти неякісні, а кава «золота»
У Києві, як і Броварах, широкий асортимент продуктів на будь-який смак і гаманець. «Але у передмісті я прийшла на базар чи в магазин і я впевнена в тому, що беру якісні овочі чи фрукти. У Києві такого немає, ба більше можуть навіть і обдурити. Я вже встигла потрапити у дві такі ситуації. Купувала молоду картоплю, прийшла додому, почала її чистити, а вона вся зелена. Або буквально на днях принесла додому абрикоси, зверху вони ще були нічого, а от знизу підсунули малі, потріскані і перепечені на сонці».
Вразили Марину і ціни на каву. Каже, що у Броварах також багато кав’ярень, але ціни менші і кава смачніше. Журналістка перевірила, скільки доведеться заплатити у Києві за улюблений напій. Так в одній з кав’ярень столиці за класичну каву можна заплатити від 46 до 90 гривень:
Класична кава:
- Еспресо (30-50мл) — 46-54 грн
- Американо (100-200мл) — 48-56 грн
- Капучино (180-250мл) — 52-60 грн
- Лате (400мл) — 68 грн
- Плоский білий (180-250мл) — 60-75 грн
- Мокко (250мл) — 75 грн
- Раф кава (400мл) — 86 грн
- Мікс (400мл) — 80 грн
Альтернативна кава:
- Фільтр кава (100-200-300мл) — 43-60-75 грн
- V60/Пуровер (250мл) — 50 грн
- АероПрес (250мл) — 60 грн
- Кемекс (400мл) — 80 грн
Спеціальні напої:
- Матча Бар (250-400мл) — 68-85 грн
- Авторські напої — від 65 до 90 грн
- Чай листковий/китайський (400мл) — 35-50 грн
- Бейбі дрінкс — 43-58 грн
Найдорожчими виявилися авторські напої та окремі види раф-кави — до 90 гривень за чашку, тоді як найбюджетніший варіант — звичайний чай за 35 гривень.
Яка якість повітря у Броварах та Києві
У Києві, як і в інших величезних містах, є проблеми з якістю повітря. Нещодавно «Телеграф» писав, що у столиці в одному з районів був сильний сморід, а відкривати вікна було небезпечно. У передмісті ситуація не краще, але Марина розповідає, що якість повітря частіше в нормі у Броварах. Це підтверджують і карти SaveEkoBot, на яких видно показники індексу якості повітря: у різних точках Броварів зафіксовано значення 21, 25, 36 та 41, що відповідає категорії «хороша» якість повітря (зелені маркери). Такі показники свідчать про те, що повітря у Броварах дійсно чистіше порівняно з центральними районами столиці, де індекс якості повітря часто перевищує безпечні норми.
Бровари чи Київ — що краще для життя
«Колись я мріяла жити у Києві, зараз хочу повернутися додому, бо краще там, де нас нема», — підсумовує свій досвід Марина. Переїзд до столиці не завжди означає покращення якості життя. Іноді затишок та комфорт рідного передмістя можуть виявитися значно ціннішими за столичні можливості.