5 вересня в Україні офіційно стартували місцеві вибори. І зараз саме час робити певні висновки про поточні позиції ключових політичних партій. Хто і в якому стані виходить на старт в гонці за владу на місцях — читайте в матеріалі «Апострофа».
«Слуга» — без мерів
Президентська партія підходить до місцевих виборів в жахливому стані. Золоті часи, коли електорат масово йшов голосувати за будь-якого «зеленого» кандидата — вже в минулому, вибудувати чітку структуру в регіонах за рік з гаком так і не вийшло, а список кандидатів у мери вражає своєю тьмяністю.
Про перемогу в найбільших містах — Києві, Львові, Харкові, Одесі та Дніпрі — мова не йде. Скрізь з відривом лідирують чинні керівники, і це при тому, що у кожного з них вистачає больових точок. Але запропонована «слугами» й іншими партіями альтернатива настільки слабка, що виборці вважатимуть за краще не ризикувати, керуючись відомим принципом — «аби не гірше».
Ситуація з партійними виборами до рад виглядає дещо кращою. Згідно з останніми замірами, загальнонаціональний рейтинг «Слуги народу» зараз знаходиться на позначці 30%. Цього має вистачити, щоб в низці регіонів країни набрати достатню кількість «багнетів» для подальшого формування коаліцій на рівні обл- і міськрад. Тут у партії влади буде перевага в переговорах — можливість домовлятися з Києвом безпосередньо і вибивати субвенції з держбюджету.
«У » Слузі народу» не готові до виборів. Їм потрібно було раніше починати, ангажувати місцеві еліти. Залучати успішних місцевих фермерів, стартаперів та інших людей з подібним бекграундом. Потрібно було вирощувати і підтримувати різні проекти, щоб вони могли вистрілити проти мерів, які сидять уже кілька термінів і задовольняють базові потреби регіонів», — пояснив в коментарі «Апострофу» директор по внутрішній політиці МЦПД Ігор Петренко.
За словами експерта, також в «Слузі народу» запізнилися з ангажованістю авторитетних політиків на місцях. Конкуренти спрацювали швидше.
«Та ж «За Майбутнє», «Пропозиція» раніше почали цей процес. А ось в «Слузі народу» пізно стартували. Тому вони не готові до повторення тріумфу парламентських виборів. Зараз вони поміняли стратегію і будуть намагатися заводити великі фракції в облради, міськради. У «Слузі народу» впевнені, що з таким загальним рейтингом вони і так зайдуть в коаліції, може навіть по числу депутатів обійдуть всіх», — сказав Петренко.
Політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко вважає, що у партії влади немає ілюзій щодо перемоги на виборах мера. Там вже давно націлені на обласні та міські ради.
«Якщо партія Зеленського заходить в усі міські ради обласних центрів, то це цілком прийнятний результат. Поганим результатом буде, якщо у низці регіонів вони не увійдуть в обласні та міські ради. Тоді це буде провалом. В такому випадку будуть шукати винних. Якщо ж вони виграють вибори мерів у двох-трьох обласних центрах, то це буде дуже великим успіхом», — сказав в коментарі «Апострофу» Фесенко.
Як справи у партії Порошенка, «Свободи» і «Голосу»?
Партія «Європейська Солідарність» теж входить у вибори не в кращій формі. За 50 днів до голосування там ще навіть не визначилися з кандидатами в мери. 31 серпня ЄС провела партійний з’їзд, але все, що змогли — це визначитися з першими номерами в списках на виборах до облрад. В «Євросолідарності» очікувано набирають до своїх лав активістів, волонтерів, ветеранів та колишніх політв’язнів, звільнених з Росії (Сущенко та Балух).
Такий підхід може принести плоди на Заході України, де зосереджений їх основний електорат, хоча там партії за місця в радах доведеться воювати на одному полі з «Свободою» і «Голосом», що швидко тухне, але де все ще сподіваються домогтися хоча б мінімального результату.
За посаду глави Львова від ЄС напевно побореться колишній губернатор області Олег Синютка. Шансів у нього мало навіть на потрапляння до другого туру, оскільки фаворитом вважається чинний мер Андрій Садовий, а слідом за ним йде «свободівець» Руслан Кошулинський.
В Івано-Франківську всіх знищує діючий мер Руслан Марцінків (формально він ще «свободівець», але на ділі йде на вибори від власної громадської організації), Тернополем продовжить керувати Сергій Надал (ще один мер, що впливає від «Свободи»), в Луцьку давно склалася особлива ситуація (мера фактично немає, а всім заправляє бізнес-партнер Коломойського Ігор Палиця, тут дуже ймовірна перемога кандидата його проекту «За майбутнє»).
Цікава ситуація складається в Рівному. Чинний глава міста Володимир Хомко відмовився знову балотуватися, очоливши команду «За майбутнє» на виборах до міськради. Але в партії Порошенко досі не оголосили кандидата.
Про «Голос» можна було б і зовсім не згадувати, оскільки партія явно пролітає на всіх фронтах. Однак неможливо ще раз не здивуватися тому, як ця політична сила примудрилася за все за рік «злити» все, що у неї було. Після виборів в Раду скептики пророкували «Голосу» долю затонулої «Самопомочі», але вони явно помилилися — колишня партія Вакарчука втратила довіру виборців набагато швидше. Втеча її фронтмена в найвідповідальніший момент — лише прискорила цей неминучий процес.
Формально може здатися, що у «Свободи» справи йдуть набагато краще, ніж у інших політичних сил, але це не так. Вихідці з цієї партії — мери Марцінків та Надал в своїх передвиборчих кампаніях ніяк не асоціюють себе з політичною силою — що абсолютно логічно. Обидва мають дуже високі рейтинги, а зв’язок зі «Свободою», яка стрімко доживає своє, тільки грає їм в мінус.
Партія явно заведе якусь кількість депутатів до облради на західній Україні (в тому ж Івано-Франківську), але навряд чи буде грати суттєву роль на місцях. Що ж стосується центральних регіонів країни, то там з партії Олега Тягнибока масово йдуть цілими командами. Показовим стало рішення мера Хмельницького Олександра Сімчишина, обраного в 2015 році від «Свободи», створити свою партію — «Команду Сімчишина».
«Європейська Солідарність» ще може розширити свої відсотки за рахунок фінансового і медійного ресурсу Порошенка, але у всіх інших націонал-патріотичних проект нічого помітного не вийде. Та вони й самі не рвуться особливо. Якщо немає фінансування, то значить їм особливо нічого не світить. Наші спонсори дуже добре вміють оцінювати перспективи і шанси на виборах. У «Голоси» і «Свободи» грошей немає, а значить їх поховали «, — сказав в коментарі «Апострофу» політолог Олександр Кочетков.
«Хлопці в ОПЗЖ вміють домовлятися»
Формально у ОПЗЖ справи йдуть зовсім непогано. Як показують останні соцопитування, партія займає друге місце в загальнонаціональній табелі про ранги.
На місцевих виборах кандидати від ОПЗЖ точно могли б розраховувати на досить велику кількість мандатів, особливо на півдні і сході України. Однак ситуацію псує конфлікт партійних крил Медведчук-Рабинович та Льовочкін-Бойко. При цьому всі опитані нами експерти сходяться на думці, що в підсумку домовитися все ж вдасться.
«Ці проблеми у них завжди були. Далеко не всім подобається умовно диктаторська позиція Медведчука. За рахунок того, що він близький до Путіна, він в низці випадків нав’язує свою позицію. Але ці хлопці, на відміну від націонал-патріотичних демократів, завжди вміють домовлятися. Вони всі свої проблеми назовні не виносять, це ніяк не доходить до виборця, а їхній виборець вкрай слухняний. Поки вони не почнуть бити морди в прямому ефірі — їхній електорат в чвари між ними не повірить«, — сказав в коментарі «Апострофу» Кочетков.
«У Льовочкіна-Бойка менше грошей, а Медведчук їм в цьому особливо не допомагає. Хоча дозволяє виступати у себе на каналах. Тому проблема є, йдуть бої за висунення кандидатів в мери і місця в списках. Але ОПЗЖ своє візьме. Може перешкодити тільки жорсткий конфлікт і розкол, але це нікому не вигідно. Так, вони в складних відносинах, проте виносити сміття з хати там нікому не потрібно», — пояснив нам політичний експерт Ігор Петренко.
«Батьківщина» не в кращій формі, але все ще в грі
Партія підходить до місцевих виборів явно не на піку. Та й з грошима у політичної сили справи йдуть не кращим чином. Однак експерти вважають, що фактор Тимошенко все ще грає свою роль — хоча і не такий великий, як раніше. За рахунок її особистої популярності партія зможе завести депутатів в окремі облради, але на більше розраховувати вже не доводиться.
«Батьківщина не в кращому стані, але у них стабільне ядро. Там залишилися міцні фанати Юлії Володимирівни, які прийдуть і проголосують. Не дуже великий результат, але він дозволить цій партії залишатися на плаву. Але не грати в наступні парламентські вибори», — прогнозує Кочетков.
А що з непарламентськими партіями?
Партію «Пропозиція» з розмахом презентували ще в червні. У неї відразу увійшло кілька мерів великих міст, зокрема, мери Дніпра Борис Філатов, Миколаєва Олександр Сенкевич, Чернівців Олексій Каспрук, Житомира Сергій Сухомлин, Кропивницького Андрій Райкович та Каховки Андрій Дяченко.
Дуже хотіли привернути і мера Києва, але з Кличком домовитися не вдалося. З тих пір пройшло більше двох місяців, але «Пропозиція» залишається настільки ж незрозумілим об’єднанням з туманними перспективами на майбутнє.
Не під запис співрозмовники «Апострофа», знайомі з ходом процесу створення партії, говорили тоді про вплив на проект олігархів Ріната Ахметова та Віктора Пінчука. Останній, як кажуть співрозмовники, підтримує домагання на мерство Бориса Філатова.
Проект «За майбутнє» пішов за схожим сценарієм, почавши підтягувати діючих мерів великих міст. Напевно вдасться провести свого мера в Луцьку, Рівному. Високі шанси — у діючого градоначальника Полтави Олександра Мамая. Також до партії приєднався мер Черкас Анатолій Бондаренко, що прославився бунтом проти карантину, який зараз лідирує в передвиборних рейтингах по місту. Втім, поки на рейтинг партії на виборах до облрад поява мерів не позначилося — незважаючи на активну рекламну кампанію підтримка «За майбутнє» по Україні — на рівні статпохибки.
«Партія «За майбутнє» давно і міцно сидить на Волині. Плюс Палиця давно знайшов спільну мову зі своїми колишнім конкурентом Івахівим, і вже давно якихось сильних конкурентів там немає. Будь-якій загальнонаціональної силі там буде складно, оскільки там існує сильний вплив на людей через бізнес, робочі місця. Люди голосуватимуть за принципом: «Аби не гірше», — зробив прогноз експерт Ігор Петренко.
«І «За майбутнє», і » Пропозиція» розраховують на більше, ніж тільки на одні вибори. Кожна з цих партій добере щось в містах, де є сильні представники. Але обидві заточуються на майбутні парламентські вибори. Для них це трамплін для виходу на новий рівень. Вони вкладають серйозні ресурси і подивимося, що буде тоді», — сказав Кочетков.
Місцеві вибори ще можуть відкласти?
Повністю скасувати місцеві вибори влада не може, оскільки це буде суперечити Конституції. Але теоретично вона здатна їх відкласти на місяць-другий через введення режиму надзвичайного стану. Тим більше, що привід для цього довго шукати не потрібно — мало не щоденне оновлення антирекордів по приросту хворих COVID-19 чудово для цього підійде.
Ходять чутки, що саме ця невизначеність змусила багато партій гальмувати з початком підготовки. Однак тут виникає відразу кілька питань. Чи додасть такий хід популярності партії влади і чи знайдеться потрібна кількість голосів в парламенті? В «Слузі народу» відхрещуються від ідеї з перенесенням, заявляючи про бажання боротися і перемагати.
Опитані нами політичні експерти розійшлися в думках з цього приводу. «У всіх залишається побоювання з приводу виборів восени. Теоретично питання про перенесення може бути винесено на — але це максимум — два місяці. Але зробити це «Слузі народу» буде важко, оскільки ще потрібно набрати достатньо голосів в парламенті, а вони давно сегментовані. Не факт, що їх захочуть підтримати інші групи, оскільки грошей витрачено вже багато«, — вважає політолог Ігор Петренко.
На думку Володимира Фесенка, перенос не має ніякого сенсу, хоча ризик є. «Вибори перенесуть, якщо буде дуже складна епідеміологічна ситуація. І то максимум на місяць-два. партії влади перенесення абсолютно невигідне. Абсолютній більшості перенесення не вигідне. Але може виникнути проблема із забезпеченням голосування в «червоних» зонах. Ситуація дуже нестандартна. Будуть шукати компромісне рішення, щоб провести голосування по всій країні. Але ризик перенесення є, проте на короткий термін«, — сказав Фесенко.
А ось Олександр Кочетков вважає, що оточення Зеленського може перейти на перенесення виборів для того, щоб відтягнути неприємну розмову про причини провалу.
«Імовірність, на жаль, є. Справа в тому, що Зеленському розповідають, як все добре, але вже подумки придумують, як пояснювати, чому не вийшло. Перенесення — один з варіантів засунути цю проблему на майбутнє. Але це гарантовано викличе певне невдоволення в країні. Скільки людей в це вклалися, скільки грошей вже витрачено. А у нас дуже добре вміють об’єднаються проти того, хто сильно викаблучується. І таким, як правило, доводиться досить тяжко», — сказав він.
Як би там не було, але поки що місцеві вибори збираються проводити в строк. Поки ж можна констатувати, що більшість партій виходить далеко не в кращому стані і нас можуть чекати вкрай цікаві сюрпризи.