У Києві під час російського обстрілу вранці 28 вересня загинула 50-річна медсестра Інституту кардіології ім. Стражеска Оксана К. Жінка перебувала у відділенні та надавала допомогу пацієнту, коли «Шахед» влучив прямо у будівлю. Вони обоє загинули.
Докладніше про це читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Пацієнту стало зле в укритті
Рано-вранці 28 вересня Росія здійснила черговий масований обстріл України. Під ударом опинилися Київ та область. Окрім ракет, на столицю з різних сторін летіли десятки «Шахедів». Один із них вдарив у головний корпус Інституту кардіології ім. Стражеска.
Удар припав на відділення, де саме чергувала 50-річна медсестра Оксана К. Вона загинула на місці. Від вибуху постраждали приміщення з 5-го по 3-й поверх. Полум’я охопило палати. Разом із жінкою загинув пацієнт відділення.
Як розповіли OBOZ.UA очевидці, під час тривоги всіх хворих медсестри й санітарки спустили у підвал. Однак одному з пацієнтів стало зле. Надати йому допомогу в підвалі, де зібралося багато людей, було неможливо. Потрібно було зробити кардіограму тощо.
Оксана подивилася, що російські ракети вже пролетіли, а далі почалась атака «Шахедів». І вона наважилася піднятися нагору у відділення. Вони пішли нагору разом. І коли медсестра надавала допомогу, «Шахед» влучив прямо в їхнє відділення.
Нещодавно втратила чоловіка
Оксана родом із Василькова Київської області. В інституті кардіології вона працювала вже багато років, прийшла відразу після закінчення училища. Її знало багато пацієнтів, жінка ніколи й нікому не відмовляла в допомозі. Про неї згадують як про дуже світлу та чуйну людину.
У липні в родині Оксани сталося горе – раптово помер її чоловік. Як вона розповідала: на роботі допомагала рятувати всіх пацієнтів, а вдома чоловіку не змогла допомогти, він помер у неї на руках буквально за кілька хвилин.
У жінки залишилася єдина донька, яку вона любила більше за життя. Це було її світло у віконці. Вона так мріяла про те, що доля доньки складеться щасливо й вона буде няньчити онуків. Цього ж хотів і її чоловік.
Після смерті чоловіка в Оксани відкрився талант писати вірші. Вона присвячувала їх рідним, друзям.
Окрім доньки, в Оксани залишилися сестра та батьки. Її тато був лікарем-педіатром.