Колишній поліцейський, підозрюваний у вбивстві п’ятирічного Кирила Тлявова, вийшов з-під варти й зараз перебуває під домашнім арештом навіть без електронного браслета. Йдеться про гучну справу, яку у 2019 році обговорювала вся країна. Двоє поліцейських «розважалися» стріляниною по мішенях і потрапили в дитину, яка гуляла у дворі зі старшим братом та сусідськими дітьми. Разом із поліцейськими були ще двоє — їхній приятель та неповнолітній син одного з них. Лікарі боролися за життя Кирила Тлявова, але за три доби хлопчик помер у лікарні.Незабаром після того, що сталося, поліцейських було затримано. Але хто саме з них влучив у дитину, довго залишалося невідомим. А зброя — головний речовий доказ у справі — зникла. Проте пізніше слідство встановило, хто саме вистрілив у Кирила — і зараз цю людину звинувачують у хуліганстві та вбивстві з необережності. Судове слідство ще не завершено, але минулого тижня підозрюваний вийшов із-під варти. Як і чому це сталося, з’ясовували «ФАКТИ».
«Куля влучила у вершину каменю, зрикошетила, пролетіла ще 33 метри і влучила в голову хлопчика»
Поліцейський, який, як встановило слідство, здійснив фатальний постріл, працював у Головному управлінні Нацполіції Київської області на посаді інспектора водної поліції. На момент трагедії йому був 31 рік. У 2016 році його звільняли з поліції через невідповідність посаді. Але вже наступного дня він поновився на службі за рішенням Окружного адмінсуду Києва.
Другий поліцейський — патрульний із Переяслав-Хмельницького районного відділення поліції. У системі МВС з 1999 року, працював у ДАІ. На момент загибелі Кирила Тлявова йому було 42 роки. 2015-го під час реформи МВС його було звільнено з правоохоронних органів. Але невдовзі він повернувся і став командиром відділення роти особливого призначення № 1 у Києві. У секторі превенції водної поліції працював із березня 2018 року. Це він у день трагедії був зі своїм 16-річним сином.
У листопаді 2019 року тодішній голова Держбюро розслідувань Роман Труба повідомив, що правоохоронцям вдалося хронологічно відтворити картину подій, що відбувалися 31 травня 2019 року. У ДБР повідомили, що спочатку підозрювані випивали вдома в одного з них.
«31 травня з 13:00 до 15:45 вони перебували у дворі будинку поліцейського, вживали спиртне та заздалегідь домовилися про постріли з вогнепальної зброї кулями 5,6 міліметра. Постріли вони здійснювали по мішенях та інших предметах, — розповіли у ГБР. — Зброя та кулі належали одному із правоохоронців. Вони заздалегідь підготували мішені. У цей час на відстані 80 метрів від вулиці гуляли четверо дітей, серед них п’ятирічний Кирило. О 15:36 один із поліцейських вистрілив по мішені, яка знаходилася між двома будинками. Куля пролетіла 52 метри, влучила у вершину каменю, зрикошетила, пролетіла ще 33 метри та влучила в голову хлопчика. Підозрювані не знали, що потрапили в дитину і поїхали розважатися. О 4 годині ранку першого червня їх було доставлено до відділення поліції…»
Після смерті дитини кримінальне провадження було відкрито за статтею «Умисне вбивство», яка передбачає покарання аж до довічного ув’язнення. Але потім кваліфікацію змінили. Тепер поліцейського (того, що, за версією слідства, потрапив у хлопчика) звинувачують у вбивстві з необережності. Статтю звинувачення змінили, бо наміру вбивати хлопчика у підозрюваного не було — він не задумував і не планував вбивство, стріляв із хуліганських мотивів.
Водночас адвокат підозрюваного Віктор Чевгуз стверджує, що факт того, що в дитину потрапив саме його підзахисний, не доведено — усі підозрювані, мовляв, стріляли лише по банках у дворі, а це не більш як адміністративне правопорушення.
Справа слухається в суді вже понад два роки. Протягом цього часу підозрюваний у вбивстві хлопчика, який перебував у СІЗО, неодноразово намагався домогтися зміни запобіжного заходу. І минулого тижня йому це вдалося.
Причиною зміни запобіжного заходу стало рішення Європейського суду з прав людини, який визнав неналежними умови перебування підозрюваного у СІЗО, а термін перебування в ув’язненні — надмірним. Також ЄСПЛ зобов’язав державу відшкодувати підозрюваному 9,5 тисячі євро.
Оскільки ЄСПЛ визнав подальше утримання підозрюваного під вартою порушенням Європейської конвенції з прав людини, про зміну запобіжного заходу змушений був клопотати сам прокурор. Прокуратура просила суд про цілодобовий домашній арешт із носінням електронного браслета, але через брак пристроїв у правоохоронних органах суд обмежився цілодобовим домашнім арештом без браслета. Прокурор Максим Дергачов уточнив, що оскільки ЄСПЛ не має ні апеляційної, ні касаційної інстанцій, це рішення не може бути оскаржене. При цьому звинувачення з підозрюваного не зняті й судове слідство триває.
«Батьків та бабусю Кирила потерпілими не визнали»
— На останньому судовому засіданні як прокурор, так і захисник обвинуваченого, який утримувався під вартою, клопотали про зміну йому запобіжного заходу, — повідомила «ФАКТАМ» адвокатка родини загиблого хлопчика Ельвіра Лазаренко. — Потерпіла та я, як її представник, заперечували проти задоволення клопотань, але судом було прийнято рішення про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати обвинуваченому своє житло, за виключенням часу прямування та перебування у пунктах укриття під час оголошення повітряної тривоги. Суд відмовився покласти на обвинуваченого додатковий обовʼязок про який клопотав прокурор — носити електронний засіб контролю. Прокурор має право оскаржити вказане рішення в частині відмови покладення обовʼязку носити електронний засіб контролю.
— Чим обґрунтоване рішення ЄСПЛ? Чи не може цей випадок стати небезпечним прецедентом, яким можуть скористатися інші підозрювані у тяжких злочинах?
— Важко коментувати рішення ЄСПЛ, оскільки не володію та не можу володіти інформацією, які аргументи надавав Уряд у своїх зауваженнях до ЄСПЛ на скаргу обвинуваченого, та наскільки подана Урядом інформація була повною та обʼєктивною.
Судячи з рішення, ЄСПЛ виходив із системних проблем, що існують в Україні щодо неналежних умов тримання підозрюваних та засуджених під вартою та тривалості тримання осіб під вартою до винесення вироку. При цьому ЄСПЛ не встановив, що тривалий термін тримання обвинуваченого під вартою повʼязаний зі зволіканнями з боку суду або сторони обвинувачення. Зазвичай, констатуючи нерозумний строк судового розгляду, ЄСПЛ вивчає поведінку учасників справи — як обвинувачених, так і суду, прокурора. В даній справі судові засідання призначалися і проводилися системно — по два рази на місяць. Жодного засідання з вини суду чи прокурора не було знято, лише декілька засідань було знято у звʼязку з тим, що не прибули в засідання свідки або не було виготовлено висновок експерта. Водночас всі інші засідання, що не відбулись у справі, не відбувались саме через клопотання або обвинуваченого або його захисника.
— Зброю, з якої було вбито хлопчика, так і не знайшли і ДБР навіть порушувала справу щодо поліцейських, які затримували обвинувачених і за доволі дивних обставин втратили цей головний речовий доказ. Чим завершилося це розслідування ДБР?
— Так, ще у 2019 році ми ініціювали перед ДБР внесення відомостей до ЄРДР за даними фактами, проте як ДБР, так і слідчі судді відмовилися визнати бабусю вбитого Кирила потерпілою в даному провадженні, мотивуючи це тим, що їй не завдано шкоди внаслідок службової недбалості поліцейських. Така ж історія відбулася і з другим ініційованим нами провадженням щодо втягнення неповнолітнього обвинуваченого у протиправну діяльність (мається на увазі неповнолітній син одного з обвинувачених в основній справі), — відомості до ЄРДР були внесені, але батьків і бабусю Кирила потерпілими не визнали. На всі наші подальші адвокатські запити ДБР відмовляло у наданні інформації щодо ходу та результатів розслідування за даними провадженнями, посилаючись на таємницю досудового розслідування.
— На якому етапі зараз судове слідство у справі щодо вбивства хлопчика?
— Судовий розгляд вже майже завершено. Досліджені всі докази, допитані свідки, обвинувачені. Захист заявив клопотання про проведення експертизи, її проведення наразі триває. Після отримання висновку експерта та дослідження його в суді суд зможе перейти до судових дебатів та винесення вироку.
— Адвокат підозрюваного стверджує, що «за 3,5 роки прокуратура так і не довела його провину», адже, мовляв, встановити, хто саме поцілив у хлопчика, неможливо. Чи є шанс все ж довести провину підозрюваного?
— Щодо подібних заяв сторони захисту, то питання доведеності чи недоведеності предʼявленого обвинувачення вирішує суд за результатами дослідження всіх доказів, оцінюючи їх в сукупності. На нашу думку, матеріали справи (показання обвинувачених, слідчі експерименти, інші докази) містять достатньо доказів, що вказують на вчинення необережного вбивства Кирила обвинуваченим.
«ФАКТИ» стежитимуть за розвитком подій.