1 жовтня, у селі Чернеччина Краснопільської громади на Сумщині відбулося прощання з родиною Лєсніченків. У ніч на 30 вересня внаслідок російського удару дронами загинули Олександр та Альона разом зі своїми дітьми – шестирічним Єгором і чотирирічним Денисом. 26-річна Альона чекала на близнюків. Попрощатися з сім’єю прийшли десятки односельців, учителі та друзі.
Про трагедію розповіли каналу «Суспільне Суми» місцеві мешканці та родичі загиблої родини. Сусіди згадують, як бачили дітей із книжками та іграшками, яких вони більше ніколи не візьмуть у руки. Тітка Олександра, Аліна Лайгойда, пригадала їхню останню розмову – молоде подружжя чекало на двійню та мріяло про майбутнє.
Слова рідних
Рідні та близькі не можуть змиритися з тим, що життя молодої сім’ї обірвалося в одну ніч. «Спочатку скинули фото… та сказали, що це твої. Я не повірила. Ну як це – мої?» – розповіла тітка Аліна. Вона ж поділилася, що Олександр планував залишити роботу, щоб більше часу проводити з дружиною та дітьми.
Сусіди та вчителі згадують маленького Єгора, який цього року пішов до першого класу. «Він прагнув до знань. Навіть кілька буковок знав. Так хотів навчитися читати. Говорив гарно. І, звичайно, ще читання у нього пішло б гарно, якби ж було те життя», – сказала вчителька місцевої школи Антоніна Роскидько, яка принесла на могилу хлопчика букет зі свого квітника.
Обличчя трагедії
Удар дронів прогримів посеред ночі. Будинок Лєсніченків згорів, залишилися лише руїни. Староста Чернеччинського округу Оксана Чернова з болем говорить, що війна забрала не лише родину, а й частину душі села.
«Ця вулиця така життєрадісна, жива. Тут скільки квітів люди посадили, коли не йдеш, вони якось так збираються, щоб допомогти. Я за три роки, скільки я староста, подзвониш – і вони всі як один відкликаються», – сказала староста.
Прощання відбулося у скорботній тиші. Жителі села вишикувалися в живий коридор із квітами, зустрічаючи траурний кортеж із трунами. Поховали родину на місцевому кладовищі поряд із батьками Альони – її мати померла у 2022 році, а брат – рік по тому.
Похорон став для громади болючим символом втрат, які війна щодня приносить українським родинам. «Страшна трагедія, але єдине, що можна знайти позитивного, що вони всі залишилися разом: мама, четверо діток і чоловік. Це не позитив, але… хоча б це», – сказала вчителька Альони, Любов Бортник.
