«Нафтогаз» просить у Кабміну гроші з держбюджету. Інакше компанія може зірвати план уряду щодо закачування газу на зиму. Детальніше — нижче в матеріалі РБК-Україна.
«Нафтогаз України» поспішає накопичити до зими необхідні обсяги газу. Ідея голови НАК Юрія Вітренка про енергетичний ленд-ліз не спрацювала – донори не виявили особливого інтересу до фінансування закупівель газу на 220 млрд гривень. А Рада поки не прийняла закон, який дозволяє накопичувати ці кошти в спецфонді. Якщо парламент і схвалить ідею, зовсім немає гарантій, що донорські гроші надійдуть в потрібному обсязі.
Юрій Вітренко на початку цього тижня в інтерв’ю «Єдиним новинам» не зміг ствердно відповісти про перспективу залучення коштів за такою схемою. Разом з тим, за словами глави компанії, під час його переговорів щодо «газового ленд-лізу» в США американські партнери «не сказали ні».
Але більше нема й часу на переговори, гроші на газ потрібні вже зараз. За рішенням уряду в підземних сховищах до 1 жовтня має бути 19 млрд кубометрів газу. На сьогоднішній день, враховуючи 1 млрд власного видобутку на місяць, запас в ПСГ виріс до 11,5 млрд – до жовтня такими темпами можна збільшити обсяг лише орієнтовно до 14 млрд кубометрів.
Щоб виконати завдання уряду і досягти позначки в 19 млрд «кубів», НАК потрібно імпортувати ще 5,6 млрд кубометрів. Враховуючи рівень цін газу в Європі, на це буде потрібно 250 млрд гривень. Саме такий розрахунок містяться в листі НАК на адресу Кабміну, з яким вдалося ознайомитися РБК-Україна.
Документ датований 14 липня. Однак тижнем раніше в іншому документі авторства «Нафтогазу» була зафіксована сума на закупівлю тих же 5,6 млрд «кубів» газу в розмірі 230 млрд гривень. А 19 числа в телеінтерв’ю Вітренко заявив, що ціна кубометра імпортного газу, який НАК почав закуповувати в липні, досягає 2 тисяч доларів. І в такому випадку на закупівлю 5,6 млрд кубів газу потрібно майже 327 млрд гривень.
Кредити і транші з держбюджету
Частина грошей, виходячи з листа, у НАК є. Але коштів не вистачить навіть на імпорт 1 млрд кубометрів. Компанія також планує збільшити кредит від ЄБРР для закупівлі газу – зараз відкрита лінія на 300 млн євро. Співрозмовники видання з міжнародних фінансових організацій вважають, що швидко домовитися про збільшення кредиту буде складно. Адже раніше НАК заявив кредиторам про можливість призупинення зовнішніх платежів.
«Зараз підписаний договір на 300 млн євро, залишилося підписати договір про держгарантії. Але НАК підняв питання про призупинення платежів і зараз розрулювати ситуацію доводиться дещо в інших умовах», — сказав співрозмовник видання, знайомий з процесом. Крім того, за словами самого Вітренка, компанія веде переговори з кредиторами, але суми, які обговорюються, зможуть забезпечити закачування лише до 15 млрд кубометрів до початку жовтня.
Частину грошей на газ компанія планує отримати від продажу стратегічних активів «Укртранснафти». Але це ризик, оскільки такий крок несе потенційну загрозу втрати фізичної можливості транзиту нафти. Та й у будь-якому випадку продажем активів УТН і кредитами необхідну суму закрити не вдасться. Виходячи з інформації від» Нафтогазу», брак коштів залишиться майже в районі 150 млрд гривень.
У НАК визнають, що залучення таких великих сум на зовнішніх і внутрішніх ринках зараз практично неможливо, а тому пропонують уряду почати фінансування компанії для закупівлі газу безпосередньо з бюджету. У «Нафтогазі» вважають, що це можна зробити шляхом збільшення статутного капіталу компанії.
«За таких умов єдиним можливим джерелом фінансування придбання імпортованого природного газу є фінансування цієї закупівлі з державного бюджету… Найбільш прийнятним варіантом є збільшення статутного капіталу НАК» Нафтогаз України», — йдеться в листі НАК на адресу Кабміну. За документами, наявними в розпорядженні видання, статутний капітал пропонується збільшити на 150 млрд гривень.
По дорозі Тимошенко
Механізм збільшення статутного капіталу «Нафтогазу» для отримання грошей на закупівлю газу почав застосовувати в 2009 році уряд Юлії Тимошенко. Автором цієї ідеї тоді виступив Ігор Уманський, на той момент виконуючий обов’язки міністра фінансів. На той момент це був вимушений крок для забезпечення країни газом в кризовий період.
Україна з 2009 року перейшла на ринкову ціну російського газу і повинна була закуповувати мінімум 42 млрд кубометрів на рік. Витрати на закупівлю газу суттєво зросли. Грошей у «Нафтогазу» не вистачало, а за порушення графіка поставок і оплати загрожували величезні штрафи. Тільки за перший квартал 2009 року розмір таких штрафів міг перевищити 2 млрд доларів.
Саме тоді і запустили механізм фінансування закупівель газу НАК безпосередньо з бюджету. Він працював просто. Компанія зверталася до Кабміну з проханням збільшити статутний капітал на суму, необхідну для оплати газу, а Мінфін випускав ОВДП на цю суму, НАК продавав їх держбанкам (в основному Ощадбанку) і купував у НБУ необхідну валюту.
Спочатку цей механізм вводився як тимчасовий. Однак після зміни влади його продовжували використовувати ще 6 років уряди Миколи Азарова та Арсенія Яценюка. Це дозволяло не підвищувати тарифи на газ для населення і безпосередньо субсидувати НАК з держбюджету для закупівлі імпортного газу.
У 2015 року НАК востаннє отримав фінансування з бюджету на 30 з гаком млрд гривень для розрахунку за імпортний газ, а в жовтні того ж року Україна припинила закупівлю газу безпосередньо в Росії.
Повернути такий механізм теоретично не складе особливих труднощів — потрібно лише внести зміни до держбюджету. Випуск ОВДП для НАК — це пряме збільшення витрат і внутрішнього держборгу, який на 1 липня вже перевищив 1,146 трлн гривень (39,5 млрд доларів).
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль (Фото: прес-служба Кабміну)
У Мінфіні поки відмовляються коментувати варіант фінансування, запропонований НАК. Але якщо рішення буде прийнято, то витрати держбюджету поточного року збільшаться з 2,081 до 2,231 трлн гривень, а граничний дефіцит – з 744 млрд гривень до 894 млрд гривень.
«Технічно це можливо. Але поки ми орієнтуємося на гроші донорів», — сказав у коментарі РБК-Україна голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев.
Справа – у ставці
Технічно це дійсно можливо, але практична реалізація такого механізму досить проблематична, вважає екс-міністр фінансів Ігор Уманський. «Зараз банки (держбанки-ред.) не купуватимуть ОВДП «Нафтогазу» — можуть погодитися тільки в тому випадку, якщо їх «нагнуть». А так це їм зовсім невигідно. Мінфін випускає папери з прибутковістю 11% -12%, а ставка рефінансування 25%», – заявив Уманський.
Подібної думки дотримується і керівник підрозділу макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук. За його словами, бажання банків купувати нові ОВДП обмежене в першу чергу низькими ставками, які пропонує Мінфін. «Щоб створити попит з боку банків, потрібно підвищувати ставки», — зазначив він у коментарі виданню.
Компанії капіталізують зазвичай досить «довгими» за терміном обігу ОВДП. І навіть якщо ставка буде плаваючою, банки це сильно не зацікавить, вважає Ваврищук.
«Навряд чи будуть пропонувати високу ставку на скільки років вперед. Швидше, буде плаваюча ставка, і вона повинна бути досить високою. Але навіть у цьому випадку попит буде дуже обмежений, тому що банки не готові відмовлятися від ліквідності на такий тривалий період», — зазначив експерт.
У наказовому порядку змусити держбанки викуповувати ОВДП в умовах системи корпоративного управління (наявність наглядової ради банку — ред.), на його думку, теж буде досить проблематично.
«Ситуація вже не та, яка була до 2015 року, коли держбанки «на автоматі» купував ОВДП держкомпаній. Зараз держбанки можуть прислухатися до побажань Мінфіну, але нав’язати їм кілька десятків мільярдів гривень – це точно нереально. Можна вести переговори про кілька мільярдів гривень, але точно не про десятки мільярдів», — зазначив він. Крім того, якщо банки скуплять ОВДП «Нафтогазу», їм просто нема за що буде купувати папери Мінфіну.
Друга проблема, яка може виникнути – переведення гривні в євро для оплати газу. НАК, отримавши гривню від банків, повинен буде скупити за неї євро на міжбанківській валютній біржі. До речі, у своєму листі Кабміну «Нафтогаз» просить сприяння з боку НБУ щодо забезпечення валютним ресурсом. У Нацбанку поки не коментують можливі наслідки таких великих операцій на міжбанку – 150 млрд гривень це приблизно 5 млрд доларів, враховуючи, що імпортери купують валюту за курсом 29,25 гривень/долар.
НАК може не вистачити грошей на закачування газу на зиму (Фото: GettyImages)
Зараз для імпортерів валюта продається без обмежень. Якщо не вистачає на міжбанку, Нацбанк безпосередньо продає її з резерву. Але сума в 5 млрд доларів, нехай і розтягнута на два місяці (серпень-вересень) – занадто велика, враховуючи резерви НБУ.
«5 млрд євро — це катастрофічно велика сума, враховуючи поточний рівень резервів — це практично чверть резервів. Продаж такої суми матиме катастрофічні наслідки для макроекономічної стабільності без перебільшення», — переконаний Ваврищук.
Час підтискає
Якщо гроші на закупівлю газу і знайдуть, то до жовтня збільшити запас до 19 млрд кубометрів не вдасться фізично. Починати потрібно було мінімум місяць-два тому.
Гарантована потужність для імпорту через Словаччину, Польщу та Угорщину становить 54 млн кубометрів на добу, на місяць – 1,6 млрд кубометрів. Навіть якщо почати імпорт з 20 липня, то до жовтня можна закачати лише 3,7 млрд кубометрів, але ніяк не 5,6 млрд.і це загальна потужність для всіх імпортерів, в тому числі і промислових, які закуповують газ і відразу його використовують.
Обсяг в 19 млрд кубометрів – це рівень газу з максимальним запасом і урахуванням ймовірності істотного скорочення власного видобутку в результаті військових дій, яка поки знизилася на 6%.
Вітренко запевняє, що без урахування військової загрози Україна пройде зиму без проблем із запасом 15 млрд кубометрів газу. Але якщо лінія фронту просунеться вглиб, а окупанти захоплять території з місцями промислового видобутку газу, то додаткові обсяги газу в сховищах будуть просто необхідні.
Ключові учасники цього процесу — і Кабмін, і «Нафтогаз» – явно перестраховуються. Уряд, щоб не допустити проблем з опалювальним сезоном, а керівництво НАК – щоб не ввести компанію в додаткові витрати і не бути звільненим за саботаж.
Тільки враховуючи, наскільки газова тема соціально чутлива, промахи з підготовкою до зими можуть мати і політичні наслідки. І в такому випадку знайти винних не складе труднощів ні президенту, ні опозиції.