Футбол – інструмент відновлення країни та символ віри в майбутнє. Як в Одесі було створено жіночу футбольну команду? Як плани залучення світового спортивного оператора можуть змінити уявлення про український футбол, і якою великий інвестиційний бізнес бачить свою роль в Україні під час повномасштабного вторгнення? Про все це розповідає Михайло Трубчик, операційний директор та партнер американської компанії Allrise Capital.
Створення повноцінного футбольного клубу у такий непростий час – ризикована інвестиція. Що надихнуло вас зібрати команду SeaSters?
Ми завжди вірили у потенціал України та її людей. Ще у 2016 році Allrise Capital розпочала інвестувати в Україну. Коли у 2020 році ми придбали стадіон «Чорноморець», то бачили не просто спортивний об’єкт, а місце, навколо якого можна будувати спільноту.
Дійсно, коли розпочалось повномасштабне вторгнення росії в Україну, більшість людей очікували, що ми вийдемо з українського ринку та не ризикуватимемо бізнесом. Натомість ми примножили свої проєкти в Україні, серед іншого створивши SeaSters – жіночу футбольну команду. Спорт став для нас способом подарувати надію та силу тим, хто цього потребує найбільше.
Чому саме жіночий футбол став фокусом ваших інвестицій?
Жіночий футбол стрімко розвивається у світі, але в Україні він, на нашу думку, досі дещо недооцінений. Ми побачили можливість не лише розвивати спорт, а й долати гендерні бар’єри. SeaSters стали символом того, що навіть у важкі часи можна будувати щось нове та справді важливе. У перший же сезон команда стала чемпіоном Першої ліги й перейшла до Вищої. Але для нас найбільше перемога – це та мотивація, яку дають нам дівчата, що демонструють гарні результати попри всі виклики. Дивлячись на їхню амбітність, віру в майбутнє України та власний успіх, ми розуміємо, що взяли правильний курс.
Розкажіть трохи про один елементів вашої «спортивної» стратегії – безкоштовні футбольні школи для дівчат Одещини.
Після початку повномасштабного вторгнення було очевидно, що дітям потрібен простір для відновлення – як фізичного, так і психологічного. Ми перебирали різні варіанти, вивчали статистику забезпеченості мешканців регіону, намагались знайти конкретну потребу, яку могли б задовольнити в повному обсязі. І натрапили на цифри стосовно кількості дітей, що мають доступ до спорту. Так народилась ідея створення футбольних шкіл для дівчат.
Багато з цих дівчат втратили домівки, школи, друзів. Їхнє життя наповнене невизначеністю й страхом. Саме для них ми створили футбольні школи SeaSters. Ми хочемо дати дівчатам із непривілейованих родин безкоштовну можливість тренуватися, знаходити нових друзів і відчувати себе частиною спільноти. Це більше, ніж просто гра у футбол – це спосіб повернути їм дитинство та допомогти знову повірити в себе. А враховуючи успіхи основного складу команди SeaSters, це також неабиякий шанс почати займатися футболом на професійному рівні і побудувати спортивну кар’єру.
Наразі діють вже 6 шкіл в Одеській області, де навчаються загалом біля 150 дівчат. У планах ініціативи – відкриття 25 шкіл до кінця 2026 року.
До того ж ми та наші друзі в Америці працюємо над тим, аби в нового покоління українського футболу було все необхідне – обладнання та знаряддя для тренувань, спортивний інвентар і так далі. Наприклад, два професійних клуба зі штату Вірджинія, BRYC Elite Soccer Academy та Loudoun Soccer Club, на наше прохання відправили до Одеси велику партію високоякісних бутсів – а це питання комфорту та результативності на полі.
Як вдалося залучити міжнародну підтримку?
Я розумію, що Ви маєте на увазі, бо теж часто чую тезу про те, що підтримка України з американського боку зменшилась. Але це не зовсім так. Вона скоріше стала більш направленою. Американський народ, незалежно від політичних вподобань, активно підтримує Україну. Їм просто треба показати, чому це досі важливо. Думаю, що нам це вдається, бо ми ставимо правильні запитання: «А чи знаєте ви, що відчувають діти, коли посеред гри починається ракетна атака чи лунає повітряна тривога? Чи бачили ви стадіони, на яких вже ніколи ніхто не зіграє?»
Це допомогло закласти основу для виставки «SeaSters: Сила та Надія», яку ми показали в Сакраменто, Вашингтоні, Сан-Франциско та Одесі. Ми привезли історії нашої команди та через фотографії показали, як дівчата тренуються, мріють, перемагають і зберігають мотивацію навіть тоді, коли гра зупиняється через повітряну тривогу.
На цих світлинах – зруйновані стадіони та зворушливі моменти життя команди, яка з’явилася під час війни та попри все виходить на поле.
Ми хотіли показати, що футбол в Україні – це більше, ніж спорт. Це боротьба за нормальне життя, за надію, яку не зможе зруйнувати жодна війна. Завдяки цій виставці світ бачить не лише руїни, а й тих, хто продовжує грати.
Яку роль відіграє міжнародна підтримка у розвитку клубу та футбольних шкіл?
Світ бачить і підтримує нашу роботу. До нас завітали конґресмени США Селеста Мелой та Дональд Норкросс, ми отримали підтримку від Merkle Standard, проводили зустрічі з представниками Logistics Plus
та Atlantic Council
– і це лише частина людей та організацій, які вірять у наш проєкт.
Ви також згадували про плани залучення світового спортивного оператора. Які перспективи бачите в цьому напрямку?
Ми не просто хочемо створити успішну команду, а плануємо з її допомогою трансформувати всю індустрію футболу в Україні. І для цього дійсно необхідно привести до України великого спортивного оператора. Мається на увазі компанія чи організація, яка має досвід у розвитку футбольних клубів, інфраструктури та комерційних спортивних проєктів. Це може бути європейський або американський оператор, який розуміє специфіку глобального футбольного ринку та допоможе впровадити найефективніші світові практики.
Той, хто першим зробить цей крок в Україні, увійде в історію як піонер нової ери українського футболу. Ми переконані, що в умовах війни та викликів це не лише можливість, але й велика честь. Залучення такого оператора – не благодійність, а стратегічна інвестиція у спортивний бізнес. Україна має всі передумови для успіху: доступні тренування, якісну інфраструктуру та унікальну спортивну культуру, особливо в Одесі.
Що дає вам впевненість у тому, що Україна зможе подолати виклики та досягти успіху навіть у такі складні часи?
Нещодавно я вчергове повернувся з України – це був вже мій четвертий візит після початку повномасштабного вторгнення. І кожного разу я отримую одне й те саме враження. Окрім очевидних ознак війни – пошкоджень від обстрілів і щоденних сигналів повітряної тривоги – я стикаюся зі справжнім почуттям єдності та щирості. Це складно пояснити тим, хто не знайомий з українським контекстом, але кожен, хто був там, зрозуміє. Війна, здається, зняла все зайве, залишивши лише справжнє. Попри всі труднощі, через які проходять українці, вони щоранку починають новий день: усміхаються, ведуть дітей до школи, навчаються, запускають бізнеси, допомагають одне одному та вірять у майбутнє. Є вислів, що найяскравіші люди проявляються у найтемніші часи. У випадку України це більше схоже на цілу сонячну систему світла.