Уже незабаром усі міжнародні посилки, які надходять в Україну з-за кордону, можуть обкласти податком – відповідний законопроєкт поданий на реєстрацію в парламенті. БізнесЦензор дослідив аргументи «за» та «проти» ініціативи.
Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев подав на реєстрацію два законопроєкти – 1783273, 1783307 – щодо оподаткування податком на додану вартість і митом поштових відправлень в Україну. Тексти цих документів, за словами самого Гетманцева, розробили українські бізнес-асоціації.
Законопроєктами передбачається оподаткування ПДВ всіх посилок із-за кордону, незалежно від вартості. Ввізне мито з них буде стягуватися тільки в разі, якщо вартість товарів перевищує 150 євро.
Виняток складатимуть посилки з товарами вартістю до 45 євро за умови, що вони надсилаються фізичними особами без будь-якої оплати та без комерційної мети.
Тобто в разі ухвалення законопроєктів і набуття ними чинності, за будь-які замовлення з китайських AliExpress або ж Temu, що так полюбилися українцям, доведеться платити податок.
Для розуміння: станом на середину 2020 року AliExpress був третім за відвідуваністю макретплейсом України з 15 млн відвідувань на місяць. А тільки протягом весни 2024 року трафік Temu в нашій країні зріс удесятеро – до 10 млн відвідувачів.
Проте під податковим ударом можуть опинитися не тільки пересічні українці, а й виробники ОПК.
«Заважати людям обмінюватися дешевими товарами – це означає заважати їм діставати себе з бідності. Що дешевше людям обходиться ввіз іноземних товарів, то більше власних проблем вони розв’яжуть у наші й без того нелегкі часи. Окрім того, величезна кількість складових дронів, РЕБів, РЕРів та інших засобів для захисників також потрапляє саме в межу до 150 євро, тож це стане ще й ударом по обороноздатності країни», – коментує співзасновник Нової пошти Володимир Поперешнюк.
Чому виробники дронів не в захваті від ідеї
Норму щодо оподаткування закордонних посилок закладали в початкову версію урядового законопроєкту про підвищення податків. Утім, зрештою вона не потрапила у фінальну версію документа. Гетманцев тоді пообіцяв, що для скасування пільги в оподаткуванні посилок народні депутати підготують окремий законопроєкт.
Проблему ввезення в Україну посилок без сплати податків експерти, представники бізнес-асоціацій, нардепи обговорювали у вересні 2024 року під час конференції «Як детінізувати роздрібну торгівлю та мінімізувати контрабанду в Україні?».
Тоді учасники конференції дійшли згоди, що необхідність законодавчих змін зумовлена збільшенням в рази ввезенням в Україну китайських товарів без сплати податків, а це, на думку експертів, позбавляє конкурентоздатності та витісняє з ринку українських виробників аналогічних товарів.
Водночас, наголошувалося на конференції, пересилання товарів воєнного призначення – дрони та комплектовання до них, тепловізори, оптичні прилади тощо, або ж інші товари, що надаються як благодійна допомога, має здійснюватися без стягнення будь-яких податків.
Проте виділити такі товари окремим списком неможливо. У травні 2023 року Верховна Рада звільнила від сплати мита та ПДВ імпорт в Україну комплектовання для безпілотників. Але пільгу запровадили лише для підприємств, що виробляють або ремонтують дрони та внесені до спеціального переліку.
Ці виробники мають подавати детальний звіт про використання кожної імпортованої деталі, в іншому ж разі вони більше не зможуть завозити запчастини на пільгових умовах.
Як писав раніше БізнесЦензор, FPV-дрони, які виготовляють в Україні, від 80% до 100% складаються з китайських компонентів. Більшість невеликих виробників купують їх на китайських маркетплейсах і доставляють посилками. Адже ті ж українські продавці, яким вдається завозити оптові партії, мають перепродувати їх невеликим виробникам всередині України дорожче через податки, сплачуючи ПДВ.
Такі посилки з деталями з-за кордону використовують навіть на підприємствах Укроборонпрому. Насамперед вони потрібні для експериментальних зразків, бо процедура їх офіційного замовлення – тривалий забюрократизований процес. До офіційної процедури вдаються вже тоді, коли той чи інший прототип визнають перспективним.
Тож з одного боку оподаткування всіх комерційних посилок із-за кордону гальмуватиме розвиток того ж дроновиробництва, з іншого – вплине на собівартість продукції, адже доведеться враховувати ПДВ й мито. Дорожча вартість – менше дронів. Менше дронів – напруженіша ситуація на фронті.
Саме можливість швидко впроваджувати інновації, виробляти та розгортати велику кількість нових технологій, як писав Forbes, зробила з України світового лідера з виробництва дронів та РЕБ. Сучасні війни, наголошує видання, виграються в лабораторіях і на фабриках так само, як і на полі бою.
Поштова контрабанда
У Торгово-промисловій палаті України звертають увагу, що загальний обсяг операцій по посилках, який був звільнений від оподаткування, у 2022 році склав 23 млрд грн, у 2023 році – 40,1 млрд грн, у 2024 – 60 млрд грн.
«У разі скасування пільги в оподаткуванні посилок вартістю до 150 євро, додаткові надходження до держбюджету склали б 11,8 млрд грн за рік», – наголошують в ТППУ.
За умови хронічного вже дефіциту бюджету та критичної залежності від міжнародної допомоги в умовах війни кожна гривня в державній скарбниці – на вагу золота. Проте питання поштової пільги, переконують експерти, має і глобальшніші впливи.
«Значно більш негативним ефектом для економіки України, ніж потенційні втрати бюджету є те, що використання пільги з оподаткування міжнародних поштових відправлень призводить до викривлення конкуренції в Україні та завдає шкоди українським компаніям, які спроможні виробляти схожі товари в Україні та сплачувати податки.
Аналіз найбільших за кількістю отримувачів міжнародних відправлень дає можливість припустити, що пільгою користуються значна кількість фізичних осіб для здійснення «тіньової» підприємницької діяльності – формування отриманих посилок у комерційні партії та їх реалізація без сплати податків через мережу інтернет та соцмережі», – каже координатор експертних груп Економічної експертної платформи, фахівець з питань економічної та податкової політики Олег Гетман.
Серед 100 найбільших в Україні отримувачів міжнародних поштових відправлень – 81 фізична особа, вони сумарно отримали за 9 місяців 2024 року 18 765 посилок, стверджують в Економічній експертній платформі. Жодна з них не перевищила вартість у 150 євро, тому не підлягає оподаткуванню.
Експерти звертають увагу, що одна людина, отримуючи лише одне поштове відправлення на добу, може за місяць імпортувати товарів, що звільнені від сплати будь-яких податків, на суму до 4,5 тис. євро.
Шопінг без меж і затримок
Днями генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський повідомив, що очолювана ним компанія домовилася про стратегічне партнерство з китайським маркетплейсом Temu. «Шопінг без меж, доставка без затримок», – кажуть в Укрпошті.
Рішення ухвалили після успішного пілотного проєкту, впродовж якого Укрпошта доставила понад 1,5 млн посилок з Temu у піковий період.
Упродовж першого кварталу 2025 року держкомпанія планує відкрити новий автоматизований центр оброблення міжнародних посилок і ставить перед собою мету доставляти понад 90% посилок за 1-2 дні з моменту перетину кордону України.
Загалом Укрпошта доставляє понад 60% відправлень з Китаю.
СЕО мережі «Аврора» Тарас Панасенко своєю чергою звернув увагу, що Укрпошта ввозить посилки з Temu в Україну без жодних податків, і це є дискримінацією українських виробників та рітейлерів, які сплачують всі податки.
«Щоб забезпечити справедливість, треба скасувати для всіх, а не тільки для міжнародних маркетплейсів, усі податки на товари вартістю до 150 євро. Ні, це не дотування і не підтримка – це вихід хоча б на рівні умови. Нереально? Зробіть хоча би ПДВ на ввезення товарів із закордонних маркетплейсів. Те, що відбувається зараз, – це знущання над українським бізнесом серед білого дня на очах у всіх. І це прямо суперечить концепції Національного кешбеку», – наголосив він.
Скасування поштової пільги підтримують й інші представники бізнесу. Наприклад, Українська Рада Бізнесу, до складу якої входить 121 бізнес-асоціація різних галузей економіки, визначила вирішення проблеми з викривленням конкуренції через неоподатковані посилки з-за кордону ключовим пріоритетом на 2025 рік.
Європейський досвід
У боротьбі з поштовою контрабандою експерти покладаються на європейський досвід. Так, Європейський Союз для вирішення проблеми запровадив у 2021 році оподаткування міжнародних посилок від 0 євро.
Відповідно до Директиви Ради ЄС 2017/2455 – виключено звільнення від оподаткування ПДВ імпорту товарів незначної вартості з метою скасування й уникнення спотворення конкуренції між постачальниками всередині та за межами ЄС й уникнення втрат податкових надходжень.
З 1 липня 2021 року в ЄС скасували звільнення від оподаткування ПДВ при ввезенні невеликих партій товару до 22 євро та створили нову спеціальну схему продажу товарів, що ввозяться з країн, які не входять до Європейського Союзу, вартістю не більше 150 євро (без урахування підакцизних товарів), яка називається Import One Stop Shop (IOSS).
IOSS є добровільним: як постачальники з ЄС, так і за його межами (продавці та маркетплейси) можуть вибрати сплату ПДВ на імпорт низької вартості з країн за межами ЄС або через режим IOSS, або при імпорті через звичайні митні процедури, або за спеціальними домовленостями для операторів поштового зв’язку й експрес-перевізників щодо стягнення ПДВ.
У поданих Гетманцевим законопроєктах для полегшення адміністрування ПДВ та пришвидшення оформлення посилок на митниці пропонується:
- за аналогією з наявним у країнах ЄС механізмом IOSS, запровадити можливість сплати ПДВ безпосередньо постачальником товарів або маркетплейсом чи іншою платформою, за сприяння якої відбувалося постачання такого товару;
запровадити нову митну декларацію для товарів з незначною вартістю з набором даних, аналогічним митній декларації Н7, яка існує у країнах ЄС. Водночас наявні зараз форми документів для декларування посилок зможуть використовуватися і надалі.
- «Сплата ПДВ постачальником товару або маркетплейсом виключить необхідність додаткових митних платежів з боку покупця під час митного оформлення та сприятиме пришвидшенню митних процедур», – вважає Данило Гетманцев.