Україна отримала черговий транш від МВФ та узгодила меморандум про співпрацю. Новий документ – продовження попередніх зобов’язань. Фонд погіршив свої оцінки для української економіки, а прогнози розробили з урахуванням, що війна триватиме і наступного року.
Про те, які обов’язки взяли на себе і що варто знати про домовленності, читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Що з прогнозами
Якщо в попередніх прогнозах, які робились на наступний рік, і уряд, і кредитори завжди закладали закінчення активної фази війни вже в першій частині року, то зараз прогнози погіршились. Розрахунки зроблено з урахуванням, що більшу частину 2025-го триватиме активна фаза війни РФ проти України. Тут варто зазначити, що ці прогнози зробено в тому числі для того, щоб знову не зіштовхнутись з проблемою зростаючого дефіциту бюджету тоді, коли на це не розраховували.
«Економіка може відновитися швидше, особливо якщо ситуація з безпекою поліпшиться скоріше, ніж очікується. Декілька факторів можуть сприяти більш потужному відновленню, насамперед, зниження безпекових ризиків, що сприятиме швидшому поверненню мігрантів та покращенню настроїв, а також пожвавленню економічної активності завдяки швидшому вирішенню проблем з постачанням, пов’язаних з війною, та більш стабільному доступу до морських портів та інших шляхів постачання», – йдеться в меморандумі.
Ситуація в країні, як і раніше, залежить від того, коли та як закінчиться війна. Взимку 2024-2025 років дефіцит електроенергії може сягнути 3-4 гігават, що ускладнить економічну ситуацію. МВФ також переглянув прогнози щодо інфляції в Україні. Вона сягне 9% у 2024 році та знизиться до 7,5% у 2025 році, однак ці показники є вищими за попередні прогнози. Збільшення інфляції пов’язане з підвищенням цін на енергоносії та витратами на оборону. Дефіцит держбюджету України, за оцінками МВФ, становитиме 24,5% у 2024 році та зменшиться до 20% у 2025 році.
Зрозуміло, що якщо активна фаза війни триватиме довше, то на неї також доведеться витратити більше ресурсів. Бюджет на наступний рік (поки що проєкт бюджету) передбачає мобілізацію видатків. Держава чи не вперше наважилась на значне заощадження коштів за рахунок найменш захищених верств населення: заморозять мінімальні зарплати та пенсії.
Пенсії та прокурори
Питання багатомільярдних судів українців проти ПФУ також підіймається і в перемовинах з МВФ. Нещодавно виникли скандали через позови прокурорів проти ПФУ. Однак насправді держава вже програла величезну кількість позовів від силовиків, військовихі т.д. І справа не тільки в тому, що вони мають отримувати більші пенсії, суди зобов’язують проводити перерахунки за попередні періоди.
«Щоб досягти більшої правової визначеності та уникнути додаткового тиску на пенсійні видатки, спричиненого правовою невизначеністю, ми подамо до Верховної Ради до кінця березня 2025 року: зміни до законодавства, що забезпечать негайне набрання чинності частиною 5 статті 61 Закону 3354-20», – йдеться в меморандумі.
Ця частина статті закону передбачає, що навіть якщо рішення визнають таким, що не відповідає Конституції, це не відновлює попередню версію правил. Тобто зараз, якщо, наприклад, суддям зменшать максимальний розмір пенсії, вони через Конституційний суд визнають таке рішення таким, що порушує Основний закон, і поновлять собі старі виплати. А якщо буде діяти зазначена норма закона, рішення КСУ не буде автоматично відновлювати стару версію правил.
«Протягом декількох наступних років ми плануємо працювати над комплексними концептуальними засадами для вдосконалення та спрощення пенсійної системи і розглядаємо можливість запровадження другого рівня пенсійної системи, коли для цього з’являться відповідні умови. Ми ще раз наголошуємо, що будь-які запропоновані законодавчі зміни, що збільшують пенсійні видатки, повинні супроводжуватися середньостроковим аналізом фіскальної та боргової стійкості, а також чітким визначенням необхідних для цього джерел фінансування у змінах до бюджету Пенсійного фондуУкраїни», – йдеться в меморандумі.
Українська влада зобов’язалась відмовитись від:
- нових спецпенсій або пільг;
- нового підвищення виплат;
- зменшувати пенсійний вік;
«Крім того, ми покращимо адресність та запобігатимемо зловживанню певними надбавками до пенсій шляхом уточнення критеріїв отримання права на них. Механізми підтримки вразливих категорій населення. Ми працюємо над подальшим посиленням адресності та перевірки доходів при наданні пільг вразливим верствам населення», – йдеться в документі.
Тарифи: чи будуть підвищувати
«Меморандум від 18 жовтня 2024 року повторює потенційні заходи, які були в минулих оновленнях, не пропонує нові та не створює для України зобовʼязань щодо збільшення тарифів на енергоносії під час війни», – зазначають в Мінфіні. Це уточнення з’явилась після низки новин про те, що в домовленностях з МВФ є норма, яка передбачає зростання тарифів.
Насправді ця норма звучить таким чином: «потенційні заходи з реформування, як тільки дозволять умови, включають поступове додаткове підвищення тарифів (з урахуванням нової тарифної методології та соціальних міркувань під час війни), забезпечення зовнішнього фінансування танадання прозорої та виняткової прямої бюджетної підтримки ДП в енергетичномусекторі за умови наявності бюджетних ресурсів».
Окремо в домовленностях зазнчається, що після завершення війни забезпечення стійкості системи та зменшення квазі-фіскальних зобов’язань вимагатиме поступового підвищення тарифів на газ та електроенергію до рівня відшкодування витрат з одночасним виділенням достатніх та адресно спрямованих ресурсів для захисту вразливих домогосподарств. Простіше кажучи, колли закінчиться війна, поступово тарифи збільшать до рівня собівартості, а субсидії підвищать.
Однак і під час війни можливе підвищення тарифу (на опалення і газ заборонено законом). Все залежить від ситуації на енергетичних ринках, тривалості війни, ситуації в країні. Однак точно можна констатувати: це доволі загальне формулювання не зобов’язує Україну в конкретні терміни підвищувати тарифи на комуналку. Тарифи дійсно з часом зростуть, як зростатимуть ціни на всі продукти та товари. Однак конкретних термінів та сум немає.
Погана новина: «Нафтогазу» взимку доведеться закупити (імпортувати) до 2-3 млрд куб. м газу. «Якщо Нафтогаз стикнеться з дефіцитом ліквідності, ми оцінимо суму компенсації за виконання публічних спеціальних обов’язків (ПСО) у 2025 році на основі фактичних документально підтверджених витрат «Нафтогазу», перевірених Державною службою аудиту та іншими зацікавленими особами. Відповідні розрахунки будуть завершені до кінця серпня 2025 року», – йдеться в меморандумі.
Які структурні маяки має виконати Україна
До кінця лютого наступного року українська влада зобов’язалась призначити нового керівника БЕБ. До кінця червня мають призначити постійного керівника Державної міграційної служби. До цієї ж дати потрібно подати Бюджетну декларацію на період з 2026-го до 2028-го.
В цьому році треба підготувати програму фінансового оздоровлення банків, впровадити методологію оцінки ризиків для формулювання пріоритетів наглядових рад.
В цілому меморандум з МВФ не передбачає жорстких умов, Україна має дотримуватись тієї політики, яку розпочала раніше. При тому хоча зараз кредити від Фонду далеко не головне джерело зовнішнього фінансування, саме від нього залежить фінансування і від інших країн та інституцій.