В Україні можуть провести президентські вибори вже навесні наступного року. Але експерти вважають, що організувати таку кампанію під час війни технічно складно: щонайменше, гарантувати безпеку і право кожного громадянина — і в тилу, і в окопі — на голосування і висунення.
Народний депутат Олексій Гончаренко розповів телеканалу «Еспресо», що, за його інформацією, президент України Володимир Зеленський нібито вирішив провести вибори наступного року. Політик заявив, що процес заплановано на 31 березня 2024 року. Причина — у цей період завершується конституційний термін повноважень чинного глави держави.
Офіційно в ОП інформацію не коментували. Однак Володимир Зеленський допускав можливість організації голосування під час війни, за умови вирішення питання з безпекою на виборчих дільницях, а також внесенням відповідних змін до законодавства.
Росія з великою ймовірністю спробує організувати обстріли в «день ікс», а в багатьох школах, де зазвичай проводять голосування, особливо на прифронтових територіях, недостатньо укриттів навіть для учнів.
З бюлетенями в окопах
У коментарі Фокусунардеп Олексій Гончаренко підтвердив свої заяви про підготовку президентських виборів.
«Дійсно, як я і сказав, [президент України Володимир] Зеленський ухвалив рішення провести вибори 31 березня 2024 року. Як організувати цей процес із точки зору безпеки — абсолютно незрозуміло. Точніше у Львові, Києві — зрозуміло. А в регіонах, близьких до лінії фронту або до кордонів РФ — Харкові, Запоріжжі, Херсоні, — ні», — сказав Фокусу політик.
За словами Гончаренка, Конституція не забороняє проводити президентські вибори під час війни, на відміну від парламентських. Щоб запустити процес, народним депутатам достатньо ухвалити окремий закон про особливості проведення виборів президента під час воєнного стану.
«Маючи більшість у Верховній Раді, це не складе труднощів», — вважає політик.
За оцінкою голови Комітету виборців України Олексія Кошеля, є кілька ключових ризиків, пов’язаних із проведенням виборів під час війни. Перший і найголовніший — безпека. Росія з великою ймовірністю спробує організувати обстріли в «день ікс», а в багатьох школах, де зазвичай проводять голосування, особливо на прифронтових територіях, недостатньо укриттів навіть для учнів .
Інші ризики — з організацією виборів на тимчасово окупованих територіях та участі в голосуванні внутрішньо переміщених осіб. А також — із вільним доступом до медіа.
«У нас будуть питання з доступом до ЗМІ, використанням сумнівних інформаційних джерел, якими є анонімні Тelegram-канали, агітацією, а також із неможливістю оновити державний реєстр виборців. Хочу нагадати, це була найточніша база даних в Україні. Зараз можна об’єднати різні бази, але за чотири місяці ми не отримаємо якісний держреєстр. І плутанина буде гіршою, ніж у 90-ті, коли голосували «мертві душі». Тому розумний сценарій — відтермінувати вибори до завершення війни», — каже Фокусу Кошель.
Проте, якщо влада зважиться провести голосування, є кілька проблем, пов’язаних безпосередньо з організацією виборів. Одна з яких — реалізація права військовослужбовців на голосування і висунення.
Військові не зможуть повною мірою реалізувати не тільки право обирати, а й бути обраними. Адже вести агітацію з окопів фактично неможливо
У серпні, розмірковуючи про можливе проведення голосування, президент Зеленський запропонував західним партнерам відправити спостерігачів на передову, щоб «ризикувати разом». Водночас глава держави зазначав, що ніхто поки що не показав йому, як можна організувати вибори для військовослужбовців на передовій.
Кошель каже, що міжнародні партнери не стануть відправляти спостерігачів в окопи, оскільки це пов’язано з високими ризиками. Зокрема для самих військових.
«Я бачив, як працюють ОБСЄ та інші міжнародні структури в поствоєнних країнах: так, це підвищений рівень безпеки, броньовані автомобілі. Але ні волонтери, ні міжнародні організації — ніхто не буде ходити з бюлетенями або займатися спостереженням в окопах. Саме словосполучення «голосування на фронті» — це нонсенс. Ті, хто перебувають на передовій, в окопах, сірій зоні — голосування для них пов’язане з колосальними ризиками. Тому треба сказати чесно: проголосувати зможуть 60–80% військових у тилових частинах. Ті, хто на лінії фронту, будуть позбавлені такої можливості», — міркує Кошель.
Водночас українські захисники можуть стати мішенню для політиків, які прагнуть наростити рейтинг у процесі передвиборчої кампанії. Зробити це, за оцінкою експерта, захоче кожен, оскільки рівень довіри до ЗСУ в Україні, за результатами соцопитувань, — 93%. Водночас самі військові не зможуть повною мірою реалізувати не тільки право обирати, а й бути обраними. Адже вести агітацію з окопів фактично неможливо.
За кордоном — пошта
За даними Міністерства закордонних справ, від початку великої війни за кордоном проживає понад 8 мільйонів українців. Щоб вони змогли брати участь у голосуванні, необхідно щонайменше збільшити кількість виборчих дільниць на території консульств і посольств України.
Як показало нещодавнє соцопитування КМІС (Київський міжнародний інститут соціології), 65% респондентів сприймають вибори через інтернет негативно, оскільки переживають через ризик фальсифікації
Найбільш вдалий спосіб організації голосування українців, які проживають за кордоном, за словами Кошеля, — пошта. До цього методу вдаються більшість країн ЄС. Голосування можна організувати в різних форматах, зокрема в такому, за якого виборці самостійно роздруковують бюлетень, запаковують у прозорий, а потім паперовий конверт і надсилають за адресою для підрахунку голосів. Похибка результатів може бути пов’язана з роботою пошти — якісь листи можуть загубитися або прийти пізніше за термін, однак, за словами експерта, вона невисока. Однак владі варто вже зараз почати тестувати систему, щоб виявити й усунути слабкі сторони.
Щодо електронного голосування за допомогою застосунку «Дія», експерт із кібербезпеки Олександр Корсун вважає, що через ризики грубих махінацій можуть бути порушені три ключові принципи чесних демократичних виборів: таємниця голосування, відсутність примусу, можливість перерахунку голосів.
За словами Кошеля, крім технічних ризиків, є серйозна проблема з довірою українців до результатів електронного голосування. Як засвідчило нещодавнє соцопитування КМІС (Київський міжнародний інститут соціології), 65% респондентів сприймають вибори через інтернет негативно, тому що переймаються через ризик фальсифікації. Аналогічні результати були 2021 року. Тоді 66% опитаних зазначили, що ставляться до виборів онлайн негативно.
Немає проблем, якщо станція Академіка Вернадського проголосує через «Дію» або моряки під час плавання — будь-яка нечисленна група. Але не вибори за участю всіх громадян України
Недовіра українців до електронного голосування пов’язана загалом з обережною позицією щодо прозорості виборів, сформованою роками через масові порушення.
«Була історія з транзитним сервером ЦВК [вибори 2004 року, — Фокус], яка залишається живою в пам’яті. Були приклади, коли політики виходили і говорили — ми перемогли, але в нас украли перемогу. Ці спекуляції не підтверджували ні екзит-пол, ні копії протоколів із мокрими печатками, але це сформувало недовіру до самого інституту виборів. І поготів до електронного формату», — зазначає експерт.
Як відомо, напередодні повномасштабного вторгнення урядові сайти України зазнали кібератак з боку РФ. Якщо подібне станеться під час президентських виборів, у громадян з’являться сумніви в чесності результатів.
«Ми повинні проводити експерименти, це питання майбутнього. Немає проблем, якщо станція Академіка Вернадського проголосує через «Дію» або моряки під час плавання — будь-яка нечисленна група. Але не вибори за участю всіх громадян України», — додає голова Комітету виборців України.
Нагадаємо, за словами Руслана Стефанчука, голови Верховної Ради, Україні потрібні вибори, однак у законодавстві є «певні неузгодженості» з цього приводу.