Одним із головних героїв перших днів Паралімпіади у складі збірної України стала колишня вихованка Броварського ВУФК Оксана Зубковська.
Спортсменка родом із Мени (Чернігівської області), рекордсменка світу у стрибках у довжину серед спортсменів із вадами зору, у Парижі виграла п’яту Паралімпіаду поспіль у своїй дисципліні. Починаючи з Пекіна—2008 Зубковській немає рівних у секторі для стрибків у довжину.
При цьому, не можна сказати, що українка демонструвала високі результати з юних років. Своє перше паралімпійське золото Зубковська завоювала у… 27 років. Але продовжує вигравати нагороди найвищого ґатунку вже 16 років поспіль.
Потрапила в спорт випадково
Як це часто буває з великими спортсменами, Оксана Зубковська потрапила в спорт абсолютно випадково. Майбутня чемпіонка навчалася у звичайній школі в рідній Мені, доки одного чудового дня класна керівниця не привела тренера з легкої атлетики. Ось як сама чемпіонка згадує свою історію «знайомства» зі спортом:
«Навчалася в Менській міській середній школі ім. Т. Шевченка. Захоплюватися спортом почала після виховної години, коли класний керівник Ірина Гетьман запросила на зустріч з учнями тренера спортивного товариства «Колос» Надію Таратухіну. Вона так захоплено розповідала про легку атлетику, що на перше тренування прийшла половина класу. Але через кілька тижнів багато хто зрозумів, що ця справа не для них. Залишилася тільки нерозлучна трійця — Алла Федоренко, Наталя Царенко і я. Хоча, якщо чесно, до цього я про спорт і не думала. Потроху займалася танцями, а ще випалювала по дереву.
Із задоволенням бігала різні дистанції, стрибала у висоту і довжину. Без тренувань не могла прожити й дня. Багато часу проводила на стадіоні. За це мама дуже сердилася. Доводилося намагатися не відставати від однокласників, але не завжди виходило. Підводив поганий зір, але я не могла про це сказати вчителям. Лікар приписав мені окуляри, але їх не носила. Так ніхто й не дізнався про хворобу, крім мами».
Чотири роки тренувань під керівництвом тренера Таратухіної дали чудовий результат. Уже в десятому класі Зубковська двічі виконала норматив кандидата в майстри спорту зі стрибків у довжину та висоту, виборола звання чемпіонки України у своїй віковій категорії, встановила новий рекорд області серед дорослих у стрибках у висоту, подолавши планку на висоті 1 м 75 см. Після цього двічі його покращувала і довела до 1 м 83 см.
Утім, доленосною на той момент виявилася перемога у стрибках у довжину на Всеукраїнських сільських спортивних іграх під егідою спорттовариства «Колос». Одночасно з врученням золотої медалі тренер Валерій Грядунов запросив Зубковську на навчання до Броварського спортивного інтернату. Зрозуміло, майбутня чемпіонка погодилася, бо хотіла мати нормальні умови для тренування. У спортінтернаті вона закінчила 11 клас, а потім ще два роки навчалася в Броварському вищому училищі фізичної культури і спорту, стрибала у висоту. Виграла чемпіонат України в цій дисципліні, тоді як у стрибках у довжину посіла лише третє місце. Потім подала документи до Національного університету фізичного виховання і спорту України, але вступила туди лише з другої спроби. Підвів зір, медична комісія не змогла одразу дати добро на навчання.
«Хотілося бути спортсменкою і тренуватися в хороших умовах»
Уже через багато років в одному з інтерв’ю, коментуючи свій переїзд із Мени до Броварів, спортсменка зазначила:
«Хотілося вирватися з нашого маленького містечка. Майбутнього там, якщо чесно, не бачила. Хотілося бути спортсменкою і тренуватися в хороших умовах.
У нас був зал, який не опалювався, взимку не було світла, ми під свічками тренувалися. Бігову всю роботу ми робили в снігу по заметах. Тому, я як дитина дуже хотіла в тепло і в хороші умови. І коли я вперше побувала в Броварському манежі — була в дикому захваті. Там дуже класні умови для тренувань».
«Прокинулася знаменитою» у 2007-му
Перший великий успіх до спортсменки прийшов у 2007-му році. На Всесвітніх іграх IBSA (серед незрячих) у Бразилії Оксана Зубковська перемогла у стрибках у довжину, за що була відзначена від організаторів змагань золотої медалі, а в Україні отримала звання майстра спорту міжнародного класу. Через чотири роки, у 2011-му вона повторила свій успіх в Антальї, а ще до золотої медалі у стрибках у довжину додала срібло в бігу на 100 метрів. А ще через два роки — з 2013—го, став проводитися окремий чемпіонат світу з легкої атлетики серед незрячих спортсменів, який замінив Всесвітні ігри IBSA.
На чемпіонатах світу Зубковська також не знає поразок. П’ять турнірів (2013, 2015, 2017, 2019, 2023) — п’ять золотих медалей. Виграла вона і золото чемпіонату Європи-2021 у своїй категорії.
Але всі ці досягнення затьмарює паралімпійська серія перемог українки, яка підкреслює унікальність спортсменки.
П’ять Ігор на вершині
За рік після свого міжнародного дебюту на Всесвітніх іграх IBSA, 2008-го Зубковська виборола золото у стрибках у довжину на Паралімпіаді в Пекіні та встановила світовий рекорд — 6 м 28 см. Але це був тільки початок… На Іграх у Лондоні українка не тільки повторила свій успіх 4-річної давнини, а й поліпшила світовий рекорд на 32 сантиметри — до 6 м 60 см.
Серія продовжилася в Ріо-де-Жанейро-2016, де спортсменка виборола вже третє золото поспіль. А в Токіо, попри цикл, що збився, — Ігри пройшли через 5 років, були перенесені на рік через пандемію коронавірусу, Оксана Зубковська завоювала своє четверте паралімпійське золото поспіль. При цьому, у вельми солідному за спортивними мірками віці — за півтора місяця до початку Ігор їй виповнилося 40 років.
Втім, як виявилося, вік для Оксани Зубковської взагалі не перешкода. Через три роки, в Парижі-2024, у 43-і, вона виграла свою п’яту (!) золоту нагороду Паралімпіади. Цього разу їй вистачило стрибка на 5,78 метра, щоб упевнено випередити основних конкуренток у боротьбі за звання чемпіонки — Сару Мартінес з Іспанії (5,40) і Лінду Хамрі з Алжиру (5.30).
Повз останній успіх не зміг пройти Президент України Володимир Зеленський.
«Дякую спортсменам, тренерам і всім, хто працює з нашою командою. Кожен успіх українців і українок надихає всю нашу країну», — зазначив Зеленський.
Варто сказати, що Зубковська має вузьку спеціалізацію — стрибки в довжину, де на одному змаганні розігрується тільки один комплект медалей. На відміну від того ж плавання, де спортсмен може завоювати кілька медалей на одному турнірі. Навіть якщо спеціалізується тільки в брасі, або, приміром, тільки в плаванні на спині — на різних дистанціях. І тим ціннішим і унікальнішим є досягнення нашої спортсменки, яка завоювала п’ять золотих медалей на п’яти Іграх поспіль.
Надійний тил
Ще після пекінської Паралімпіади-2008 Оксана Зубковська вийшла заміж, а вже перед наступними Іграми в Лондоні-2012 знадобилася… допомога мами.
«За той олімпійський цикл — між Пекіном і Лондоном — у моєму житті відбулися чималі зміни. Я вийшла заміж, народила синочка Ванюшу. Коли малюку виповнилося два місяці, переді мною постав нелегкий вибір: знову тренуватися чи ростити сина. Порадилася з мамою Ларисою Миколаївною. Вона без вагань погодилася допомагати. Майже два роки щотижня їздила до Києва: з понеділка по п’ятницю тішила онука в столиці, а на вихідні — назад до Мени. А у квітні, коли почалася серйозна підготовка до Лондона в Криму, мама аж чотири рази побувала там зі мною, щоб я могла повноцінно тренуватися… Тож того разу я серйозно налаштувалася на медаль заради сім’ї. На щастя, вдалося, довела тоді маму до сліз своєю перемогою».
В Оксани Зубковської на рахунку п’ять золотих нагород Паралімпіад. Це привід для того, щоб зупинитися? Сама чемпіонка, впевнений, так не думає. І піти на шосте коло (олімпійський цикл) — дуже приваблива пропозиція. Далі буде?..