Дунаєвецька громада з глибоким сумом і болем у серці провела в останню дорогу воїна Олександра Кучерявого. Після багатьох місяців болісного очікування та надії родина отримала підтвердження найстрашнішого: 19 липня 2024 року під час штурмових дій противника в районі населеного пункту Прогрес Покровського району Донецької області боєць загинув, виконуючи бойове завдання, повідомляє Дунаєвецька громада. Йому було 42 роки.
«Олександр здобув фах техніка-механіка у Хотинському сільськогосподарському технікумі. Згодом проходив строкову військову службу, яку виконав сумлінно та гідно. У 2003 році створив сім’ю зі своєю коханою Світланою. Разом вони виховували двох синів — Максима та Матвія. Олександр працював у Центрі прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля в селі Залісці, а згодом — електриком, де зарекомендував себе як відповідальний, професійний і сумлінний працівник», — повідомили у громаді.
У 2014 році, з початком російської агресії, Олександр добровільно став на захист Батьківщини. Проходив службу в зоні АТО до 2016 року, був відзначений грамотами за сумлінне виконання службових обов’язків.
У жовтні 2023 року, під час повномасштабного вторгнення, він знову без вагань став до лав Збройних сил України. Пройшов навчання в Рівному, Польщі та Дніпрі, після чого виконував бойові завдання на Запорізькому, а згодом — на Покровському напрямку. З 24 липня 2024 року вважався зниклим безвісти. Родина жила вірою та надією, однак у січні 2026 року стало відомо про його загибель. У захисника залишилися батьки, брат, дружина та двоє синів. Поховали Олександра на місцевому кладовищі у селі Січинці з усіма військовими почестями.