Під час поїздки він провів низку зустрічей, від яких залежить підтримка України з боку Вашингтона. Ключовими були його розмови з Джо Байденом та керівником Палати представників Конгресу, республіканцем Кевіном Маккарті, адже саме в Палаті представників вирішується доля нового пакету допомоги Україні у розмірі 24 млрд доларів.
Про основні підсумки важливого для України візиту – у матеріалі OBOZREVATEL.
Допомога буде, але за неї потрібно боротися
Візит Володимира Зеленського до Вашингтона пройшов дещо не так, як попередній. Так, американський президент висловив належну повагу до президента України та промовив потрібні слова на кшталт, що «Сполучені Штати залишаться з вами» у процесі війни з Росією, та додав, що він не має іншого вибору, окрім як вірити у двопартійний прорив у питанні подальшої підтримки України. Але ж до нового пакету допомоги офіційно не увійшли ракети ATACMS, які ми всі так довго чекали й отримання яких анонсувалося ЗМІ перед зустріччю.
Цього разу не було виступу перед Палатою представників через позицію її голови, республіканця Кевіна Маккарті, стосовно надання допомоги Україні від США. Подібний виступ відбувся у грудні 2022 року, і тоді американські парламентарі зустріли Зеленського оваціями. Цього разу Маккарті заявив, що в Конгресу «немає часу на проведення спільного засідання».
Як відомо, Білий дім запросив у Конгресу виділення 24 млрд доларів – як пакет на допомогу Україні: 9,5 млрд мають піти на постачання озброєння, 3,6 млрд – на воєнну та розвідувальну підтримку, 7,3 млрд – на гуманітарну та економічну підтримку. Саме Палата представників має затвердити новий пакет. За інформацією американських ЗМІ, приблизно третина республіканців – 70 конгресменів – взагалі виступають за те, щоб припинити постачати озброєння Україні.
Не додали позитиву і заяви Маккарті як напередодні зустрічі, так і після неї. На запитання журналістів, чи готовий він пообіцяти Зеленському та Україні виділення коштів, спікер Палати представників США відповів: «У мене є запитання: де звітність щодо грошей, які ми вже виділили, який його план щодо перемоги. Так, Росія – агресор, але підзвітність України щодо витрат американських коштів є в інтересах американських платників податків, і вони хочуть це знати».
Журналісти також запитували Маккарті, чи має він намір винести на розгляд Палати представників новий пакет допомоги Україні на суму 24 млрд доларів. Але той неодноразово уникав прямої відповіді.
«Розумієте, нам треба потурбуватися про фіскальні питання в Америці, – сказав він. – Я більш ніж підтримую розгляд пакету допомоги Україні, але я знаю, що президент сфокусований лише на цьому, а у нас щойно 10 тис. людей перетнули кордон. Думаю, ми маємо пріоритети тут».
Підтримав свого однопартійця і конгресмен Майкл Волтц. Він заявив, що епоха отримання Україною «відкритого чека» від Конгресу закінчилася, відзначивши, що принаймні половина республіканців голосуватиме проти збільшення допомоги, якщо не буде виконано конкретних умов Конгресу. Він також закликає європейських партнерів взяти на себе нові фінансові зобов’язання.
«Стосовно результату візиту президента загалом, то я не вважаю це провалом, – говорить ексочільник МЗС України Володимир Огризко. – На мій погляд, підсумки все-таки принесли більше позитиву. Дехто вже встиг взагалі заявити про якусь зраду, але це далеко не так. Треба чітко розуміти, що дипломатія така річ, що не все те, що бажаєш, зрештою зможеш отримати», – зазначає Володимир Огризко.
На його думку, практичні підсумки візиту президента до США – допомога є і вона буде виділятися надалі. Так, можливо, не все, що потрібно Україні, американці передають у тій кількості, яка необхідна для перемоги, та не так швидко, якби нам хотілося. Це є певною проблемою американської сторони.
«Такі недружні висловлювання з боку Маккартні не прикрашають будь-якого політика, – говорить Володимир Огризко. – Думаю, це відбувається винятково у дусі передвиборчої кампанії. Мовляв, чинна влада не знає, як правильно вести політику щодо війни в Україні, а ми знаємо. Саме тому лунають різкі заяви у бік Зеленського чи наголошується на необхідності менше думати про Україну, а більше про проблему мігрантів. Це чистий популізм для внутрішнього користування. Хоча заяви цієї групи – не позиція США загалом, та все ж зрозуміло, що за допомогу треба буде добряче боротися. Потрібно більш активно працювати у Конгресі та Сенаті.
Ця агресивна група республіканців буде говорити у такому руслі постійно, особливо з наближенням виборів. Треба орієнтуватися на інших представників цієї політичної сили, яких більше. Вони досить чітко розуміють, що саме відбувається на полях битви України. Наприклад, сенатор США від Республіканської партії Ліндсі Грем не так давно заявив, що Україна за допомогою менш ніж 3% воєнного бюджету США знищила половину російської армії. Натякаючи на те, що витрати не такі вже й великі, якщо дивитися на отриманий результат. Саме завдяки Україні було розвіяно міф про «другу армію світу», яку так боялися у США та Європі. Тому сенатору Маккартні краще треба переосмислити нинішню ситуацію, а не лізти з різкими заявами», – зазначив Володимир Огризко.
Страхи Заходу щодо Росії та Путіна й до сьогодні великі
Як відомо, українська влада давно просить США надати ракети ATACMS, які б набагато ускладнили життя російських окупантів. Перед поїздкою до Вашингтона Володимир Зеленський говорив, що він упевнений у тому, що найближчим часом американці нададуть ЗСУ це озброєння. Такий оптимізм зберігався досить довго і розтанув за кілька днів до безпосередньої зустрічі з Байденом. Тоді стало зрозуміло: американці не передадуть ці ракети Україні найближчим часом. Зазначалося, що президент США з різних причин вирішив поки не надавати ракети ATACMS Україні, але не виключає такої можливості в майбутньому.
Через кілька днів після зустрічі в американських ЗМІ з’явилася інформація, що США таки передають Україні «невелику кількість» далекобійних ракет ATACMS. Це нібито Володимиру Зеленському пообіцяв Джо Байден. Терміни поставок ATACMS, як і їхня точна кількість, невідомі.
Та, здається, цю новину розвіяв радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк, який в ефірі телемарафону заявив, що справжнє рішення про передачу Україні ракет ATACMS оголосять не ЗМІ.
«Питання коли, в якій кількості та чи будуть взагалі надані далекобійні ракети, вирішують дві людини – Байден і Зеленський», – зазначив Подоляк.
Зі свого боку Володимир Зеленський з цього приводу заявив, що з ATACMS буде так само, як із літаками F-16. США тривалий час відмовлялися надати Україні ці винищувачі, але в результаті дозволили постачання європейським країнам.
Американський президент наразі нічого нового щодо цього не заявив. Питання надання ЗСУ вказаного озброєння прокоментувала Карін Жан-П’єр, речниця адміністрації Джо Байдена. Вона виступила на брифінгу перед представниками ЗМІ 22 вересня.
«Я не збираюся підтверджувати повідомлення, що з’явилися. Президент вже давно сказав, що ATACMS не виключені з обговорення. Але в мене немає нічого нового для анонсу», – сказала Карін Жан-П’єр
«США продовжують боятися Росії, – зазначає Володимир Огризко. – Це виявляється саме у тому, що вони не хочуть давати Україні ту зброю, яка б набагато пришвидшила вирішення питання нашої перемоги на полі бою. Бо якщо ми швидко переможемо росіян, то очевидно, що путінський режим впаде. Тоді перед Заходом постає питання: як бути далі у такій ситуації. Чи втримається Російська Федерація у нинішніх кордонах? А на сьогодні існує багато факторів вважати, що цього не відбудеться.
Відтак виникає ще більше питань, до яких наші західні партнери не готові ще більше, аніж продовження війни з Росією. Звичайно, їх стримує і ймовірна ядерна загроза. Адже прогнозувати майбутнє з божевільним кремлівським режимом дуже важко. Я вважаю, що ядерного удару все ж не буде. Бо Путін – боязлива людина за своєю натурою, він чітко розуміє, що за такого розвитку подій Захід вже не зможе «не побачити», що йде ядерна атака. Вони можуть «не побачити», що впали уламки БПЛА на територію країни НАТО чи що російська ракета убила двох поляків, але ядерну атаку все ж розгледять. Тому, звісно, на сьогодні запобігання дезорганізації на території РФ Захід хвилює першочергово», – підкреслює Володимир Огризко.
За його словами, ще один фактор, чому ми поки не отримали ракети ATACMS – внутрішньополітична ситуація у США. У країні вже розпочалися передвиборчі перегони. Адміністрації Байдена потрібно грати досить розважливо, щоб не сильно дратувати своїх конкурентів – республіканців, щоб мати можливість вирішувати питання української допомоги у тому ж Конгресі, де з ними потрібно домовлятися.
«На мій погляд, щоб заспокоїти саме крикливу частину республіканців на чолі зі спікером Палати представників Конгресу Кевіном Маккарті, яка вимагає зменшення допомоги Україні, було ухвалено тактичне рішення: на сьогодні відкласти питання ATACMS, – впевнений Володимир Огризко. – Байден та його команда зробили акцент у виділеній допомозі на іншому, а саме на засобах оборони. Україна отримає чергові системи протиповітряної оброни, які також нам конче необхідні, адже Росія продовжує свої масовані обстріли.
ATACMS є наступальною зброєю, а тема наступу на територію Росії – страшне табу для багатьох на Заході. Саме тому вирішили поки відкласти передачу цих ракет. Хоча до напередодні візиту Зеленського до США звідти були чіткі сигнали – питання вирішено позитивно і Байден оголосить про їхню передачу. Та, здається, з’явилися сторонні фактори, які вплинули на цей процес».
Аналогічну думку щодо страхів Заходу висловив і економіст та дипломат Андерс Аслунд, який у X (колишній Twitter) написав: «Поспілкувавшись з багатьма людьми у Вашингтоні, я виділив для себе кілька факторів. По-перше, багато «реалістів», таких як Джордж Буш-старший та його радник з національної безпеки Брент Скоукрофт, бояться дестабілізації Росії. По-друге, радник національної безпеки віцепрезидент Джейк Салліван і його структура, як і раніше, смертельно бояться провокувати Путіна та ядерну війну. Путін їх лякає, і вони здаються без жодної причини. Усі озброєння надходять в Україну надто пізно».
Європа дивиться на США
Відкладення постачання Україні ракет ATACMS із США впливає не лише на перебіг подій на фронті. Це також може спонукати ту ж Німеччину не надавати свої крилаті ракети великої дальності Taurus. Берлін тривалий час вагається у вирішені цього питання, заявивши, що вважає за краще діяти спільно з Вашингтоном у разі надання нових видів військової допомоги. Здається, якщо допомога з боку США похитнеться, то європейські партнери України також можуть дещо завагатися у цьому відношенні.
«Це справді може статися у якійсь мірі, особливо у контексті Німеччини, – говорить Володимир Огризко. – Взагалі Європа повинна давати навіть більше допомоги за США, а не просто орієнтуватися на їхні дії. Адже війна її стосується значно більше. На жаль, сьогодні поки цього не відбувається. Це традиційна історія, коли європейці вважають за потрібне критикувати дії тієї ж Америки, але спокійно користуються її ядерною парасолькою. Вони повинні нарешті реально зрозуміти, що, маючи такого дикого сусіда, як Росія, треба значно більше дбати про свою безпеку і допомагати тим, хто забезпечує їхній спокій та мир сьогодні, тобто Україні. Але є й інші приклади у Європі: маленька Данія чи трохи більші за неї Нідерланди, які виділяють вагому допомогу нашій країні. Все залежить від керівництва тієї чи іншої держави, як воно розуміє свою відповідальність у нинішніх реаліях».
План Трампа – план Путіна?
Думка про те, що Володимир Путін реально розглядає як один із варіантів своєї перемоги зміну господаря Білого дому у 2024 році, не є такою вже нісенітницею.
На сьогодні наші головні союзники не погоджуються із фактичним визнанням окупації частини української території. Але все може змінитись, якщо до влади прийде одіозний Дональд Трамп. Його шанси зараз дуже хороші. Так, за останніми опитуваннями, він є основним претендентом на пост президента від Республіканської партії та має однакові шанси на перемогу з Джо Байденом.
Великий популіст і егоцентрист, що добре відчуває, чого саме хоче натовп, своїми різкими заявами дає пальне для його розігріву. Жодних моральних зобов’язань у Трампа перед українцями немає, адже, за його словами, повномасштабна війна почалася не за нього. Тому йому буде досить легко вчиняти так, як вигідно, можливо, наплювавши на інтереси та трагедію України.
«Україна має поступитися Росії частиною своїх тимчасово-окупованих територій. Думаю, Росія погодиться з цим. Потрібен правильний медіатор чи переговорник, а зараз його немає», – заявляє експрезидент США.
Під час свого візиту до США Володимир Зеленський закликав Дональда Трампа публічно презентувати мирний план для закінчення війни в Україні.
Водночас він наголосив, що будь-який мирний план, який передбачає відмову від своїх територій, наша влада розглядати не буде.
«Якщо ідея полягає лише в тому, аби забрати частину нашої території й віддати Путіну, то це не формула миру», – зазначив Зеленський.
«Особисто в мене є великі сумніви щодо того, що у Дональда Трампа є якийсь план. Пропозиція закрити в одній кімнаті Зеленського та Путіна виглядає просто смішно та не серйозно. Це продовження популістських заяв, які покликані привертати увагу до його особи у передвиборчій гонці», – так прокоментував цей факт Володимир Огризко.