Український політикум розгорнув активність в регіонах, готуючись до осінніх виборів. Вони пройдуть в умовах нового виборчого законодавства, яке парламент змінив за лічені місяці до дня голосування. Крім того, ці вибори мають закріпити реформу децентралізації, що загострила конфлікт між центральною владою і так званими «старими» політиками на місцях. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.
Політики і партійне керівництво вже повним ходом готуються до місцевих виборів, призначених на 25 жовтня. Організовувати кампанію штабам доводиться в досить експериментальних умовах. Цього року вибори пройдуть за новими правилами, які видаються заплутаними не тільки звичайним громадянам, але й самим кандидатам.
Паралельно в рамках децентралізації Кабінет міністрів розділив всю територію країни на громади і укрупнив райони. Тобто виборцям доведеться обирати ради громад та депутатів у відформатовані райради.
Треба сказати, що на практиці реформа децентралізації тільки загострила протистояння між «печерським трикутником» та місцевою владою, представленою так званими «старими» політиками. Маючи достатньо самостійності та повноважень, в регіонах не поспішають беззастережно коритися центру. А наміри команди Володимира Зеленського перезавантажити кадри на місцях своїми ставлениками вже не здаються настільки реальними, як рік тому.
І це далеко не всі складнощі, з якими стикаються штаби, плануючи свою стратегію на ці перегони. Сплутати всі ці плани може епідемія коронавіруса, яка, з огляду на статистику, набирає обертів.
Карантин не перешкода, поки що
Поки ні карантин, ні епідемія не заважають проведенню кампанії, розповіли опитані РБК-Україна експерти. Зараз вся робота йде в медійному та рекламному напрямку, великих агітаційних заходів поки що немає, каже політтехнолог Сергій Гайдай.
Далі все буде залежати від того, якою буде епідемічна ситуація восени, коли кампанія перейде в активну фазу.
«Скоріше за все, доведеться пристосовуватися до карантину. Буде менше або зовсім не буде масових заходів. На «сітки» це вплине менше. З ними буде інша проблема: грошей зараз буде менше внаслідок економічної кризи. Хоча в 2015 році теж була економічна криза», – розповів виданню політолог Володимир Фесенко.
Говорити про скасування виборів експерти поки не беруться. Навесні в команді Зеленського заперечували такий розвиток подій. Але останні заяви МОЗ не настільки категоричні. За словами головного санітарного лікаря Віктора Ляшка, питання про перенесення місцевих виборів буде розглядатися в тому разі, якщо більш ніж 50% території країни опиниться в «червоній» зоні епідемічної небезпеки.
«Цілком можливо, якщо влада побачить, що вона ризикує програти вибори – введення надзвичайного стану і перенесення виборів на невизначений термін», – припустив у розмові з виданням політтехнолог Кость Бондаренко.
З іншого боку, для президента і правлячої партії відкладати дату виборів не дуже вигідно, оскільки до того часу їхні рейтинги можуть знизитися, зазначив Фесенко.
На цей «побічний ефект» звернув увагу і експерт у сфері стратегічних комунікацій Денис Богуш. За його оцінкою, відтермінування дати виборів на місяць або два загрожує «Слузі народу» втратою п’яти відсотків рейтингу в розрізі всієї країни.
За прогнозами Гайдая, вибори, ймовірно, відбудуться в строк, але з дотриманням карантинно-епідемічних правил, наприклад, масочного режиму.
Переписані правила
Одна з ключових особливостей цих виборів, від якої відштовхуються партійні штаби, вибудовуючи кампанії – нова виборча система. На початку цього року набув чинності Виборчий кодекс, який кардинально змінює правила виборів і у місцеві ради, і в парламент.
У середині липня депутати внесли ще одну порцію змін у виборче законодавство, залишивши мажоритарку тільки для сіл, селищ і міст з населенням до 10 тисяч.
Вибори в інші міськради пройдуть за новою пропорційною системою з відкритими списками, без можливості самовисування. Ці списки формують політичні партії. Але виборець має право вибрати того з кандидатів, якого він хоче бачити в раді.
Навколо порогу в 10 тисяч було чимало суперечок як серед депутатів, так і в експертному середовищі. Їхнє головне побоювання зводиться до того, що відкриті партійні списки на виборах в невеликих містах можуть надмірно політизувати органи місцевого самоврядування.
«Людина має йти не з гаслами партій, а з інтересами громад. Але сьогодні, згідно з Виборчим кодексом, її змушують йти від якоїсь із політсил. Якщо ти не домовився з партією, ти не зможеш балотуватися. Якщо ти переміг на виборах в окрузі, але твоя партія не набрала прохідні відсотки, ти не отримаєш мандат. І це величезне викривлення, якого раніше не було під час виборів в Україні», – зазначив Сергій Гайдай.
Форма бюлетеня за відкритими списками також буде відрізнятися від тієї, яку видавали українцям у минулі роки. Але найскладніше починається після закриття дільниць – це процедура підрахунку. Усі ці нововведення додадуть незручностей і виборцям, і членам комісій. До того ж у таких умовах і партіям складно прораховувати свої дії, щоб обрати найбільш адекватну стратегію, уточнив Гайдай.
Крім того, новий кодекс перекроює межі округів. Через це штабам та кандидатам, які працювали на тому чи іншому окрузі, доводиться розширювати свою діяльність і впізнаваність на більшому ареалі, розповів виданню Денис Богуш.
«Наприклад, у місті Біла Церква з населенням приблизно 200 тисяч чоловік раніше було 42 округи. Зараз же це місто поділять приблизно на 4 або 5 округів», – пояснив політтехнолог.
Конфлікти і вимушені союзи
Ще одна особливість цієї кампанії пов’язана з реформою децентралізації, яку запустила попередня влада і продовжує нинішня. Ті повноваження та ресурси, які центр «спустив» у регіони підвищує інтерес до місцевих органів самоврядування, звертають увагу експерти.
«Ціна політико-економічного призу значно зросла – місцеві бюджети зросли в декілька разів. Головне значення матимуть вибори депутатів ОТГ і міські ради, саме там буде реальна влада, а не в районні чи обласні ради. Облради матимуть більше статусне значення», – сказав Володимир Фесенко.
Опосередковано цей перерозподіл влади і повноважень став проступати у вигляді наростаючого конфлікту між центральною владою і регіонами, уточнив Кость Бондаренко. Наочний випадок стався в Черкасах, коли в травні мер вирішив послабити карантин у місті, всупереч вказівкам Кабміну. Слідом пішли Тернопіль і Луцьк, яких визначили до «червоної» зони, але місцева влада не захотіла повертатися до «локдауну».
На думку Гайдая, основа цих непорозумінь в тому, що президент вважає мерів і голів ОТГ «нижньою ланкою своєї влади».
«Єдине – він хоче їх замінити, як замінив більшість депутатів у Раді завдяки виборам. І це протистояння – чи вдасться йому їх замінити, чи залишаться колишні – на цих виборах уже зараз проявляється і буде проявлятися надалі. Поки що, як ми бачимо, президент цю боротьбу програє на відміну від тих виборчих боїв, які він рік тому переміг», – сказав політтехнолог.
Багато чинних мерів від початку карантину лише наростили свій рейтинг. Денис Богуш оцінює цей приріст в плюс 15-20%. Змістити їх під час жовтневих виборів буде досить проблематично.
«В Україні, крім Києва, є ще кілька стратегічно важливих міст, навколо яких обертається велика політика і формується загальноукраїнський бюджет. Це Львів, Вінниця, Дніпро, Харків, Одеса, Маріуполь і Запоріжжя, зазначив Бондаренко. Фактично в усіх цих містах чинні мери, найімовірніше, залишаться на своїх посадах. А в «Слуги народу» немає сильних кандидатів, які могли б скласти їм конкуренцію», – вважає Бондаренко.
За його словами, у цих містах президентська партія зосередиться на тому, щоби домовитися з чинними мерами. Наприклад, що «Слуга народу» надає їм неформальну підтримку, висуваючи проти них слабку фігуру, але потім вони разом формують більшість у міськраді, додав експерт.
«Можливо, за таких домовленостей «Слуга народу» претендуватиме на посаду секретаря міськради. Інша річ, я думаю, що в більшості випадків ці попередні домовленості можуть бути порушені відразу після виборів», – припустив політтехнолог.
Прогнози Богуша щодо шансів правлячої партії ще менш оптимістичні. За його словами, виборці, з одного боку, втомилися від старих політиків. Але і до нових вже ставляться досить скептично.
«У цій ситуації партія «Слуга народу» в якихось регіонах країни може взяти приблизно 20%, але у більшості регіонів, я думаю, вона не пройде до ради. Зараз у неї падає рейтинг, а до жовтня це падіння тільки посилиться», – вважає співрозмовник.
За такого розкладу політсилі Зеленського доведеться створювати вимушені союзи з місцевими елітами, щоб отримати вплив на регіональну політику. Альтернативний варіант – посилити вагу обласних і районних державних адміністрацій, щоби зберегти хоча б частковий контроль над місцевою владою.