Кадрова проблема поступово виходить на передній план для Збройних сил України. Для того, щоб розв’язати її, влада вирішила змінити підхід і почати використовувати метод «батога» і «пряника». Як це працюватиме, розповідає видання «BBC Україна«.
Так, про критичну важливість нарощування мобілізаційного резерву в один голос говорять і військові, і політики. Парламент, Кабмін, Міноборони і Генштаб працюють над цим питанням. Деякі новації щодо мобілізації українців вже почали активно втілюватись у життя. Крім того, незабаром напрацьований законопроєкт для посилення мобілізації мають зареєструвати в Раді, а ухвалити його планують до кінця року.
Рекрутинг
Восени цього року Міноборони розпочало проєкт рекрутингу до війська добровольців на великих цивільних онлайн-майданчиках з пошуку роботи. Поки що це сайти Lobby X i Work.ua, але, за даними видання, найближчим часом планується розширити цей експеримент і на інші профільні сайти.
Працює все доволі просто. Військові командири з конкретних підрозділів розміщують вакансії, прописують умови і обов’язки, а зацікавлений громадянин може вибрати собі спеціальність і військовий підрозділ, в якому планує служити. Таким чином військкомат виключається з цього процесу.
Заступниця міністра оборони Наталя Калмикова, що відповідає за цей напрямок, каже, що рекрутингові компанії співпрацюють з оборонним відомством безкоштовно.
Для цивільних, своєю чергою, важливо розуміти, на яку спеціальність їх готові прийняти у військо і у який конкретно підрозділ, наголошує вона.
«Війська потребують фахових спеціалістів, а люди мають чітко розуміти, в яку частину і на яку військову спеціальність вони йтимуть. Сьогодні ЗСУ потребують дуже багато спеціалістів із цивільними спеціальностями. Це і водії, і слюсарі, і газозварники, і будівельники», – зауважила представниця МОУ
Гроші в обмін на контракт
Інший шлях, який влада обрала, щоб стимулювати притік добровольців до війська, це виплати. За ідеєю Міноборони, в разі добровільного підписання контракту із ЗСУ на ім’я громадянина банк відразу ж відкриватиме картку, на якій буде певна сума – орієнтовно до 50 тисяч гривень. Цей проєкт вже почав частково реалізовуватись. Поки що коштом місцевих бюджетів.
Для просування ідей з добровільного рекрутингу Міноборони розпочало широку промо компанію. Однак, скільки вже вдалося мобілізувати військових таким чином – невідомо. Але попередні мобілізаційні плани, з якими ознайомилось видання, вказують на те, що основний акцент все ж буде робитися на розширенні вже звичної «примусової» мобілізації. Для цього представникам ТЦК хочуть надати нові повноваження, які в теорії, дозволять ефективніше налагодити процедури вручення повісток, затримання і доправлення громадян до військкоматів.
Менше винятків, більше обмежень
Видання зазначає, що остаточної редакції проєкту закону, який стосуватиметься мобілізації, ще немає. Робоча група з нардепів, представників Міноборони і Генштабу все ще узгоджує його положення. Однак ВВС Україна змогла ознайомитись з ключовими ідеями Міноборони, які мають бути в законопроєкті.
Зокрема, буде звужено коло громадян, які матимуть право на відстрочку від армії. В першу чергу мова йтиме про позбавлення цього права тих, хто має близького родича з інвалідністю ІІІ групи. Також скоротять перелік осіб, які зараз мають відстрочку через догляд за особою з інвалідністю І та ІІ групи.
Розглядається також скасування відстрочки для тих, хто вирішить отримувати другу чи третю вищу освіту.
На військовий облік також можуть взяти іноземців, які до отримання українського громадянства служили в Збройних силах інших країн, а також особи, засуджені до тюремного ув’язнення за вчинення кримінальних злочинів.
Крім того, заплановані «мобілізаційні» зміни в Кримінальний кодекс і Кодекс адмінпорушень, зокрема збільшення терміну арешту для порушників, штрафів, а також введення можливості заочно притягати їх до відповідальності.
Планується, що ТЦК отримають більше інструментів для перевірки військово-облікових документів громадян на вулицях, доставки їх у військкомати, оголошення в розшук. Для цього вони вже не потребуватимуть участі поліцейських. В деяких регіонах ці «новації» вже запроваджені як своєрідні «пілотні проєкти» де-факто. Представники ТЦК перевіряють документи, вручають повістки і навіть забирають військовозобов’язаних прямо на вулиці.
Громадяни будуть змушені мати при собі військово-облікові документи і пред’являти їх на вимогу співробітника ТЦК чи уповноваженого чиновника міської влади.
Серед можливих новацій – введення «Сертифікату захисника», фактично аналогу військового квитка, в мобільному застосунку «Дія». Оновлювати актуальні дані про себе в цьому застосунку військовозобов’язаний буде змушений кожні 60 днів. Демонструвати цей «сертифікат» громадянин має при реєстрації прав власності на нерухоме і рухоме майно, одруженні/розлученні, для отримання вищої освіти чи медичних послуг, а також для перетину держкордону.
Повістки зможуть вручати не лише особисто під розпис, але і шляхом направлення на електронну пошту чи рекомендованим листом. Після оповіщення громадянин буде зобов’язаний з’явитися до ТЦК протягом 48 годин.
Наявність цих положень в майбутньому проєкті закону публічно підтвердив нардеп Федір Веніславський. Цей механізм називається «публічна повістка», сказав він.
Демобілізація. Чи буде вона?
Одне з найбільш дискусійних питань – це демобілізація військових, які воюють вже майже 2 роки. Це питання підіймалося ще рік тому, але вихід із ситуації влада так і не знайшла.
Проблема в тому, що Україна не має ані часу, ані можливостей фактично одночасно звільнити із ЗСУ сотні тисяч людей, які були мобілізовані на початку повномасштабного вторгнення.
Наразі дискусії продовжуються. Є пропозиції від депутатів встановити обмеження в 24 чи 36 місяців служби, однак вони не знаходять підтримки серед військового командування, каже виданню джерело у владі.
«Генштаб і інші силовики кажуть, що виступають взагалі проти демобілізації як такої аж до кінця війни. Шукаємо можливості їх переконати у зворотному», – сказав співрозмовник.
Поки що ж пропонується лише збільшити кількість відпусток та провести демобілізацію військовослужбовців-строковиків, термін служби яких завершився. Тобто це ті солдати, які були призвані в 2020-21 роках на строкову службу на 18 місяців, але через запровадження воєнного стану не отримали змоги звільнитись зі Збройних сил.
Крім того, планується розширити в законі перелік підстав для звільнення армійців. Зокрема таке право за власним бажанням отримають іноземці, які долучились до ЗСУ, військові, звільнені з полону (крім тих, які добровільно здались ворогу), інваліди І і ІІ групи, курсанти-жінки.