В Україні в більшості матеріалів судових справ за статтею 199 ККУ (виготовлення, зберігання, збут підроблених грошей) йдеться про невеликі суми. При тому найчастіше в суди потрапляють справи проте дрібних фальшивомонетників, які вже мали судимості. Для збуту вони найчастіше купують техніку на OLX, купують товари на стихійних ринках, в невеликих магазинах.
Наприклад, як йдеться в матеріалах справи 11-кп/807/425/24 в Запоріжжі та області двоє раніше судимих чоловіків власними силами змогли розповсюдити фальшиві гривні і в своєму, і в сусідньому містах. Слідством було встановлено відносно невеликі суми фальшивих гривень, якими за один раз користувались фальшивомонетники.
Серед каналів розповсюдження:
оголошення в OLX. Знайомий фальшивимонетників, який без дозволу взяв у них фальшиві гроші, придбав за них копіювальну техніку «Епсон» L800 та сканера «Епсон» V330. Оголошення про продаж техніки він побачив на OLX;
громадський транспорт. Водії не мають можливості ретельно розгледіти купюри, гроші в маршрутках і автобусах приймають під час руху. Тому через громадський транспорт можуть легко розповсюджувати фальшиві гривні;
стихійна торгівля та невеликі магазини. Злочинці також використовували фальшивки для купівлі продуктів, одягу в невеликих магазинах та в стихійних місцях торгівлі. Наприклад, в одному з магазинів за фальшиві гривні придбали «одну пляшку горілки «Гриндей» 0,5 л, твердий сир та ковбасу «Московська».
Шахраї використовують купюри двох номіналів: 500 та 200 грн. Це підтверджує і статистика НБУ, і асортимент онлайн-магазинів. Купюри потрапляють у громадський транспорт, у кіоски, магазини, на ринки. Під час спроби легалізувати гроші найчастіше й попадаються фальшивомонетники.
Саме тому замість того, щоби самостійно використовувати надруковані купюри, злочинці їх продають. Самостійно позбавитися великої кількості фальшивок практично неможливо. Їх не приймуть у жодній із кас, ними неможливо розплатитися в жодному з великих магазинів