Кожного дня російські війська нападають на Україну. Вони руйнують критичну інфраструктуру, щоб залишити людей без світла, води та опалення. На допомогу українським містам приходять іноземні міста-партнери. З вересня містом солідарного партнерства Броварів стало німецьке місто Ерланген, що розташовано в Баварії.
На заході «Світло Ералангену для України» «Вечірній Київ» поспілкувався з представниками адміністрації міста, щодо гуманітарної допомоги в рамках співробітництва із містом Бровари.
«З початку війни ми приймали біженців з України в місті Ерланген. Паралельно ми допомагаємо людям, що залишилися в Україні, — поділився бургомістр міста Ерланген Флоріан Янік.
Перша допомога українцям з баварського міста здійснювалася через партнерські контакти міста Нюрнберг, яке є містом побратимом Харкова вже понад 30 років: «Через налагоджені десятиріччями взаємозв’язки ми передавали свої пожертвування. Потім вирішили знайти українське місто партнера, якому ми б змогли допомогти», — продовжував пан бургомістр.
Від початку інформацію про українські міста адміністрація шукала через інтернет, потім отримала підтвердження з боку федеральних структур. «Місто Бровари й по розміру, і за кількістю мешканців нагадує Ерланген. Влітку почалися перемовини, і з вересня здійснилися перші кроки співробітництва. Ми перерахували гроші на медичне обладнання», — додав пан Флоріан Янік.
Новою допомогою стане постачання генераторів. «На останній відеоконференції адміністрація міста Бровари дуже занепокоєна, щодо нападів російської армії на критичну інфраструктуру. При таких нападах неможливо жити нормально, тому вони наполягали щодо постачання генераторів. Нашою новою допомогою стане постачання генераторів», — зазначає він.
Допомога та підтримка біженців для міста Ерланген не є першим досвідом. В 17 столітті з приходом французького короля Людвіга XIV, почалися гугенотські війни. У 1668 році, через погроми та переслідування, багато французьких гугенотів залишили свої домівки та знайшли притулок на німецькій землі. Баварське місто Ерланген, яке нараховувало 500 мешканців, прийняло близько 1000 французів. Досі Ерланген вважають самим французьким містом у Баварії. Про ті події й нині нагадує храм французької реформаторської церкви, який побудували французькі біженці за допомогою графа із Байройту.
В день акції «Світло Ералангену для України» саме в цьому храмі лунала молитва за українців.
Для підтримки міста Бровари адміністрація міста Ерланген об’єднує свої зусилля з німецьким містом-побратимом Єною, який розташовано в Тюрінгії. Крім того, були виділені гроші із федерального уряду: «Ми отримали грошову допомогу з боку федерального уряду, додали кошти міст Ерлангену та Єни та відправили грошову допомогу для придбання медичного обладнання, ліків, які потрібні для поранених, а також для внутрішніх біженців», — додав представник міської адміністрації по міжнародним зв’язкам та партнерству пан Петер Штегер.
Місто Ерланген має 12 міст побратимів по всьому світу: від США до Китаю, від Італії до Швеції. Були партнерські стосунки з російським містом Владимир, але у зв’язку з російською агресією, вони перервані. «Зараз всі зв’язки із російським містом на офіційному рівні перервані, всі сили покладено на допомогу Україні та українців. На телефонній конференції представниця мерії міста Бровари переконливо просила прислати генератори, тому що місто замерзає. І вони у відповіді й за своїх мешканців, і за 20 000 біженців. Зараз в Ерлангені, який нараховую 115 тис. населення 1700 біженців з України. А в Броварах, який нараховує стільки ж, їх в рази більше. Це велике навантаження на місто. Ми будемо сподіватися, що зможемо допомогти місту та містянам», — закінчив Петер Штегер.
Крім гуманітарної допомоги планується співпраця у сферах культури, науки, спорту та інших напрямках.
У кінці бесіди бургомістр додав: «Адміністрація міста закликає містян підтримувати українців, вносити свій особистий фінансовий вклад. Я в захваті від того, скільки людей в Ерлангені бажають допомогти Україні. Я впевнений, що це буде довгострокова та плідна співпраця.
Вікторія Бабич-Вепрєва, Борис КОРПУСЕНКО, «Вечірній Київ»