Синхроністка Марта Федіна: В Італії видали навіть купальники – наші залишились у Харкові

Раніше зірка синхронного плавання 20-річна українська спортсменка Марта Федіна тренувалась у Харкові, у місті, яке росіяни нещадно обстрілюють ракетами. Через обстріли довелось переїхати за кордон. Та це не завадило дівчині показати неймовірний результат на чемпіонаті світу і здобути 2 золоті і 3 срібні медалі. Також українські дівчата з команди синхронного плавання цьогоріч на чемпіонаті Європи зробили неймовірне – перемогли у всіх видах програм.

Про свої перемоги та постраждале рідне місто Марта Федіна розповіла «КП в Україні».

У синхронному плаванні важлива акробатика

— Марто, як в умовах війни тренуються синхроністки?

— Завжди ми тренувалися в Харкові, у басейні «Локомотив». Потім, коли місто почали постійно обстрілювати, довелося перемістити нашу тренувальну базу за кордон. Ми були пів року в Італії, а зараз тренуємося у Києві разом зі стрибунами у воду. Ігор Лисов, президент Федерації зі стрибків у воду і Федерації синхронного плавання, запропонував нам поділити басейн, щоб усім було комфортно. Ігор Лисов нам надав житло у готелі поруч із басейном і все необхідне, щоб ми могли тренуватися.

Безпосередньо зараз ми вже прибули на тренувальний збір у Туреччину. Будемо тут місяць і потім знову повертаємось до Києва.

 

 

— До речі, як вас приймали в Італії?

— Італійська сторона нас добре прийняла — надали всі умови. Житло, басейн, їжу, навіть видали нам купальники, а також шапочки й окуляри. А потім і звичайні загальні речі, бо у нас не було. Наші речі залишились у нашому рідному басейні, а туди вже ніхто не заходив.

 — Чи достатньо умов для тренування, щоб гідно боротись із суперницями і досягати найвищих спортивних результатів?

— Так, нові умови для тренування в Києві дуже якісні і достатні. Як я вже сказала, у нас є спільний зі стрибунами басейн, є дуже класний, оснащений всім, чим тільки треба, зал для підготовки наших верхніх дівчат — акробаток, та й загалом для всіх. Є дуже класні поролонові ями, лонжи, батути – це для нас дуже важливо, тому що правила змінилися, і в синхронному плаванні акробатика тепер займає значну роль і високо оцінюється. Тому стовідсотково треба приділяти увагу акробатиці.

 

 

На заднє подвір’я «Локомотива» прилетіла ракета

— Яка ситуація зараз у харківському басейні «Локомотив»? Чи можна там тренуватися?

— Басейн постраждав від обстрілів росіян. На заднє подвір’я прилетіла ракета. Вилетіли всі вікна. Пошкоджено котельню. Тому там вже неможливо тренуватися.

— Чи відомо вам, що з іншими залами та басейнами, де ви починали власну спортивну кар’єру?

— Спортивну кар’єру я починала у місті Донецьк. Я, чесно, взагалі не знаю, що там зараз і як. Знаю, що до лютого там продовжувались заняття з синхронного плавання. Якісь діти залишились і тренери, але вони тренувались не в тому басейні, де я. Я тренувалась ще задовго до 2014 року в басейні «Юність». Він ще тоді був вже дуже старий.

 

 

Покинула Донецьк 2014 року

— Тож ви поїхали з Донецька у 2014-м?

— В травні чи влітку, вже не пам’ятаю точно. Ми поїхали на збір в Туреччину і до Донецька більше вже не повернулися.

— А ваші батьки?

— Вони майже одразу, як я зрозуміла, що житиму у Харкові, десь у листопаді – грудні 2014 року приїхали слідом за мною. І вже з того часу жили у Харкові. І зараз вони там. Тато займається волонтерством.

— Як часто виходите з ними на зв’язок?

— Щодня по декілька разів.

— Багато друзів у вас лишилось у Харкові?

— Нікого, бо всі мої друзі — дівчата з команди. Лишились там тільки друзі моїх батьків. Харків у мене асоціюється з батьками, з домом. Дуже сумую і хотіла би повернутися.