Затримання інкасаторів, а також грошей і золота, що перевозилися, правоохоронцями Угорщини викликали серйозний дипломатичний скандал. І він має відразу кілька вимірів — починаючи від безпеки українських громадян на території ЄС і закінчуючи роллю в цьому США.
Таку думку «ФАКТАМ» висловив військовий експерт Дмитро Снєгирьов, за словами якого головне, що українських інкасаторів, затриманих у Будапешті, вже повернули додому. Але сама історія від цього не стала менш тривожною.
Основна причина тому — факт, що ми фактично побачили ситуацію, коли громадян України можуть затримати в центрі столиці країни Європейського Союзу, а пояснення з’являються значно пізніше. І, як вважає експерт, Україна має вимагати не лише пояснень, а й повноцінного розслідування самого факту викрадення людей і транспорту. Тому що коли зупиняють інкасаторські машини, значить хтось знав маршрути їхнього пересування.
Ще більше запитань виникає після появи інформації про те, що цього року в Україну через територію Угорщини прямувало понад 900 млн доларів США, 420 млн євро та 146 кг золота. Угорщина проводить розслідування відповідно до закону про кримінальне судочинство за участю Антитерористичного центру. Але насправді цю історію не можна розглядати просто як фінансовий інцидент.
— На мій погляд, події мають чітку політичну послідовність. Спочатку пролунали жорсткі заяви Володимира Зеленського на адресу Віктора Орбана, а потім відбулися дії угорської сторони. Український президент, коментуючи блокування допомоги Україні, заявив, що сподівається: «одна людина в Європейському Союзі не буде блокувати 90 мільярдів євро». Інакше, за його словами, можна буде «дати контакти цієї людини українським військовим, щоб вони з нею поспілкувалися своєю мовою». Йшлося про позицію Угорщини, яка блокує 90 мільярдів євро допомоги Україні, — зазначає експерт.
Це дуже важливі кошти — фактично підтримка української економіки та фінансування сил оборони. І коли навколо такого питання виникають політичні конфлікти, заручниками цієї ситуації можуть виявитися і українські військові, і українська економіка.
На ці слова відреагували навіть представники угорської опозиції. Зокрема, лідер партії «Тиса» Петер Мадяр заявив, що жодному угорцю, а тим більше угорському політику, не можна погрожувати, незалежно від його політичних поглядів.
Слова президента Зеленського про Орбана та ЗСУ засудили і в Єврокомісії. «Така мова неприйнятна. Не повинно бути погроз на адресу держав-членів ЄС», — зазначив речник Єврокомісії Олоф Гілл.
Подібна риторика, на думку експерта, фактично мобілізує електорат Орбана, який може позиціонувати себе як політик, що захищає угорські інтереси від зовнішнього втручання.
Примітно, що після заяви Зеленського з’явилися нові заяви Віктора Орбана. Зокрема, він говорив про можливість силового рішення питання розблокування нафтопроводу «Дружба».
Якщо скласти всі ці події разом — заяви Зеленського, позицію Орбана, історію з інкасаторськими машинами — вимальовується логічна політична картина. До цієї картини додається ще один фактор — позиція США.
—Дональд Трамп відкрито підтримує Орбана. І вже після цього він заявив, що українська сторона нібито затягує переговорний процес щодо завершення війни. Тобто конфлікт навколо Угорщини фактично виходить на рівень ширшої політичної дискусії між Києвом і Вашингтоном. Саме тому Україні потрібно діяти максимально обережно в питаннях внутрішньої політики сусідніх держав. Але водночас максимально жорстко у питанні захисту своїх громадян, — зазначає Дмитро Снєгирьов.
За його словами, МЗС має використовувати всі дипломатичні механізми, більше того, необхідно задіяти політичний тиск через наших американських партнерів. Тому що йдеться не лише про один інцидент — йдеться про принципову річ: чи можуть українських громадян затримувати на території країни ЄС без чітких і прозорих пояснень. І відповідь на це запитання Україна має отримати.