Також п’ять прокурорів, які були фігурантами скандалу минулого року, зберегли високі зарплати і високі пенсії.
Торік генеральний прокурор Андрій Костін та ще п’ятеро керівників обласних прокуратур звільнилися через пенсійний скандал. Тоді з’ясувалось, що прокурори через суди отримували захмарні пенсії, а інколи для цього оформлювали, ймовірно, фейкові інвалідності з допомогою МСЕК. Однак з’ясувалось, що з п’яти обласних прокурорів, яких «звільнили» після скандалу з підвищенням пенсій через суд, ніхто не був позбавлений робочого місця в органах прокуратури. Усі вони отримали нові посади та зберегли високі пенсії та зарплати. Про це повідомляє OBOZ.UA.
Лише один із п’яти обласних прокурорів звільнився, однак лише наприкінці січня 2025-го і вже з нової посади за власним бажанням. Серед 61 прокурора, які отримали собі високі пенсії завдяки МСЕК і статусу особи з інвалідністю, підозри отримало тільки двоє. Однак і вони зберігають свої робочі місця в прокуратурі.
Після скандалу подав у відставку лише генпрокурор Андрій Костін, але через те, що скандал стався у його відомстві.
«П’ятеро керівників обласних прокуратур та керівник однієї зі спеціалізованих прокуратур у сфері оборони написали заяви про звільнення з посад. Це керівники Запорізької, Рівненської, Тернопільської, Харківської, Черкаської обласних прокуратур і спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону. Усі вони отримували підвищені пенсії у зв’язку з вислугою років, призначені за рішенням суду», – йдеться в заяві пресслужби Офісу генерального прокурора (ОГПУ).
Хто з прокурорів «з інвалідністю» лишився на посаді
Однак насправді жоден керівник обласної прокуратури не був торік звільнений. Усіх їх просто перевели на інші посади. Так, керівник Хмельницької обласної прокуратури Андрій Олійник (саме серед його підлеглих було чи не найбільше прокурорів з інвалідністю серед усіх регіонів) начебто звільнився у жовтні 2024-го. Але насправді Олійника було переведено на посаду прокурора відділу, і звільнився він лише наприкінці січня 2025-го вже з нової посади. У січні він отримав зарплату в розмірі 922 904 грн, а у лютому задекларував ще 710 182 грн (після звільнення).
Щомісячна пенсія Олександра Фільчакова, колишнього керівника Харківської обласної прокуратури у 2023-му (за 2024-й ще немає декларації) сягала 68,5 тис. грн. Це втричі більше, аніж встановлений державою максимум (це обмеження Фільчаков обійшов через суд). А після «звільнення» його все одно призначили на керівну посаду.
Наприкінці жовтня 2024-го він задекларував 208,8 тис. грн зарплати вже як заступник начальника третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Харківської обласної прокуратури.
Керівник Тернопільської обласної прокуратури Андрій Миколайчук начебто звільнився у жовтні 2024-го. Але наприкінці січня 2024-го він задекларував зарплату у розмірі 159,4 тис. грн вже на посаді прокурора обласної прокуратури. У 2023-му (за 2024-й річну декларацію прокурор ще не подав) Миколайчук отримував у середньому 27,2 тис. грн пенсії і 149 тис. зарплати.
Андрій Глумаков, керівник Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (отримував по 70,2 тис. грн пенсії на місяць), після фейкового звільнення обійняв посаду прокурора відділу. Наприкінці жовтня він задекларував 272,5 тис. грн зарплати.
Як прокурорам вдавалось отримувати пенсії та зарплати водночас
На посадах залишаються навіть ті прокурори, проти яких уже відкрили кримінальне провадження і слідством доведено факт фальшування інвалідності. Нагадаємо, прокурор з інвалідністю для особливої високої прокурорської пенсії може мати всього 10 років стажу, а прокурор без інвалідності – 25 років. Тож здобувши статус особи з інвалідністю, прокурори паралельно з зарплатою можуть отримувати високі пенсії вже з 30 років (до стажу зараховують половину періоду навчання).
Як приклад, інвалідність заступника керівника Уманської окружної прокуратури Тараса Горобця. Зараз Горобець – фігурант кримінальної справи. Він отримав високу пенсію, маючи всього 10 років стажу. Перевірка показала, що на інвалідність права він не мав, її скасували. Пенсійний фонд сплатив прокурору зайвих 477 тис. грн.
Але Тарас Горобець навіть у статусі підозрюваного зберігає вже нову посаду. У січні 2025-го, вже після скандалу, відповідно до наказу Черкаської обласної прокуратури, його призначили на посаду прокурора Христинівського відділу Уманської окружної прокуратури.
У Печерському районному суді представник Генеральної інспекції Офісу генерального прокурора вимагав відсторонити підозрюваного від посади, однак отримав відмову. Горобець став прокурором Жашківського відділу Уманської місцевої прокуратури у 2013-му. Через сім років він звернувся до МСЕК та оформив собі інвалідність. У 2023-му, маючи лише 10 років стажу, Тарас Горобець перейшов із пенсії по інвалідності на прокурорську.
Інвалідність прокурору встановили представники Черкаської обласної МСЕК №2. При тому розслідування ДБР підтвердило, що «хвороби й ступені функціональних порушень та обмеження життєдіяльності внаслідок наявних захворювань не відповідають критеріям встановлення груп інвалідності, зокрема ІІ групи (безтерміново)». Центральна МСЕК МОЗ після перевірки схвалила рішення щодо скасування інвалідності.
Сергій Наконечний, керівник Хмельницької окружної прокуратури, отримав підозру 26 грудня 2024-го. Йому інкримінують ч. 5 ст. 190 ККУ (заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчинене в особливо великих розмірах). Маючи 18 років прокурорського стажу, він звернувся до ПФУ для призначення пенсії. У Пенсійному фонді йому відмовили. Тоді він дістав висновок щодо інвалідності і отримував ранню пенсію у розмірі 20,9 тис. грн на місяць. Його відсторонили від посади за рішенням суду тимчасово, але він залишається керівником окружної прокуратури.