Українці, які не мають грошей на купівлю власного житла, орендуватимуть соціальне. Фонд соціального житла буде створений у кожній територіальній громаді. Однак орендна плата за це житло може перевищувати вартість оренди квартири у приватному секторі. Отже, може статися так, що шкурка вичинки не вартуватиме.
Про основні засади нової житлової політики розповіла голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії «Слуга Народу» Олена Шуляк, пише rbc.ua.
В Україні проходить житлова реформа. Старий Житловий кодекс, який був ухвалений ще за радянських часів, нині безнадійно застарів та вже абсолютно не діє. Через це було влада вирішила розробити абсолютно нову житлову політику, яка знайшла втілення у законопроекті «Про основні засади житлової політики». Він вже ухвалений у першому читанні.
Квартирні черги ліквідують
Одне із завдань цього законопроекту — назавжди покінчити з квартирними чергами. Це станеться не завдяки тому, що всіх раптово забезпечать власним житлом, а тому що просто черги скасують. Зараз на квартирній черзі перебувають понад 600 тисяч українських сімей. На що сподіваються ці люди, якщо за нинішніх темпів будівництва «безплатного» житла, ця черга розтягнута в часі на тисячоліття, невідомо. Отже, з цим просто треба покінчити, аби не вводити людей в оману і не давати їм марних надій.
Тим більше, що зараз навіть неможливо полічити, скільки насправді українців втратили житло через війну. Адже на сьогодні в Україні налічується близько 5 мільйонів осіб, які офіційно мають статус ВПО. А неофіційно таких осіб значно більше.
Водночас держава обіцяє не залишити без даху над головою тих, хто не в змозі придбати собі нове помешкання. Йдеться про сім’ї із низьким достатком, які належать до категорії соціально незахищених.
За чий рахунок намічається «бенкет»?
Питання фінансування — пріоритетне. Адже все це соціальне житло треба за якісь гроші побудувати. А у місцевих органів влади навіть і на поточні потреби, як от компенсацію різниці у тарифах для комунальних підприємств, грошей катма.
Однак Олена Шуляк каже, що вже є зацікавлені міжнародні партнери, які готові інвестувати в будівництво таких помешкань для небагатих українців.
«Сьогодні, наприклад, Європейський інвестиційний банк уже готовий надати 400 мільйонів євро, щоб розпочати будівництво перших пілотних проєктів соціального житла у власності громад», — розповіла ініціаторка житлової реформи.
Звісно ж, що ЄІБ, як і будь-який банк, благодійністю не займається. А з іншого боку навряд чи такий проект буде прибутковим. Отже за позичене будуть розраховуватися грошима ЄС. При цьому зовнішній борг України вже перевищив розмір ВВП. Але хто ж його тепер рахує —як мовиться, пропала корова, то хай пропадає і теля.
Та й головне — надати процесу стартовий імпульс. А вже далі він має піти сам, адже соціальне житло даватимуть у користування не задурно, а за орендну плату.
Скільки буде коштувати оренда соціального житла?
Сім’ї з невеликими доходами, ясна річ, платити за оренду багато не можуть. Отже плата має бути для них прийнятною і, принаймні, не перевищувати тієї, що беруть власники з орендарів у приватному секторі.
«У скрутну ситуацію потрапило дуже багато сімей через повномасштабне вторгнення. І всі ці люди зможуть брати в оренду таке соціальне житло. Орендна плата залежатиме від доходу родини — це сума не більше ніж 25-30%», — пояснила Шуляк.
Отже, якщо вдатися до нехитрих розрахунків та порахувати сумарний дохід сім’ї, в якій працюють двоє дорослих людей, то можна отримати уявлення, скільки цій сім’ї доведеться платити за винайм соціального житла.
Наприклад, обоє отримують по 15 тисяч гривень. Сьогодні, якщо вірити українській статистиці, це — невисока зарплата. Вона майже вдвічі менша за середню. Така сім’я сумарно заробляє 30 тисяч на місяць. А отже, їй доведеться платити за оренду соціального помешкання 7500-9000 гривень. Якщо до цього ще додати комунальні платежі, які взимку нижче 4000 точно не будуть, то вийде, що до 13 тисяч гривень доведеться віддати за оренду житла.
Однак у багатьох містах України (не в столиці, звісно, та не у Львові) приватний сектор готовий здавати помешкання квартирантам без претензій і за менші гроші. Навіть із малими дітьми, домашніми улюбленцями та іншою живністю.
Звичайно, орендна плата за житло, навіть якщо воно соціальне, мусить бути. Тим більше, що громади повинні будуть підтримувати те житло в належному стані, а також будувати нове саме з цих грошей, які сплачуватимуть орендарі. Але поріг у 25-30% від зарплати явно зависокий для сімей скромного достатку. І очевидно, що місцевим владам доведеться балансувати між бажанням якомога швидше «відбити» гроші за будівництво соціального житла та збереженням за цим житлом дійсно статусу соціального.