Нерідко так трапляється, що позичальник з тієї чи іншої причини не може розрахуватися за взятим кредитом. У цьому випадку банк може вдатися до арешту його інших банківських рахунків (якщо вони є) або арешту майна боржника. Але є ще один спосіб витребувати кредит. У тому випадку, якщо у боржника був поручитель, то виплачувати борг за кредитом можуть змусити його.
Про що має знати потенційний поручитель, щоб не потрапити в халепу, розповіло видання finance.ua.
Порука є одним із найпоширеніших способів отримання гарантій від позичальника. Фактично той, хто виступає поручителем, гарантує, що позичальник поверне гроші банку. Однак нерідко трапляється, що позичальник з тієї чи іншої причини виявився неплатоспроможним, і кредит повертати йому нічим. Тоді в справу вступає поручитель.
«Порука оформляється шляхом укладення письмового договору між кредитором, позичальником і поручителем. У цьому договорі визначаються умови, на яких поручитель бере на себе відповідальність за борги позичальника», — роз’яснюють експерти.
Приклад із життя. Молодий чоловік брав кредит у банку для розвитку власного бізнесу і попросив свого друга виступити поручителем за цим кредитом. Однак бізнес у позичальника не заладився, і він поїхав на заробітки за кордон. А згодом — вирішив там затриматися надовго. При цьому повертати свій кредитний борг він перестав. Тоді банк «взявся» за поручителя, який залишився в Україні. Зрештою хлопцеві довелося повертати невиплачений борг, якого він не брав, з усіма відсотками. А дружбі, звісно, прийшов кінець.
Що необхідно знати поручителю
Може бути різний термін дії поруки. Згідно з договором він або обмежений, або діє необмежений час — поки кредит не буде виплачено.
Поручитель також може вимагати від позичальника, аби той повернув йому гроші, які були ним виплачені банку. Він також має право зробити банку запит про стан кредиту, графік сплати, відсотки тощо.
Водночас, люди нерідко плутають такі поняття як «контактна особа» і «поручитель». Однак у них зовсім різний статус і різний ступінь відповідальності перед банком. Контактну особу, як правило, позичальник вказує для того, щоб кредитор міг уточнити про нього інформацію. Наприклад, чи є у нього робота і стабільний заробіток, як довго він працює на одному місці, і чи є хтось, хто міг би допомогти йому розрахуватися з боргом.
Але при цьому контактна особа не несе жодної матеріальної відповідальності. А ось поручитель відповідає перед банком поряд із позичальником. Тому юристи радять громадянам «сім разів відміряти», перш ніж погодитися стати поручителем для малознайомої людини, або для людини, якій вони не цілком довіряють.