США переспрямували танкери з газом із Азії до Європи, внаслідок чого вартість блакитного палива значно знизилася. Завдяки такому рішенню американці хоч і на якийсь час, але частково звільнили європейський ринок від полону «Газпрому».
Чи можуть Штати суттєво вплинути на енергетичний ринок і що буде з цінами на газ у 2022 році, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Чи можуть США кардинально змінити ціни на газ у Європі?
До завершення 2021 року російський «Газпром», за власними оцінками, поставить до Європи та Туреччини 183 млрд кубометрів блакитного палива. А весь обсяг експорту зрідженого газу (ЗПГ) із США – лише 9,6 млрд кубів. Але тут варто враховувати інші чинники. Наприклад, що у структурі газового ринку Європи займає лише 46,8%, а в західноєвропейські країни РФ поставляє 78% своїх обсягів.
США вже вплинули на вартість газу в Європі, але тільки на спотовому ринку – тобто за умови негайної купівлі та доставки. Усього за тиждень ціна за тисячу кубів впала з $2200 до $1100. За даними Bloomberg, до Європи вирушили 20 танкерів з американським газом. Судна прямували до Азії, але потім змінили свій напрямок. Одна з причин такого повороту – комерційна. Штатам вигідно продавати там, де дорожче.
Однак у цьому випадку не можна відкидати і політичну складову. США фактично виявляють енергетичну солідарність, упевнений президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар. У коментарі OBOZREVATEL експерт порівняв такі дії із проривом блокади Західного Берліна у 1948-1949 роках, коли авіацією доставляли вугілля та інші товари.
«Це противага тому гібридному газовому полону Європи, що реалізувала Росія за допомогою «Газпрому». Якщо ці поставки будуть продовжені, «Газпром» не зможе робити так, як це робив протягом останніх трьох місяців. Роль відіграють не лише обсяги, вони мають впливати не на весь ринок ЄС, а лише на його спотову частину», – вважає Гончар.
ЄС сам загнав себе у залежність від «Газпрому»
Ще десять років тому Росія в структурі газового імпорту ЄС займала лише третину. Зараз ця цифра стрімко рухається до половини. І якщо один гравець на ринку контролює майже 50%, він фактично може диктувати правила гри.
Росіяни за допомогою високопоставлених союзників у ЄС домовилися і змогли побудувати «Північний потік-2» (проте його досі не запустили та не сертифікували). Наприклад, колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер у 2005 році став головою комітету акціонерів Nord Stream AG (компанії-оператора проєкту «Північний потік-2»), потім його призначили головою ради директорів «Роснефти».
Тепер кілька важливих цифр:
-
«Газпром» восени скоротив постачання газу до Європи на чверть;
-
Росія заповнила свої газосховища, але відмовляється від додаткового транзиту до країн Європи;
-
Кремль використовує газ як заохочення чи покарання. Наприклад, для Білорусі постачання зросло на 10%, а ціна сягнула $128,5 за тисячу кубометрів.
Європейці фактично самі загнали себе в пастку: дозволили «Газпрому» наростити постачання, не допускали на ринок інші компанії і не дбали про те, щоб диверсифікувати (розділити) ризики.
Що буде з тарифами на газ у Європі у 2022 році: прогнози експертів
Інвестиційний банкір Павло Присяжнюк прогнозує, що до літа ціна на газ у Європі знизиться зі $1100 до $600 за тисячу кубометрів. При цьому він зазначає: «До таких цін, які були на початку літа 2021 року, $300-400 за тисячу кубометрів, ми не повернемося».
Гончар озвучує менш оптимістичний сценарій. За його оцінками, вартість блакитного палива не опускатиметься нижче за «високі» позначки в $700-1000 за тисячу кубометрів. «Це залежатиме не лише від комерційних факторів, а й від того, чи продемонструє Єврокомісія необхідний рівень опору», – додає президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».
А «Газпром» тим часом озвучує «солодкі» обіцянки: запропонувати низькі ціни на блакитне паливо, але якщо ЄС погодиться перейти на довгострокові контракти. Це дозволить росіянам стабільно постачати газ до Європи та домогтися її довгострокової залежності.
Крім того, РФ цікавлять сертифікація та запуск «Північного потоку-2», а також зміни європейського законодавства. Зокрема, росіян не влаштовує вимога, згідно з якою 50% потужності газопроводу мають бронювати для третіх компаній (таку норму створили задля збереження конкуренції).
«Може бути й інша ситуація. Енергетичні ринки взаємопов’язані. Якщо відбудеться обмеження глобальної мобільності, коронавірус та зниження ділової активності, впаде споживання енергоресурсів. Маятник хитнеться в інший бік», – зазначає експерт.