Наприкінці літа православні українці відзначають одне з 12 найбільших свят — Успіння Пресвятої Богородиці. 28 серпня віруючі згадують про подію, пов’язану зі смертю Діви Марії — матері Ісуса. У народі свято, коли відбулося возз’єднання Богородиці з Богом і перехід її у вічність, називали Першою Пречистою. 27 серпня завершується короткий Успенський піст.
На Успіння діяли певні заборони, на які люди звертали увагу: не можна було важко працювати, також шити, прясти, вишивати, прати, а ще діяло застереження — цього дня не рекомендувалося ходити босоніж, особливо росистою травою — бо це сльози самої Матері Божої.
Вважалося гріхом на Другу Пречисту сваритися, ображати один одного, відмовляти у допомозі з якоїсь справи і не намагатись виконати прохання ближнього. Щоб не сталося нещастя, не прийнято було ходити босими ногами по росі (наче на траві залишилися сльози Пресвятої Діви). Також люди вірили, якщо взуття в цей день старе і рване чи брудне, то надалі слід очікувати труднощів та неприємностей. Також, за повір’ям, незаміжня дівчина вранці не повинна й слова вимовити, допоки не вмиється росою чи водою з джерела. Інакше так і залишиться незаміжньою.
У наших пращурів після багатьох років спостережень за природою з’явилися деякі прикмети. Так, вважалося, якою буде Перша Пречиста, така і осінь чекатиме; якщо стоїть хороша сонячна погода — «бабине літо» прийде з прохолодою; якщо на свято побачити веселку, то можна сподіватись на теплу осінь; а іній у цей день — до холодної осені; туман — до врожаю грибів; якщо побачити багато павутиння, слід очікувати малосніжну і морозну зиму. Дуже часто після Успіння наступало «молоде бабине літо», яке тривало до 11 вересня.