Дунаєвецька громада у скорботі схилила голови, зустрічаючи Тараса Севастьянова на позивний «Шквал». 5 вересня 2025 року, під час запеклих боїв на Донеччині, він отримав тяжке поранення, яке стало фатальним, повідомляє громада. Воїну навіки 40 років.
«Здобувши освіту у Хмельницькому кооперативному технікумі та Хмельницькому державному технічному університеті, Тарас працював, займався підприємництвом, будував своє життя. У 2012 році став батьком сина Артема», — розповіли у громаді.
Коли на схід країни прийшла війна, Тарас без вагань став до лав захисників. У 2016−2019 роках він воював у зоні проведення АТО, а з червня 2022 року знову пішов на фронт — служив старшим водієм-радіотелефоністом штурмового підрозділу на Покровському напрямку.
Побратими згадують його як відважного, надійного, щирого та відданого товариша, який завжди підтримував інших і ніколи не втрачав бойового духу.
«Після тяжкого поранення, отриманого у боях поблизу села Новомиколаївка на Донеччині, воїн тривалий час перебував у лікарні. Медики до останнього боролися за його життя, але 27 вересня серце Тараса перестало битися», — повідомили у громаді.
Поховали захисника на Алеї Слави міського кладовища.