Міністерство економіки розробило законопроєкт «Про роботу», він має замінити застарілий, на думку відомства, Кодекс законів про працю (принаймні частково). З одного боку, можуть спростити процедуру звільнення, змін умов праці та правил оплати, з іншого ж – значно збільшать тривалість відпустки.
Про те, як пропонують переписати трудове законодавство та до чого це призведе, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Відпустку хочуть продовжити на чотири дні
Згідно з чинним законодавством, українці мають право на щорічну оплачувану відпустку тривалістю 24 календарні дні. У новому проєкті пропонують збільшити відпочинок на чотири додаткові дні, тож українці отримають право брати оплачувану відпустку тривалістю 28 днів. До речі, у більшості країн ЄС оплачувана відпустка триває від 26 до 32 днів.
Українцям же такий «подарунок» від законодавця доведеться відпрацьовувати. Наприклад, спростили можливість залучати працівників у неробочий час. А за роботу вночі платитимуть не за подвійною ставкою, а не менше ніж на 20% більше від звичайного окладу. Тобто у трудовому договорі можна передбачити й вигідніші умови, проте більшість роботодавців, імовірно, скористаються можливістю законно платити менше.
Крім того, як розповідає OBOZREVATEL заступник голови Федерації профспілок України Олександр Шубін, у законопроєкті передбачено, що мінімальна зарплата враховуватиме всі можливі доплати, а запропонована формула розрахунку вихідних днів дозволяє працювати шість днів поспіль.
Шубін додає: ще 2019-го розпочали активні обговорення з урядом про те, як рахувати мінімалку. В результаті за кілька років вдалося домовитись, що мінімалка – гарантований розмір зарплати, який не залежить від можливих доплат. Ба більше, така домовленість лягла в основу інших законопроєктів. І ось уряд знову публікує документ, у якому пропонує у розмірі мінімалки враховувати всі доплати.
Звільнення спростять: профспілки проти, бізнес – за
У документі також передбачено можливість змінювати суттєві умови праці (до них належить графік, посада, розмір зарплати) без попереднього повідомлення за два місяці. У трудовому договорі також дозволять зазначати додаткові умови для звільнень.
Адвокатка, спеціалістка з трудового права Ганна Урусова вважає, що спрощення процедури звільнення сприятиме легалізації праці. Логіка проста: коли звільнити працівника надто складно, роботодавці вважають за краще офіційно його не оформлювати.
«У жодній країні світу ми не побачимо, щоб профспілки давали згоду на звільнення працівників, які є членами такої профспілки. Це нонсенс запитувати згоду в того, хто не має інтересу її надавати. Нам потрібно зрештою покінчити з радянським минулим і створити трудове законодавство, яке відповідало б ринковій економіці», – стверджує вона.
Як приклад Урусова наводить досвід Швейцарії. Там, пояснює адвокатка, законодавство гнучкіше щодо звільнення працівників – і суттєво менший відсоток безробіття, ніж у Франції, де законодавство зі звільнення працівників більш зарегульоване.
Щоправда, прямої залежності між рівнем безробіття та трудовим законодавством немає. На це впливає ціла низка факторів: ситуація в економіці, структура зайнятості, демографічна ситуація тощо. Також важливо зауважити, що у країнах ЄС роботодавці значно рідше порушують законодавство.
«Питання легалізації праці робітників є, перш за все, економічним питанням. Тобто роботодавцю має бути вигідніше економічно прийняти працівника на роботу, ніж застосовувати інші форми співпраці з фізичними особами», – впевнена адвокатка.
Водночас представники профспілок виступають категорично проти послаблення прав працівників.
У Кабміні говорять про дисбаланс прав працівника та роботодавця
У Мінекономіки в пояснювальній записці вказали: наявна система створює дисбаланси між правами працівника та роботодавця. При цьому варто враховувати, що працівник у будь-якому випадку є менш захищеною особою, тому в багатьох країнах закон – на їхньому боці.
І юристи, і бізнесмени, і профспілки погоджуються: трудове законодавство справді треба змінювати. Справа в тому, що чинний кодекс розроблено ще за часів СРСР, і з того моменту його частково переписували, адаптовували. Як результат: багато норм законодавства вже застаріли, виникли протиріччя.
«Навіть якби документ був ідеальним, ми його підтримати не можемо. Ми маємо рамки нашої роботи, які визначено за законом», – каже Шубін. Уряд і парламент дав завдання розробити новий Кодекс законів про працю (тобто в одному документі передбачити умови роботи галузі). Натомість у Кабміні розробили окремий законопроєкт.
«На наш погляд, шлях, яким пропонує йти міністерство, складний і непродуктивний», – пояснив представник профспілок. Варто зазначити, що зараз законопроєкт проходить стадію обговорення. Його ще можуть трохи переписати доти, доки він потрапить до парламенту.